Акровірш — віршована загадка, відгадка якої скла-дається з початкових літер усіх рядків.

Казка. Фольклорний художній твір, у якому є ви-мисел, фантазія. Казка народна і літературна. Най-простіший сюжет народної кумулятивної (без ужи-вання терміна) казки — "нанизування подій в ланцюжок". Послідовність і розвиток подій у казках про тварин. Герої казок про тварин, їх вдача, вчинки.

Ознаки казки: традиційний зачин, кінцівка, наяв-ність повторів, постійні епітети — характеристики героїв.

Спільне і відмінне у змісті і формі авторської каз-ки і її фольклорного джерела. Роль автора у ство-ренні літературного образу на основі народного.

Легенда. Народне сказання або оповідання про якісь події чи життя людей, оповите казковістю. На-вчання учнів розкривати мотиви поведінки героїв, порівнювати їх вчинки з аналогічними в казках, життєвих ситуаціях.

Вірші. Рима, ритм. Пейзажна лірика. Автор вір-ша. Засоби вираження його почуттів, думок. Настрій у вірші.

Спостереження за звукописом (асонанс — повто-рення однакових голосних звуків у рядку чи строфі; алітерація — повторення в словах однакових приго-лосних), вживанням емоційної лексики залежно від предмета зображення.

Сюжетний вірш. Порівняння сюжетних віршів з оповіданням.

Оповідання. Невеликий за обсягом прозовий ху-дожній твір про якийсь випадок, епізод із життя .

Реалістичність подій у творі. Подія, місце дії, пер-сонажі, пригода, вчинок, причина. Смислові зв'язки між ними. Тема та основна думка.

Автор оповідання, його ставлення до героя, його вчинків.

Форми вираження в художньому творі почуттів.

Спостереження за емоційним станом персонажів. Співпереживання з ними.

Слова автора, слова персонажів. Визначення ав-торської оцінки описаного. Словесний опис персо-нажів, місця дій.

Гумористичні твори. Спостереження за основним засобом створення комічного — словесною грою (ба-гатозначність слів, алогізм — навмисне порушення логічного зв'язку; суперечливе поєднання слів і ре-чень). Навчання реагувати на описані події адекват-но авторському задуму.

Науково-художній твір. Розуміння фактичного змісту, смислових зв'язків у тексті.

мисловий і структурний аналіз тексту

Виділення у закличках слів — звертання, прохан-ня; частини, яка повторюється. Пошук у тексті пісеньки — гри слів, які спонукають до виконання завдань під час гри.

Визначення, кому належать репліки в пісеньці-інсценівці, з метою наступного її розігрування в ролях.

Спостереження за побудовою скоромовок. Зосередження уваги учнів на порівняннях, антонімах, опорних словах у прислів'ях, приказках, які допомагають зрозуміти їх зміст, сприйняти узагальнено-метафоричний образ.

Виділення в тексті загадки слів, якими переда-но ознаки загаданого предмета (за вказаними орієнтирами).

Пошук у сюжеті віршів, загадки казкового змісту, ознак пісеньки-інсценівки, відчуття у звучанні віршів пісенної мелодійності.

Формування вміння:—

правильно і точно називати персонажів твору з використанням текстових слів — характеристик;—

визначати і послідовно називати зображені у творі картини чи події;—

складати картинний план, простий план до не-великих за обсягом епічних творів;—

переказувати зміст детально, стисло, творчо;—

знаходити в тексті ключові слова, речення для характеристики героя (портрет, мова), подій, місця дій;—

виділяти епізоди з тексту (за запитаннями, за-головками, пунктами плану), бачити компоненти твору: образ, вчинок, пейзаж.

Заголовок. Усвідомлення зв'язку із змістом та ос-новною думкою. Формування умінь:—

вибирати найбільш вдалий заголовок до тексту із кількох запропонованих, добирати свій заголовок;—

передбачати тему, авторське ставлення до ге-роїв твору за заголовком, ілюстраціями, опорними словами.

Розкривати причиново-наслідкові зв'язки у творі, відповідати на запитання, давати текстове підтвердження висловленій думці, ставити запитан-ня до тексту.

асоби художньої виразності, емоційно-оцінне ставлення

до змісту твору

Формування уваги до художнього слова. Пошук у тексті слів, якими названий один і той же предмет, описані дії героя.

Практичне ознайомлення із засобами художньої виразності (епітети, порівняння, метафори).

Формування уміння:—

визначати загальну емоційну спрямованість твору, стан героя, ставлення до нього (Які почуття викликала доля героя? Які почуття переживає сам герой?);—

помічати в тексті емоційно забарвлену лексику, слова, якими автор називає почуття, стан персонажів;—

спостерігати за зміною емоційного стану героїв;—

визначати авторську оцінку описаного на підставі його прямих вказівок;—

передавати свої враження, почуття від прочи-таного;—

висловлювати оцінні судження про вчинок героя;—

складати характеристики персонажів, робити словесний аналіз; словесно "малювати" картини, які вдалось уявити;—

визначати характер музики, яка може супрово-джувати описані картини;—

уявляти героя за його діями;—

слухати, читати і перечитувати твори, одержува-ти насолоду як від первинної, так і повторної зустрічі з ними (шляхом спілкування з твором через систему завдань, які зворушують розум, почуття дитини).

озвиток навичок самостійного читання

Розширення читацького кругозору дітей. Са-мостійне читання книжок, газет, журналів, які вхо-дять в коло читання.

Ознайомлення з книжкою-твором, книжкою-збірником. Формування вміння спілкуватися з книж-кою як із цікавим співрозмовником. Збагачення уяв-лень про елементи дитячої книжки: зміст, передмова, титульний лист.

Учні повинні знати:—

назви прочитаних ними книг, їх зміст;—

назви і функції титульного листа, передмови, . змісту.

Учні повинні вміти:—

правильно називати книгу: автор, заголовок;—

встановлювати зв'язки: зміст — заголовок; зміст — прізвище автора; зміст — ілюстрації, заголо-вок, прізвище автора;—

відтворювати деталі, знати сюжет, малювати словесні картини до тих частин, які запам'ятались, виявились найцікавішими;—

прогнозувати тему, жанр твору за обкладинкою;—

орієнтуватися в книзі;—

використовувати зміст;—

орієнтуватися в групі (5—6) книг;—

називати авторів, книги яких сподобалися, за-пам'яталися.

Коло читання складає література українських письменників, ознайомлення з якою почалося на уроках читання, і література народів світу. Формування кола читання за монографічним прин-ципом у поєднанні з художньо-естетичним, жанрово-тематичним дає можливість заглибитися у творчість од-ного письменника або в проблематику значного за обсягом твору, поєднати класне і самостійне читання.

Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного—

Створення дітьми казок, усмішок (за ана-логією);—

складання скоромовок, загадок, лічилок;—

перетворення прислів'їв у невеликі інсценівки, роз-гортання їх змісту шляхом доповнення епічної частини;—

творення нових слів за зразком, поданим у віршах;—

віршування (на основі системи, розробленої у читанці);—

читання в особах;—

інсценізація, драматизація невеликого твору; ведення діалогу з героями твору;

словесне, графічне малювання описаних картин; —доповнення частин діалогу відповідно до