Василь Верховинець про шляхи формування музичного досвіду молодих школярів.

Використання фольклору та авторських творів Василя Верховинця у формуванні музичного досвіду дітей.

Пізнавально-творчі можливості учнів розвиваються у спілкуванні з музикою, в процесі цілеспрямованого аналізу музичних творів. Адже тільки власна діяльність є запорукою глибоких переживань, естетичної насолоди, високих художніх смаків.

“Справжнє, пережите і продумане сприймання – основа всіх форм залучення до музики, бо при цьому активізується внутрішній, духовний світ учнів, їх почуття, думки, - писав Д. Кабалевський. – Поза сприйманням музика як мистецтво взагалі не існує. Марно говорити про будь-який вплив музики на духовний світ дітей, якщо вони не навчилися відчувати музику як змістовне мистецтво, яке несе в собі почуття і думки людини, життєві ідеї й образи”.1

Ефективність формування музичного сприймання значною мірою пов’язане із формуванням досвіду у школярів і визначається якістю педадогічного керування цим процесом, яка має спрямовуватись на забезпечення єдності змістовної і процесуальної сторін музичного виховання, між предметних зв’язків і взаємодії різних видів мистецтва, у одному випадку синтез пісні, гри та хореографії, а також колективної та індивідуальної форм музичного навчання і спілкування. Послідовне і цілеспрямоване керування музичним сприйманням школярів сприяє створенню оптимальних умов для формування музичного досвіду у них, а також музичного розвитку особистості, забезпечує глибоке осягнення учнями

___________

1. Кабалевський Д. Б. Воспитание ума и сердца: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1984. – с. 28

естетичного змісту музичних творів, прискорює засвоєння і систематизацію музичних знань, перехід від пізнання зовнішніх аспектів музично-образного змісту до його глибинних аспектів, тобто, сприяє формуванню музичного досвіду особистості взагалі.

Для прикладу візьмему гру із “Весняночки” Василя Верховинця “Бім-бом”,1 слова і музику до пісні якої створив сам автор. Гра поєднує певні рухи, пісню та елементи хореографії. Метою гри є застереження дітей, показавши їм, що може статися, коли нехтувати правилами протипожежної безпеки а також ознайомити дітей із способами гасіння вогню та роботою пожежників.

На основі гри у дітей формується певний досвід, який закріплюється в їх усвідомленні на все життя. Звісно, що крім основної мети, вказаної вище, гра виховує також почуття взаємної допомоги, прищеплює повагу до суспільної праці.

Основний шлях формування музичного досвіду полягає у збагаченні школярів художнім і емоційним досвідом, знаннями, уміннями, навичками, значимими для естетичного осягнення змісту музичних ігор. Включення у цей процес духовного потенціалу особистості, її творчих сил здійснюється шляхом розвитку активної естетичної діяльності у процесі сприймання, переживання й осмислення музичної гри. У педагогічному аспекті “ці положення підкреслюють необхідність урахування специфіки музики і особистостей її сприймання учнями”2, які б забезпечили глибоке осягнення змісту музичних ігор.

________

1. Верховинець В. М. Весняночка. Ігри з піснями для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. 5-те вид. – К.: Музична Україна, 1989. – с. 73-79.

2. Ростовський О. Я. Педадогічні основи керування процесом музичного сприймання школярів. /Автореферат дисертації на здобуття ступеня доктора педагогічних наук. – К.: 1993. – с. 35

Отже, за допомогою народного фольклору та авторських творів Василя Верховинця можливим і реальним є формування музичного досвіду у молодших школярів загальноосвітньої школи. Візьмемо ще деякі факти з теоретично-практичної спадщини автора “Весняночки”.

Розглянемо, як можна навчати хорового співу та музичної грамоти за допомогою гри. Груповий спів починається ще в дитячому садку. Вже тоді діти, співаючи під час ігор чи просто співаючи, набувають добрий запас слухових, ритмічних та інтонаційних навичок. Цей запас чи вже певний досвід поширюється та поглиблюється в школі з перших років навчання.

Василь Миколайович хоче зазначити, що “не доцільно було б відокремлювати теоретичні відомості від пісенного матеріалу. І всі моменти елементарної теорії музики (а пізніше навіть і гармонії) вивчати на прикладах народного фольклору, зокрема пісень і фіксувати піснями у дитячій творчості”1.

Коли захочемо пояснити, наприклад, інтервал пріма, то найкраще підшукати таку пісню, де той інтервал найчастіше повторюється. Візьмемо пісню-гру “Подоляночка” з “Весняночки” В. Верховинця2 (слова і музика пісні народні). Тут протягом першого і четвертого тактів пріма повторюється 4 рази. Отже, коли діти усвідомлять, що всі 4 склади: “Десь тут бу-ла...” треба співати одним звуком та на одній висоті, ніде його не підвищувати і не понижувати, тоді тільки можна буде пояснити, що таке віддалення одного тону від другого – це віддалення перше, тобто інтервал пріма.

Коли керівник уважно співатиме, то діти легко відчують, де той чи інший тон повторюється 2-3 рази і ясно усвідомлять, що таке інтервал пріма.

У такий спосіб можна ознайомити дітей з іншими інтервалами та з усією

_________

1. Верховинець В. Весняночка... – с. 35.

2. Там же, - с. 158-160

музичною грамотою, особливо з такими елементарними теоретичними відомостями, які треба подати згідно навчальної програми “Музика” для загальноосвітньої школи і відповідно сприяти формуванню музичного досвіду молодших школярів.

Педагогічне керування вчителем процесу формування музичного досвіду у дітей виступає як складна система, в якій домінує фактор зв’язку і взаємодії – прямої чи опосередкованої, безперервної чи поетапної, постійної чи змінної, але глибоко діалектичної взаємодії, зв’язків і відношень між окремими елементами системи. Кожен елемент цієї системи є відносно самостійним фактором формування музичного досвіду. Найменша деформація в стані хоча б одного елемента приводить до безпосередніх або опосередкованих змін інших, накладає свій відбиток на кінцевий результат.

Особлива ефективність впливу ігор на формування музичного досвіду учнів полягає в тому, що в дітей під час гри активізується різні, суттєві