ПРОДУКТИВНІ СИЛИ – система факторів виробництва, яка забезпечує перетворення речовин природи відповідно до потреб людей, створює матеріальні і духовні блага і визначає зростання продуктивності суспільної праці. До цієї системи належать: працівники; засоби праці; предмети праці; використовувані сили природи; наука як специфічна продуктивна сила, особливий фактор; форми і методи організації виробництва; інформація. Наука перетворилась в окремий елемент продуктивних сил з початку розгортання НТР, тобто з середини 50-х років, а інформація з середини 70-х років, тобто з початку другого етапу НТР. Головною П.с. суспільства є працівники виробничої та невиробничої сфери. П.с. виражають ставлення людини до природи, ступінь оволодіння людини силами природи. Вони є провідною стороною суспільного способу виробництва, а їх рівень загальним показником соціально-економічного прогресу, оскільки з їх розвитком зростають продуктивність праці, національне багатство, з'являються нові джерела енергії тощо. Водночас головним критерієм суспільного прогресу є розвиток людини, її потреб, інтересів, цілей. Взаємодія особистісних /людини/ і речових /засобів виробництва/ факторів виробництва є найважливішою умовою зростання продуктивності праці, національного багатства, у процесі такої взаємодії виникає нова продуктивна сила, не властива жодному із цих факторів зокрема.

ЗНАРЯДДЯ ПРАЦІ - один з головних елементів засобів праці. До З.п. входять інструменти, пристрої, прилади, верстати, машини, двигуни та ін., якими користується людина у процесі виробництва.

МЕТОД ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ /від гр. metodos/ - шлях до чогось, шлях пізнання/ - засіб пізнання, певна сукупність, система прийомів і операцій з метою мисленого відтворення предмета, що вивчається. Головні елементи М.е.т.:

1/ філософські та загальнонаукові принципи /розвитку, суперечності, детермінізму, взаємодії, об'єктивності аналізу і синтезу, системності тощо/;

2/ закони діалектики /єдності боротьби протилежностей, кількісно-якісних змін і закон заперечення заперечення/;

3/ категорії діалектики /кількість і якість, сутність і явище, зміст і форма та ін./;

4/ закони і категорії економічної теорії /закони вартості, грошового обігу тощо; категорії вартість, гроші, прибуток та ін./.

Три перших структурних елементи діалектичного методу дослідження не механічно накладаються на економічні явища і процеси, які вивчаються, а відображаються через предмет і метод економічної теорії як науки. При цьому вони набувають специфічних форм застосування. Так, принцип суперечності виступає у формі боротьби між речовим змістом суспільного способу виробництва або продуктивними силами та його суспільною формою /відносинами власності/. Найпростішим елементом діалектичного методу пізнання економічних явищ і процесів є метод абстракції. Він означає відмову від поверхових, несуттєвих сторін явища з метою розкриття його внутрішніх, суттєвих, сталих і загальних зв'язків, дійсної тенденції руху. Другою важливою стороною методу абстракції є необхідність розгляду тих чи інших економічних явищ і процесів під певним кутом зору. Метод абстракції тісно пов'язаний з поняттям конкретного. Конкретним є цілісний об'єкт в єдності його різноманітних сторін, властивостей, рис. Кожна із цих сторін за допомогою методу аналізу /тобто розчленування цілого на окремі складові частини елементи/, з'ясування її суті через принцип суперечності може бути розкрита у певному окремому визначенні. Тому важливим елементом діалектичного методу пізнання економічних явищ і процесів є метод сходження від абстрактного /простого/ до конкретного /складного, цілого/. Конкретне може бути розкрите у багатьох визначеннях, у синтезі /узагальненні/ отриманих за допомогою методу абстракції окремих визначень.

2. ФУНКЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

- теоретико-пізнавальна пояснює закономірності, процеси, явища економічного життя суспільства;

- практична - суть її: служити практичним цілям економічного розвитку, виходячи з аналізу економічного явища, його наукових обгрунтувань, пізнання дії економічних законів, які управляють економічними процесами;

- методологічна - економічна теорія озброює всі економічні науки методом, за допомогою якого вивчаються економічні процеси і явища;

- виховна - покликана виробляти новий тип економічного мислення і тим самим формувати сучасний світогляд людини.

3.5. ПИСЬМОВЕ ЗАВДАННЯ /проміжний контроль рівня знань студентів/ Завдання "Закінчи думку"

серія завдання -"А" |

еталони відповіді

І. Вартість як вираз багатства створюється лише. у сільському господарстві природними силами вважали .............. | фізіократи

2. Речі, на які людина спрямовує свою працю з метою перетворення їх в корисне благо називається ........................... | предмети праці

3. Економічна теорія - це наука про ............... |

те, як саме люди /суспільство/, використовуючи наявні ресурси, створюють різноманітні товари та послуги, намагаючись досягти як найповнішого задоволення потреб /можуть бути і інші визначення/

4. Особисті і речові фактори виробництва у їх зв'язку з технологією і організацією виробництва в органічній сукупності утворюють ......................... | продуктивні сили

5. Розрізняють такі види економічних відносин............... | організаційно-економічні та соціально-економічні

„В”

І. Теорія трудової вартості була створена ....................... | А. Смітом, Д.Рікардо, У.Петті /представниками класичної політичної економії/

2. Цілеспрямована свідома діяльність людини – це ....................... |

праця

3. Економічна теорія - це наука про .................... | те, як необхідно організувати виробництво, обмін, розподіл створених товарів та послуг для задоволення потреб людини /суспільства/ в процесі споживання.

4. Вирішальною, головною продуктивною силою