комунікативних завдань. Вибір потрібних емоційно за-барвлених слів;
— домислювання наступних подій у художньому творі.
озвиток спілкування
Спілкування на основі прочитаних творів. Збагачен-ня емоційного досвіду. Передача змісту прочитаного. Обмін враженнями, діалогічне, монологічне мовлення. Засоби збагачення мовлення: багатозначність сло-ва, фразеологізми, прислів'я, приказки; використан-ня їх у мовленні.
Спілкування з новими співбесідниками: автором книги, художником.
Удосконалення техніки спілкування. Вміння вести діалог: швидко зорієнтуватися в темі розмови, знайти правильну відповідь, почати діалог. Закріплення вмінь ввічливо звертатися до співрозмовника.
Витримка у спілкуванні. Вміння поважати спів-бесідників. Повага до самого себе. Вміння долати внутрішній неспокій.
Роль міміки і жестів у спілкуванні. Погляд як кон-такт із співбесідником. Усмішка — "дзеркало" стосунків. Поза під час спілкування. Вміння ними користуватися. Характеристики голосу: темп, тембр, сила, висота голосу.
Якості гарного мовлення: точність, правильність, емоційність, багатство (лексичне, фразеологічне, інтонаційне).
Розігрування мовленнєвих ситуацій, в яких потрібний різний темп мовлення.
Впізнавання за звуконаслідувальними словами дійових осіб художнього твору.
Розпізнавання героїв казок за тембром голосу. Читання, переказ текстів із дотриманням засобів художньої виразності, із жестами, мімікою. Оцінка етики мовлення дійових осіб твору.
сновні навчальні результати
Учні повинні знати:—
прізвища, імена письменників, з творами яких неодноразово зустрічалися під час читання (5—6);—
назви найвідоміших казок, які читалися;—
напам'ять 6—7 віршів, які найбільше сподоба-лися, їх авторів;—
2—3 загадки, прислів'я, скоромовки;—
відповідну емоційну лексику (сумний, веселий, ніжний, лагідний);—
оцінну (чесний, працьовитий, ледачий, гостинний, злий, добрий, хитрий, кмітливий, хороб-рий, боягуз).
Учні повинні вміти:—
слухати читання вчителем літературного тво-ру, сприймати його загальну емоційну спрямо-ваність, розуміти фактичний зміст, відповідати на запитання за прослуханим, прочитаним, формулю-вати свої запитання;—
правильно, плавно, свідомо читати вголос цілими словами у темпі 40—60 слів за хвилину на-прикінці навчального року;—
втілювати тексти фольклорних жанрів у гру, життєву ситуацію; виступати при цьому в ролі авто-ра, виконавця, слухача;—
розрізняти казку, вірш, оповідання, загадку, скоромовку;—
визначати спільні й відмінні ознаки народної та авторської казки (практично);—
розкривати зміст найуживаніших прислів'їв;—
визначати послідовність подій у творі; назива-ти персонажів, описувати місце дії, встановлювали причиново-наслідкові зв'язки, розкривати мотиви поведінки дійових осіб, давати їм оцінку, висловлю-вати власну думку щодо прочитаного;—
знаходити у тексті опис природи, портрет ге-роя, слова-ознаки;—
спостерігати за емоційним станом персонажів твору, співпереживати з ними;—
розрізняти мову автора і мову дійових осіб;—
знаходити фрагменти тексту, в яких зосередже-на відповідь на поставлені запитання;—
знаходити в тексті підтвердження на висловле-ну думку;—
помічати у тексті яскраві, образні слова, вира-зи (епітети, порівняння, метафори — без уживання термінів); розкривати їх значення у створенні художнього образу, передачі авторського ставлення до описаного;—
передбачати зміст твору за заголовком, ілюст-раціями;—
переказувати зміст із зміною особи (автор, опові-дач, дійова особа), близько до тексту (оповідання, казку);—
визначати тему, основну думку твору (з допо-могою вчителя);—
складати картинний план, простий план (з до-помогою вчителя);—
складати казки, скоромовки, загадки на основі засвоєної схеми.
Важливу роль для вчителя початкових класів відіграє і уміння правильно оцінити учнів. На допомогу в даному плані нам приходить наказ від 12.07.2002р № 401/51 “Про затвердження критеріїв навчальних досягнень учнів початкової школи”.
Додержання норм за кожним із цих параметрів дає учневі 2 бали (в цілому 12 балів). За незначне відхилення від норми за там чи іншим показником знімається 1 бал, за значне відхилення - 2 бали.
Щодо швидкості письма, то незначним відхиленням вважається 1—5 знаків від меншого показника норми, значним — понад 5 знаків.
Норми швидкості письма по класах:
2 клас - 16—20 знаків за хвилину;
3 клас - 21—30 знаків за хвилину;
4 клас - 31—40 знаків за хвилину.
Для списування підбирається текст, доступний учням певного класу, без прямої мови, віршів та будь-яких граматичних завдань.
Відповідно до вимог Державного стандарту почат-кової загальної освіти об'єктами контролю й оціню-вання з читання є:
Навичка читання з урахуванням усіх її характери-стик (усвідомленість, правильність, спосіб, темп, ви-разність читання).
Елементарна обізнаність учнів з колом дитячого читання.
Усвідомлення школярами літературознавчих по-нять (практично).
Практичні уміння роботи над текстами різних жанрів.
Бібліотечно-бібліографічні, книгознавчі уміння.
Перевірка рівнів розвитку окреслених умінь, нави-чок, способів діяльності учнів здійснюється у процесі поточного контролю, який супроводжує щоденні уро-ки читання. Підсумковому контролю підлягає пе-ревірка рівнів розвитку навички читання вголос (2—4 класи) та навички читання мовчки (4 клас).
Проводиться в кінці першого і другого семестрів.
Оцінювання читацьких умінь учнів 2 клас
Рівень навчальних досягнень |
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
1 |
2
Початковий 1-3 |
Учень читає відривними складами, окремі слова — плавно складами. Темп читання — на 10 і більше слів нижчий від нормативного. Під час читання (слухання) учень здатний кон-центрувати свою увагу на окремих епізодах, зазви-чай емоційно забарвлених, хоч емоційна реакція на зміст у більшості випадків є невиправданою. Учень частково розуміє значення багатьох слів у тексті, смислові зв'язки між реченнями та частинами тексту. Частково усвідомлює фактичний зміст прочи-таного (прослуханого твору), на запитання вчителя відповідає — "так" чи "ні". Утруднюється практично розрізнити твори за їх жанровими ознаками (вірш, казка, оповідання), правильно назвати основні структурні елементи дитячої книжки (обкладинка, сторінка, назва книжки, зміст) та їх призначення. Утруднюється в повному обсязі вивчити на-пам'ять вірш та виразно його продекламувати
Середній
4–6 |
У І семестрі читає відривними складами, по-яснює значення окремих слів; у II семестрі — плавно складами, усвідомлює фактичний зміст лише з допомогою вчителя. Темп читання на 5—7 слів нижчий від норма-тивного. Припускається 3—5 мовних помилок. Під час переказу змісту твору зосереджує ува-гу лише на подіях, хоч не завжди розуміє, як вони між собою пов'язані. Учень точно, як у тексті, називає окремих пер-сонажів, може з допомогою вчителя розрізнити основні жанри вивчених