Методична рекомендація семінарського заняття на тему: "Предмет, метод, функції економічної теорії”

І.І. Начальна мета.

З'ясувати предмет економічної теорії, розкрити матеріальний та історичний характер сукупності виробничих відносин системи власності в їх взаємодії з розвитком продуктивних сил і насамперед людини, показати сутність економічної системи та економічних законів, які лежать в її основі, і висвітлити, за допомогою яких елементів діалектичного методу дослідження вони можуть бути розкриті. Розкрити функції економічної теорії та її місце в системі економічних наук.

1.2. Виховна мета.

Сприяти формуванню у студентів економічної психології та національного економічного мислення. Розкриваючи зміст виховної функції економічної теорії, довести, що її суть полягає у вивченні економічної поведінки людей та чинників, які її визначають. А саме:

мотивація, спрямована на примноження достатку /сюди належить і підвищення кваліфікації/;

мислення, яке відбиває економічні зв?язки та стосунки між суб'єктами;

вчинки, які ґрунтуються як на традиціях, так і на спеціальних знаннях.

2. ПЛАН І ОРАГНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

№ п/п | Етапи і основні питання | час у хв. | оснащення заняття

1. | Організаційні заходи | 2 хв. | журнал, методична розробка та методична рекомендація заняття

2. | Вступне слово викладача про завдання та навчально-виховну мету названої теми | 3 хв. | постійно діючий стенд „Що вивчає економічна наука”, таблиці, слайди, прозірки

3. | Заслуховування рефератів | 20 хв.

4. | Фронтальне та індивідуальне опитування | 45 хв.

5. | Проміжний контроль рівня знань студентів | 15 хв. | економічний диктант „Закінчи думку”

6. | Підведення підсумків заняття та завдання | 5 хв.

3. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ

3.1. Підготовчий етап

Розкривається суть навчально-виховної мети названої теми заняття. Оголошуються питання для обговорення, теми рефератів і нагадується про самостійну роботу з економічним словником-довідником.

3.2. Питання для обговорення і поточного контролю знань студентів.

Еталони відповіді.

І. Предмет економічної теорії::

При розгляді першого питання звернути увагу на те, що об'єктом економічної теорії є економіка в цілому /на мікро-, макро-, і глобальному рівнях/. Предметом економічної теорії є:

- процеси і форми відтворення суспільного виробництва;

- засоби виробництва, продуктивні сили і виробничі відносини;

- закономірності поведінки людей в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання;

- використання виробничих ресурсів;

-економічні закони, механізми їхньої дії;

- процес задоволення різних потреб людини.

Пояснити сутність: потреб та споживчих благ, економічних інтересів, продуктивних сил, виробничих відносин: соціально-економічних та організаційно-економічних; виробництва, обміну, розподілу, споживання; відтворення та економічної системи. Довести, що політекономічний аспект економічної теорії охоплює аналіз економічних законів та їхньої взаємодії. Розрізняють економічні закони всезагальні, загальні та специфічні.

Розкривається сутність економічного закону, механізм його дії та використання.

Пояснити суть економічної категорії.

2. Розглядаючи друге питання, звернути увагу на те, що економічна система та її закони можуть бути пізнані за допомогою певної сукупності прийомів, способів та методів дослідження, які становлять діалектичний метод дослідження; найважливішими елементами цього методу є метод абстракції, аналізу та синтезу, поєднання логічного та історичного підходів до вивчення економічної теорії. Соціально-економічний експеримент та моделювання належать до спеціальних методів дослідження економічних явищ. З появою економічної теорії як науки виникли індуктивний та дедуктивний методи пізнання економіки. Звернути увагу на загальнонаукові методи, математичний та статистичний методи пізнання соціально-економічних явищ та процесів.

3. Розглядаючи третє питання пояснити сутність теоретико-пізнавальної, практичної, методологічної та виховної функцій, які властиві економічній теорії.

3.3. Заслуховування рефератів

а/ Значення економічної науки для суспільства в цілому та в житті окремої людини;

б/ Економічні потреби та інтереси – головна рушійна сила соціально- економічного прогресу.

3.4. Самостійна робота

І. Робота із економічним словником-довідником.

Економіка /від грец. oiconomia/ керування домашнім господарством/ - найважливіша сфера суспільних відносин виробництва, розподілу, обміну і споживання результатів людської діяльності, а також їх ефективного використання. Е. розглядається у кількох значеннях:

1/ сукупність виробничих відносин, що визначаються характером власності на засоби виробництва. Е. в умовах різних суспільно-економічних формацій визначається перш за все властивою їй системою виробничих відносин між людьми, що здійснюються у процесі виробництва розподілу, обміну та споживання матеріальних благ та послуг;

2/ господарство району, країни або всього світу. Е. кожної країни розвивається в системі суспільного поділу праці. Тому Е. країни складається з Е. окремих галузей /промисловості, будівництва, сільського господарства і т.д./. В Е. кожної, країни виділяються також основні виробничі ланки - підприємства, фірми, організації тощо;

3/ наукова дисципліна, що займається вивченням народного господарства, його галузей, а також деяких умов та елементів виробництва /праця, управління і т. ін./.

Економічна система - сукупність усіх видів економічної діяльності людей у процесі їх взаємодії, спрямованої на виробництво, обмін, розподіл та споживання товарів та послуг, на регулювання економічної діяльності відповідно до мети суспільства. Основними елементами Е.c., її підсистемами є продуктивні сили, техніко-економічні відносини, виробничі відносини або відносини економічної власності, господарський механізм. Продуктивні сили складають матеріально-речову основу Е.с. Ці підсистеми забезпечують перетворення природи відповідно до потреб людей, створюють матеріальні і духовні блага і визначають зростання продуктивності суспільної праці. Продуктивні сили розвиваються і функціонують за своїми законами, їм властиві внутрішні суперечності. Техніко-економічні відносини -це відносини між людьми у процесі спеціалізації, кооперування, комбінування, концентрації виробництва тощо. Вони є речовою формою розвитку системи продуктивних сил, разом з якими формують технологічний спосіб виробництва. Виробничі відносини, або економічна власність - це відносини між людьми щодо привласнення тих чи інших об'єктів власності у всіх сферах суспільного відтворення, їм також властиві внутрішні закони розвитку та імманентні суперечності. Виробничі відносини є соціально-економічною формою розвитку продуктивних сил і