Слід враховувати, що молодший шкільний вік багатий на приховані можливості розвитку, які для формування музичного досвіду, важливо своєчасно помітити і підтримати. Недопустимо вважати молодих школярів менш розвиненими, ніж вони є насправді, як і перебільшувати їхні здібності. Вдумливе ставлення до вікових особливостей, фізичного і психічного розвитку дітей дасть учителеві можливість цілеспрямовано, без шкоди для вихованців здійснювати їхнє музичне навчання і розвиток.

Великий вплив на загальний музичний розвиток дитини та на формування певного музичного досвіду мають музичні екскурсії. Василь Верховинець пов’язує такі екскурсії з народним фольклором та своїми авторськими творами.

Музичні екскурсії можна влаштувати, по-перше, до концертних залів чи театрів, де можна почути таку музику, яка не виконується в школі, а саме: оперну та симфонічну, а також послухати концерти ансамблів, солістів та ін.

По-друге, слід ознайомитись з виготовленням музичних інструментів, а при тій нагоді – з історією їх розвитку, що залежала від побутових та соціально-економічних умов, у яких розвивалося музичне мистецтво.

По-третє, варто організувати екскурсії до найближчих сіл, де можна почути і записати цінний пісенний матеріал та зразки народного фольклору, якими так славиться наше українське село.

Звідси випливає, що завдання педагога-музиканта дуже широкі. Він мусить бути не тільки музично освіченою людиною, але й освіченим педагогом, який, користуючись різними формами музичного виховання, навчає молоде українське покоління сприймати і відтворювати музичні цінності. Зазначимо, що це відіграє неабияку роль у формуванні музичного досвіду молодших школярів.

З метою залучення молодших школярів до музичного мистецтва на наш погляд, необхідно привернути їх увагу до народного музичного фольклору.

Фольклор – це народне мистецтво, що зародилося в надрах первісного суспільства, розвивалося впродовж багатьох тисячоліть і життя якого не припинилось й зараз.1

Українська дитяча народна музична культура представлена двома пластами – фольклором, виконуваним дорослими для дітей та фольклором, виконуваним самими дітьми. Такий поділ аргументується насамперед тим, що від самого народження дитини, музично-естетичне та етнонаціональне виховання повністю залежить від батьків та родичів, а також від культури,

_______________

1. Іваницький А. Українська народна музична творчість: Посібник для середніх та вищих учбових закладів. - К.: Музична Україна, 1990 – с. 13

яка її оточує. Чим глибше закладається в дитячу душу художньо-естетичний фундамент, такою і буде соціально-культурна віддача у суспільному житті. Через те пісні, виконувані дорослими для дітей, відіграють основоположну для майбутніх поколінь етнопедагогічну функцію.

Але нас цікавить власне дитячий фольклор, який “за своєю природою, є постійно скерованим на само поглиблення та самовдосконалення потреб дитини, на спілкування із ровесниками та дорослими, на виховання практичного та виробничого досвіду.”1

Безпосередньо до фольклору звертався і Верховинець. Педагогічний досвід підказував йому, що використання в іграх пісень із народними словами чи мелодією стануть легкодоступними, зрозумілими і цікавими для дітей. Особливо в піснях-іграх пов’язаних з порами року.

В основі формування музичного досвіду є направлення на розвиток у молодих школярів здібності глибоко засвоювати і переробляти музичну інформацію, правильно визначати аналізувати й творчо оцінювати їх.

В основі сприймання творів мистецтва лежать безпосередній емоційний відгук, відчуття і переживання, що виражаються в інтуїтивній оцінці – “подобається” чи “не подобається”. Такі “емоційні оцінки, ще нетверді судження про музику постійно виникають у молодих школярів, для яких цілком природним є прагнення висловити своє ставлення до прекрасного.”2

Не забуваймо, також про синтез мистецтв, а саме поєднання гри з піснею, хореографією та татсатрекігоцією. Для прикладу візьмемо гру-

_____________

1. Смоляк О. С. Український дитячий музичний фольклор: Підручник-хрестоматія для викладів та учнів. Вип. 1. – Тернопіль: Лілея, 1998 – с. 4.

2. Юцевич Ю. Музика в школі: Збірка статей. – Вип. 7. – К.: Музична Україна, 1981. – с. 12

веснянку “Мак”1. Метою даної гри є ознайомлення дітей з українським фольклором та сценічним варіантом даної гри навчання танцювальних рухів надання можливості дітям під керівництвом вчителя скласти козачок. Дана гра, а також багато інших із даної збірки (“Шум”, “Кривий танок”, “Перепілка”, “Плету лісочку”, “Дружба” та інші) заставляють дітей вже не просто думати про слова пісні чи рухи гри, тут вже присутнє чітке ритмічне виконання елементів хореографії відповідно виховується певний музичний досвід руху, співу, театрального перевтілення.

В узагальненому вигляді суть формування музичного досвіду полягає у ставленні до музичного виховання як важливої складової загального виховання у розгляді музичного виховання як керованого соціально-педагогічного явища, в якому об’єктивні та суб’єктивні чинники знаходяться у нерозривній єдності та взаємозв’язку у визначенні провідної ролі вчителя у спільній діяльності з учнями, спрямованій на осягнення естетичного змісту музики у спрямованості педагогічної діяльності на розвиток такої пізнавально-творчої діяльності учнів, яка б відповідала поставленій меті у формуванні такого естетичного ставлення учнів до музики, яке базувалося б на їхній власній активності у зверненні до музики крізь призму її життєвих зв’язків з духовним, матеріальним та практичним світом людини