У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


визначає автор. Полягає він на можливості виділення елементів цієї структури і окреслення звязків між ними. В пропонованій Б. Наврочинським структурі можна помітити: 1) структуру духовного світу – світ цінності, 2) структуру суб’єктивного світу – так звану диференційну психологію, 3) структуру навчання – так зване розуміння і навчання. Перша структура визначається прийняттям окресленої філософської орієнтації, що стосується творчості В. Дільтея. Є це свіцькою структурою в своїх основах, яка є виразом прийнятого світогляду – світогляду, що окреслюється педагогічними цінностями. Ці цінності “узагальнюють” необхідність навчання. Це узагальнення полягає на наданні цим цінностям повторного, нового педагогічного світоглядного сенсу. Здійснюється ще на основі педагогічної рефлексії, яку слід “усенсувати” . Таке надання сенсів спричиняє, що педагогічні цінності отримують узаконення в рамках філософії культури, а тому є можливості їх практичного застосування. Б. Наврочинський стверджує що структура духовного світу збудована на “описово-емпіричній гуманістичній психології”, типової також для Дільтея. Це “цілісно” і немов структурно описане суб’єктивне життя одиниць – основа знань про культуру – закладає (підтверджує) позитивістичний психологізм і так званий методологічний індивідуалізм. Методологічний індивідуалізм у цьому, випадку це такий теоріопізнавальний стан, який трактує, що будь-які суспільні явища (1 структура) є остаточно ??? індивідуальними явищами (2 структурна), а значить кожне з них можна повністю пояснити, мотивуючи своє відношення до відповідних індивідуальних явищ. Цей своєрідний психологізм виявляється у Б. Наврочинського. Автор трактує індивідуальний досвід (суб’єктивно) як явище психологічне і “достатнє” для вияснення вимоги: інтуіції розуміння. Цей психологіум є прихованим, менш чи більше експонований становить особливу форму методологічного індивідуалізму. Індивідуальні дії і творіння є основним об’єктом досліджень автора. Іншими словами структура духовного життя (суспільний культурний досвід) не тільки генетично відноситься до індивідуальних переконань, а також становить тільки “фон” для індивідуальних переконань, що виявляються в дослідженнях конкретних дій і витворів. Дієвий аспект – структура навчання – згідно Б. Наврочинського (3 структурна) це спроба пошуків дидактичних розв’язків на рівні: світ цінності – одиниця, проте з акцентом на психологічний (суб’єктивний) вимір процесу навчання.

??? Б. Наврочинського можна визнати певною філософією дидактичної культури. Можна помітити, що будучи рефлексією культури з аксіологічними ознаками не стільки ??? вона до певної дійсності, скільки концентруються проблематикі участі, в широкому розумінні в цій області культури, вчителів і учнів. Саму культуру дидактичну не трактує як “прихованого” фону для дидактичних дій засвоєння культури, бо не ставить автор в цілому пізнавальної проблеми дидактичних реконструкцій культурних ???. Дидактична теорія Б. Наврочинського створює один рисунок “проекту участі вчителів і учнів в дидактичній культурі”. Є це проект, який розміщується на кордоні двох світів: меточною суспільного досвіду і акціологічною простору. З першим аспектом єднається проект дидактичних дій, з другим – надання навчанню форми, що зближується з мораллю.

Дидактична концепція Б. Наврочинського заслуговує сьогодні на особливу увагу з однієї сторони, недогматичним способом, плюреалістичним і недоокресленим будуж автор світ цінності. З другої, єднає цей світ цінностями з можливостями їх реалізації. Такий політичний підход дає можливість по-новому глянути на ці проблеми, дозволяє розвивати запропоновані автором категорії – генетичною визначення можливостей сьогоднішніх пошуків. Є спробою вказання правил керування дидактичними діями. Вносить нові елементи до характеру вашої вище позитивістичної дидактики, ??? з освітніми пропозиціями антинатуралістичної філософії, що дуже ??? відносно сучасних альтернативнних педагогічних концепцій. Вказує на дуже важливі проблеми, культурово зорієнтованих дидактичних досліджень.

В другій частині праці, відносячись до сьогодняшнього дня, що характеризується об’єктивно як так звана інформаційно-медіальна цивілізація, в контексті міркувань на

Сторінки: 1 2 3 4 5