Шикиряка-Доникокого. У вересні 1939 році разом з іншими жителями навколишніх сіл пішов зустрічати червону армію з синьо-жовтими фанами. Та не судилось йому бачити Україну вільною.
УченьVІ. В кінці травня 1941 року енкаведисти заарештували Онуфрія Манчука у домі сусіда Семчука Дмитра. Місяць тримали в тюрмі. Під час свого відпуску під тиском німців і мадяр в кінці червня 1941 року його і ще 7 чоловік енкаведисти розстріляли в тюрмі у Жаб’ю. 30-31 червня 1941 року О.М. Романюк допомагав витягти тіло О. Манчука та інші тіла з ями НКВС. Тіл його було знівечене. Тут же був присутній син Іван. Коли він побачив тіло свого батька, трохи не зійшов з розуму. Пізніше, то був активний учасник підпілля ОУН-УПА від псевдонімом „Білогруд”.
Учень VІІ. За свідченням Параски Гаркач, нашої землячки, що проживає за кордоном, поляки хотіли конфіскувати школу О.Манчука. Але він відповів, що будинок стоїть на його ґрунті і є його власністю. Тоді поляки замовкли, але заборонили і ній навчання.. та школа п при це працювала.
Онуфрій Манчук виховував сина і двох доньок Параску та Василину. Мав 4-братів і сестру. Син іван, зять і два брати загинули в УПА. Наймолодшого брата Федя дружину вивезли в Сибір. У1963 році звільнений Федьо повернувся до Жаб’я, але йому заборонили тут жити і він виїхав в Одеську область до своєї дочки і помер у 1990 році.
Дорогі діти! Сьогодні у нас в гостях старожили села, сусід О.Манчука колишній учень його школи, а пізніше робітник на одній із молочарнею на Грабівці О.М.Романюк. Він зараз поділиться спогадами про той далекий час.
Онуфрій Манчук був найрозумнішою людиною на Гуцульщині того часу. Служив у армії Петлюри, потім у СС, воював на Маківці. Повернувшись додому Онуфрій женився і удвох із жінкою виховали трьох дітей.
Потім він продав 1000 м3 лісу і за це купив 50 вуликів бджіл, побудував у 1927 році хату-школу. Саме тоді я пішов у перший клас. Після школи працював у молочарні на Грабівці.
У 1941 році Манчук купив радіо. Це було щось дуже велике на той час, бо прості люди не знали, що то таке і хрестилися до нього думаючи, що то сатана. Він організовував молочарні, кооперативи на Гуцульщині. Його корови давали найбільше молока. Своїм досвідом господарювання ділився і тодішніх часописах. 25 червня 1941 коли РА відступала, було заарештовано Манчука у сусіда Семенчука Дмитра. Їх усіх було страчено. І я з другом бачив їхні трупи, а один подолянин скочив згори вниз за пічку. Ми його врятували. Він у 2000 році помер десь у Коломиї. У вільний час багато писав віршів і новел.
Діти, ми дуже багато говорили про важку трагічну долю гуцульського сина, нашого земляка. Вдома ви мали прочитати декілька новел і про це зараз поведемо розмову. Переходячи до оцінки самих творів, спочатку мусимо підкреслити факт, що автор не був „фаховим” письменником. Можна твердити, що праця пером була радше його хобі. Отже, була випадковою у міжчасі всяких господарських робіт та різних домашніх і громадських клопотів. Але жевріла в ньому велика іскра Божа, яка побуджувала його творчу уяву й спонукала братися за перо. А що був сином своєї землі й рідної стихії, то знався на всім, що гуцульське. Знав добре гуцульський етнос.
Відомі йому були твори Василя Стефаника, Марка Черемшини та Гната Хоткевича. Вони ж були його, так би мовити, „хресним батьком” в написанні, але епігонством він не займався. Як знавець гуцульського способу життя, писав свої новели також по-гуцульському. Тому вони різні, різна їхня композиційна структура.
Рукописи новел збереглися. Їх знайшов і зберіг Дмитро Дідушко Красноілля та сусід Манчука Дмитро Семчук. За кордоном видається його збірка (25 оп.). одна уже вийшла у Буффало /США/ у 1992 році. Цими збірочками ми і користуємося і за нею будемо вести розмову.
Оповідання „Заробок”.
Чим вас вразила ця розповідь?
Оповідання – сумне. Роздуми молодого гуцула про заробіток. Він іде на роботу в ліс навпростець, щоб скоріше прийти. По дорозі його обсідають мрії-думи про зароблені вже гроші які і ще заробить. Яких гостинців накупить для дружини, дітей, а особливою радістю буде куплений білий калач. Він так замріявся, що не помітив, як нога попала у шпару межи ковбки.
Що сталося з молодим гуцулом?
Чи їли вони на Святий вечір білий калач?
Новела „Храм”
Ніби недокінчена, з гумором показано образки з гуцульського побуту.
Який настрій новели?
У новелі розповідається про храмове свято у Жаб’ї, поведінку людей у церкві і біля неї.
- Від чого застерігає автор?
Новела „Лісова дівка”.
Новела написана в дусі романтизму. Розповідається про лісну, яка приходить до людей. Але тут винні самі парубки. Вони збезчестять дівчину, а вона дитину ту стратить і закопає у лісі. За сім років робиться з тієї дитини лісна, а така одна лісна може багато хлопців покалічити. Так сталося і з Василем.
Про кого розповідається у творі?
Що сталося з Василем?
Чи насправді так буває?
Виразне читання уривків з цих творів
Словникова робота
Опліт- обкладене, закладене
Плай-стежка, дорога
Чілідина – жінка.
Написані усі твори жаб’ївською говіркою, яка має безліч відтінків і нюансів у вимові тих самих слів, чи навіть окремих звуків. Це граматична і фонетична „свобода”.
Вікторина
Коли і де народився О. Манчук?
Як звали дочок і сина Онуфрія Васильовича?
З якої новели слова: „Чєлідина, єк єкийс казав, то великий мольфар... ”
Хто відродив ім’я Онуфрія Манчука.
Коли заарештовано