Акровірші Леоніда Глібова. Яскравість мови твору. Особливості жанру. Образне пояснення явищ навколишнього життя.

Світ, наповнений звуками і різнобарв'ям, пер-соніфікація природи у творах Олександра Олеся, Катерини Перелісної. Сюжетний вірш. Рідна земля. Україна. Життя, усвідомлення себе в ньому. Зв'язок людини з природою у віршах Миколи Вороного, Ігоря Калинця, Б. І.Антонича, Богдана Лепкого, Івана Світличного.

Поезія Ліни Костенко, Миколи Вінграновського, яка поєднує в собі красу, мудрість, тонку душевну чутливість.

Чарівні картини природи, справи дітей у творах Анатолія Костецького, Вадима Скомаровського, Анатолія Камінчука.

Сім'я. Діти. Взаємини в сім’ї.

Поезія Платона Воронька, Володимира Лучука, сповнена душевної щирості, доброти.

Колискова пісня Андрія Малишка, в якій звучить лагідний мамин голос.

Пісенність поезії Ганни Чубач. Вірші, зігріті лю-бов'ю до всього живого на землі.

У змісті реалізується частково-монографічний прин-цип засвоєння дітьми кола читання. Такий підхід сприяє формуванню в учнів-читачів літературного смаку і впоряд-кованого кругозору.

Цікаві, дивовижні пригоди в житті, дружба і мрії дітей, чарівні картини природи в творах Василя Марсюка, Тамари Коломієць.

Гумористичні твори. Комічне у творах Остапа Вишні, Всеволода Нестайка.

Проза.

Оповідання, уривки з повістей, пізнавальні казки.

Твори українських письменників, в яких дано " відповідь на безліч дитячих запитань; твори про радість і вміння спілкуватися, про цінність резуль-татів праці (Василь Сухомлинський, Григір Тютюн-ник, Олесь Гончар, Василь Чухліб, Марія Пономаренко, Андрій М'ястківський).

Незвичайне в описі звичайних картин природи.

Твори Олександра Копиленка, Андрія М'ястківського, Ірини Прокопенко, Степана Мацюцького.

ормування і розвиток навички читання

Формування усвідомленого, правильного читання цілими словами.

Правильність читання.

Введення спеціальних вправ для розвитку чіткої вимови, точності і швидкості зорового сприймання, уваги до слова і його частин.

Навчання правильної вимови слів (за нормами орфо-епії) та правильного їх наголошування під час читання.

Темп читання.

Введення спеціальних вправ для розвитку поля читання, периферичного зору, подолання регресій під час читання. Розвиток поля читання до 2 слів.

Навчання змінювати темп читання залежно від жанрових особливостей, змісту твору та виду читан-ня (пошукове читання, читання "від слова до сло-ва"). Вибір темпу читання художнього твору, який сприяє повноцінному естетичному його сприйманню, прояву максимальної уваги до кожного слова; впровадження елементів пришвидшеного усвідомле-ного читання додаткових (інформаційних, науково-пізнавальних) текстів.

Усвідомленість читання.

Введення спеціальних вправ, які активізують мис-лення під час читання. Формування уважного став-лення до значення слова, уміння користуватися тлу-мачним словником.

Розуміння смислової структури тексту, зв'язків між реченнями і частинами тексту.

Розвиток антиципації (смислової здогадки).

Цілісне сприймання тексту. Розуміння фактично-го (факти, події), узагальненого змісту, основної дум-ки тексту.

Виразність читання.

Формування уміння користуватися засоба-ми інтонаційної виразності: визначати логічні наго-лоси, дотримуватися пауз (пунктуаційних, рит-мічних), регулювати силу голосу, темп читання, тон, залежно від зображених картин, настрою, жанрових особливостей твору; вибирати інтонацію і пан-томімічні засоби виразності під час промовляння слів і реплік персонажів твору.

Формування виразності читання із вказівкою на особливості читання твору даного жанру (пісня чи-тається мелодійно, загадка — таємничо, прислів'я — повчально, лічилка — у відповідному ритмі, скоро-мовка — швидко, але з чіткою вимовою звуків).

Формування уміння вибирати засоби художньої виразності із запропонованих ( читати швидко чи повільно, тихо чи голосно, спокійно чи схвильова-но); обґрунтовувати свій вибір на основі поданих у тексті орієнтирів.

Уміння розбиратися в емоційному настрої твору, його автора, героїв.

Уміння уявляти описані картини ("словесне ма-лювання").

Формування навички мовчазного читання. Чергу-вання видів читання вголос і мовчки.

Щоденне проведення тренувальних вправ: інди-відуально, колективно, в групах — 5—6 хвилин.

Формування навички читання в ході читаць-кої діяльності, спрямованої на сприйнят-тя, усвідомлення, відтворення тексту: читання — аналіз "від слова до слова", читання-пошук, читання-порівняння, індивідуальне читання — під-готовка до правильного читання; виразного; вибіркового; в особах; читання слідкуючи, читання-передбачення.

Літературознавча пропедевтика

Жанр. Спостереження за особливостями дитячої пісеньки, пісеньки-гри, пісеньки-інсценівки, загадки, лічилки, прислів'я, казки, вірша, оповідання.

Автор твору. Порівняння авторських загадок, лічилок, казок з їх фольклорними джерелами. Роль автора у створенні літературного образу на основі на-родного (що нового доповнив автор в обробку народ-ного сюжету — вибір ним персонажів, опис їх зовнішнього вигляду, розгортання подій, художні за-соби). Індивідуальний стиль письменника. Авторська оцінка описаного, вияв її на підставі прямих вказівок автора; точка зору на описані події. Автор для чита-ча — співрозмовник.

Усна та літературна творчість. Проза і вірші. Про-заїчний, віршований твір може бути фольклорним або літературним (авторським), одна і та ж картина життя може бути зображена як у фольклорному, так і літературному творі, прозаїчному чи віршованому.

Мова художнього твору. Епітети, метафори. Порівняння, емоційно забарвлена лексика, асонанс, алітерація, персоніфікація (без уживання термінів), їх значення для створення художнього образу, пере-дачі настрою, почуттів.

Персонаж твору, його портрет, вчинки, мова.

Модель поведінки тварин — героїв народної казкипро тварин, закріплення за кожною з них набору відповідних рис.

Події, місце дії. Послідовність подій у творі, причиново-наслідкові зв'язки; випадок. Епізод.

Роль героя твору у зміні подій.

Тема та основна думка твору.

свідомлення жанрової специфіки творів

Дитячий ігровий фольклор. Співаночки. Пісеньки-ігри. Ігри-інсценівки. Розучування і відтворення їх в ігровій формі. Зосередження уваги дітей на за-вданні, вкладеному в зміст гри; на змісті діалогу в пісеньці-інсценівці.

Скоромовка. Жартівливий вислів, скомпонований із важких для швидкої вимови слів. Спостереження за побудовою скоромовок (повторення в словах букв, які позначають голосні, приголосні звуки. Усклад-нення в тексті форми слів).Уміння промовляти, складати скоромовки за аналогією до прочитаних.

Лічилка. Уміння визначати ритм лічилки, промов-ляти її, використовувати в іграх, життєвих ситуаціях.

Приказки. Прислів'я. Прислів'я — короткий по-вчальний вислів. Приказка — поширений у мові влучний вислів, але без властивого прислів'ю по-вчального змісту, їх інтонаційне багатство й емоційна виразність.

Уявлення про метафору (без уживання терміна). Узагальнено-метафоричний образ, закладений у прислів'ї.

Загадка. Короткий алегоричний опис подій, пред-метів, явищ, які треба впізнати, відгадати.