Формування музичного досвіду відбувається і під час слухання музики. Дитина завжди і постійно чує різну музику: одноголосі пісні, хори, інструментальні твори – сольні чи оркестрові. Але таке безсистемне слухання

_________

1. Ростовський О. Я. Методика викладання музики у початковій школі: Навч. – метод. посібник. – 2-е вид., доп. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001 – с. 38

2. Там же, - с. 39

музики – ще не шлях до розвитку музичних здібностей та певного досвіду.

Справжнє ж слухання музики іде іншим шляхом і починається ще з першого року навчання у школі. Воно починається з вивчення й слухання такого музичного матеріалу, який повинен відповідати вікові дитини та бути близьким до її рухливої природи.

Найпевнішою допомогою в цьому може бути музичний інструмент або ж зразкове виконання пісень самим педагогом. А пісні – найрізноманітніші. Особливо корисними для дитячого віку, що зазначалось не раз, є пісні з репертуарного збірника “Весняночка”.

Зазначимо, що у процес слухання і сприймання музики включається досвід безпосередніх переживань і роздумів учнів, який формується під впливом музичних ігор і хорового співу, а також художній досвід, пов’язаний з виконанням музики до них. Це дає змогу розглядати музичне сприймання як основу засвоєння школярами втіленого в музичному мистецтві досвіду емоційно-естетичного ставлення до дійсності.

Особливість сприймання музики полягає в тому, щоб у поєднанні звуків різної висоти, тривалості, сили, тембру відчути красу звучання, виразність, почути цілісні художні образи, що викликають у слухача певні настрої, почуття і думки. Особливо, якщо вони побудовані на національній основі, народні пісні.

У процесі сприймання музики безперервно формується музичний досвід дитини. При цьому музика асоціюється, як правило, “не з яскраво усвідомлю вальними, чітко виділеними, відчутними образами-уявленнями, а з невиразними комплексними відчуттями, які не встигають піднятися до рівня усвідомлення. І лише при дальшому самоаналізі ці приховані компоненти сприймання можуть набувати форми наочного уявлення, образного метафоричного визначення...”1

_______

1. Назайкинський Е. О психологии музыкального восприятия. – М.: Музыка, 1972 – с. 180

У різних учнів один і той самий твір може викликати різні асоціації, залежно від індивідуальності слухача, його духовного досвіду. Чим молодший слухач, тим більше він опирається на позамузичні асоціації. Зрозуміло, що в педагогічному процесі не варто нехтувати асоціаціями учнів як необхідним елементом повноцінного музичного сприймання. Адже вони виникають у дітей незалежно від того, як до них ставиться учитель. Вони виникають на основі образів музичної гри, де слово, музика, хореографія формує ці асоціації.

Знання учителем природи музичної асоціативності дає можливість ефективніше формувати музичне сприймання учнів, а відповідно і певний музичний досвід. Н. О. Ветучіна зазначає, що “розвиток музичної сприйнятливості не є наслідком вікового становлення дитини, а результатом цілеспрямованого виховання, підпорядкованого на різних вікових етапах загальним закономірностями.”1

Отже, слухання і сприймання дитиною музичних образів гри належить розглядати не як елементарний рівень, а як особливу сферу дитячої життєдіяльності, яка формує її музичний досвід.

Завдяки своїм авторським творам та фольклорному матеріалу, які поєднані з музичними іграми Верховинець-педагог вчить молодших школярів ритмізації музичних ігор, відповідно формуючи у них певний музичний досвід.

Взагалі, потяг до тактування, розмахування однією або двома руками, пристукування ногами, плескання в долоні помічається серед дітей завжди, коли вчитель музики, вивчаючи пісні, допомагає собі диригуванням для підтримки ритму. Отаке дитяче тактування також є гра, і нею захоплюється мало не вся малеча.

__________

1. Ветлугіна Н. О. Музичний розвиток дитини. К.: Музична Україна, 1978. – с. 153.

Щоб привести це, на перший погляд, безладне “тактування” до певного порядку, керівник може викликати декого до себе або на середину і дозволити йому одному тактувати всім дитячим гуртом. Це й буде перший урок з диригування, перший досвід у цьому напрямку, і до цього найохочіше будуть приставати всі інші діти.

“Наступні кроки диригування, - вказує Василь Михайлович, - це зауваження щодо постави, краси і пластики рухів, зміни темпів та охоплення поглядом дитячого колективу.”1 Проте усього цього можна добитись тільки тоді, коли вчитель музики має у своєму розпорядженні легкий, доступний репертуар, такий як зібраний у “Весняночці”.

Процес формування музичного досвіду як складна музично-педагогічна система включає в себе багато складових елементів: виховну ціль, що передбачає виховання музичної культури особистості зміст шкільного предмету “Музика”, що забезпечує послідовне пізнання основних закономірностей музичного мистецтва, формування і розвиток сприймання музики як основи музичного виховання систему керівних впливів, спрямованих на забезпечення оптимальних умов для формування досвіду сукупність характерних способів формування досвіду, прийомів і методів, які реалізують певну педагогічну концепцію учнів як об’єктів виховного процесу учителя, що в певній мірі, володіє методикою керування формування музичного досвіду учнів.

Дана система функціонує завдяки впливу вчителя на учнів з метою досягнення навчальних, виховних та розвиваючих цілей у процесі мотивованого художньо-педагогічного спілкування та взаємозв’язку. Успіх функціонування даної педагогічної системи залежить від цілеспрямованості виховного процесу, його відповідності навчально-виховним цілям і завдан-

___________

1. Верховинець В. Весняночка... – с. 29.

ням, інтересам і потребам учнів якості музичного матеріалу і змісту навчальної інформації знання вчителем особистостей музичного розвитку учнів наявність доцільної системи творчих завдань, уміння правильно керувати цим процесом.

Спостерігаються значні відмінності в наявності музичного досвіду