їх, звичайно, використовую – це синхроністичні таблиці подій всесвітньої історії та історії України, які вміщують автори у нових підручниках історії, наприклад, для 8-го класу – підручник з всесвітньої історії Дрібниці Ю.О. та Крижанівської В.В. Для прикладу:
Всесвітня історія | Історія України
Дата | Подія | Дата | Подія
1492 р. | Відкриття Америки Х.Колумбом | 1489, 1492 р. | Перші документальні згадки про козаків
1498 р. | Відкриття морського шляху до Індії | 1494-1497 рр. | Надання Києву Магдебурзького права
1524-1525 рр. | Велика селянська війна у Німеччині | 1524 р. | Похід запорізьких козаків проти Кримського ханства
і так далі.
Як легко працювати на уроці вчителеві, маючи такі таблиці і в як спрощується робота для учня: одночасно
Настільки легше, маючи такі таблиці, порівнювати розвиток України з іншими країнами, щоб зрозуміти, де розвиток йшов швидше, аналізувати як і чому.
А от у новішому підручнику для того ж таки 8-го класу з всесвітньої історії Бірюлова І.М. таких таблиць уже знову нема. Практично вони відсутні, на жаль, у більшості наших підручників по історії. Тобто автори підручників обмежуються хронологічними таблицями, а здійснення між курсових звґязків покладається вже на самого вчителя.
В історії України Швидко Г.К. для 8-ого класу є корисна таблиця:
Правителі держав, з якими повґязана історія України ХІV – ХVІІІ ст.:
Польські королі | Литовські князі | Московські царі | Кримські хани | Основні події в Україні
Казимир ІІІ Великий 13331370 рр. | Гедимін 1316-131 рр. | Всього з 1474 по 1783 рр. в Криму було 43 хани | Загарбання більшості українських земель литовськими, польськими та угорськими феодалами
і так далі.
Використовуючи таку таблицю, учень навіть без допомоги вчителя може порівнювати, які важливі події відбувалися одночасно на Україні та інших землях і самостійно робити висновки.
Так само в старших класах при вивченні тем: Україна в Першій та Другій світовій війні – ми ж просто не можемо обійтися без таких синхроністичних таблиць! Такі таблиці учні повинні вміти вже самостійно складати (у 10-11 класах).
Звичайно, на кожному уроці ми повинні розкривати в тій чи іншій мірі звґязок вітчизняної історії із світовою.
Членами обласної творчої групи вчителів історії, які впродовж 1998-2000 рр. працювали над темою “Між предметні зв’язки та інтеграція в навчально-виробничому процесі”, а також учасниками інтегрованої творчої групи вчителів суспільно-гуманітарних дисциплін, які працюють над темою “Особистісна орієнтований урок на між предметній основі” (2001 – 2002 рр.) зібрано, систематизовано та узагальнено освітянський досвід із зазначеної проблеми.
За результатами експериментальної роботи активних учасників творчих груп учителю-практику запропонована інтегральна технологія локального рівня для предметів суспільно-гуманітарного циклу щодо проведення навчальних занять на інтегрованій основі, а саме: традиційний урок з елементами інтеграції, нетрадиційні за формою навчальні заняття – інтегрований урок, бінарне заняття.
Технологія розроблена на проективній основі у тісній співпраці науковців і практиків про обласному інституті післядипломної педагогічної освіти м. Івано-Франківська.
Учителям запропоновано моделі-проекти навчальних занять з тих програмових тем, які мало розроблені у методичній літературі. Науковий керівник проекту – О.Малиновська, кандидат педагогічних наук, доцент ОІППО. Керівник творчої групи – І.Бабійчук, методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін ОІППО.
Мені особливо сподобались запропоновані в методичному посібнику “Моделювання методичних занять на інтегрованій основі” О.Мартиновської та І.Бабійчук такі уроки: “Тоталітарна система й стан культури в Україні в 30-і роки ХХ століття” (вчителі О.Куцакові та Т.Лісова), “Образ І.Мазепи в західноєвропейській літературі” (вчитель Л.Марусяк),бінарне заняття “Опришківський рух. О.Довбуш” (Г.Бабійчук, О.Мартиновська) та інші.
Такий підхід до навчання не тільки актуальний, але й перспективний.
“Така побудова навчальних предметів сприяє формуванню цілісної наукової картини світу, яка жорстоко не обмежує кут зору (через фізику, історію, хімію, математику тощо), а дає змогу самому учневі обрати “опорні” знання з різних наук з максимальною орієнтацією на субґєктивний досвід, що склався в нього під впливом як попереднього навчання, так і більш широкої взаємодії з навколишньою дійсністю”.
Отже, починається новий навчальний рік і кожен з нас, знаючи, що саме він повинен навчати учнів, повинен сам вирішувати як зробити це найкраще. Адже головне, щоб учні отримували від нас ті знання, які пригодяться їм у житті, незалежно від того, яку професію вони оберуть. У народі кажуть недарма: найкраще придане для дитини є допомогти їй здобути знання, бо знання, звичайно, дає в руки шматок хліба, вигладжує добру натуру і виправляє характер.
Бажаю всім, щиро, нових творчих успіхів, досягнень та цікавих учнів.
Використана література:
Абашкіна Н.В., Бережна Є.П., Дорошенко В.О. Нові підходи до розроки сучасних педагогічних досліджень. Рідна школа. – 1994. - №3-4
Дрібниця В.О., Крижанівська В.В. Всесвітня історія (ХVІ – кін. ХVІІІ ст.). – Київ: “Фаренгейт”, 2000.
Журнали “Історія в школі”
Збірник психолого-педагогічних матеріалів для майбутніх вчителів: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута., 1994
Мартиновська О., Бабійчук Г. Моделювання навчальних занять на інтегрованій снові. – Івано-Франківськ, 2002.
Харківська Н.І. Історія України. Карпати. Схеми. Таблиці. – Харків: “Світ дитинства”, 2000
Швидко Г.К. Історія України (ХVІ – ХVІІІ ст.) – Київ: Генеза, 1997
Щедріна І.Е. Історія України у схемах і таблицях (7-9 клас). – Видавнича група “Академія”, 2000.