Особливості уяви дітей 6-7 років багато в чому схожі з особливостями прояву цієї функції в дітей 4-5 років, але істотно відрізняються за змістом і значенням для особистості дитини, що зароджується, оскільки цей віковий період висуває особливі вимоги до розвитку, які пов'язані з підготовкою до навчальної діяльності. Народження особистості маленької людини виявляється як у становленні її здібностей (насамперед пізнавальних), так і в моральному розвитку. У зв'язку з цим у віковому періоді від 5 до 7 років слід зазначити дві найважливіші функції і лінії розвитку уяви. Перша пов'язана з освоєнням знаково-символічної діяльності і визначається роллю механізмів уяви в оволодінні дитиною довільною увагою, пам'яттю, логічним мисленням. Друга функція уяви, пов'язана з орієнтовно-дослідницькою афективно-пізнавальною діяльністю, дозволяє дитині зрозуміти і відчути зміст людської діяльності, вчинків навколишніх і власних дій для себе та інших. Ця лінія розвитку уяви безпосередньо пов'язана з моральним вихованням дитини, якщо під вихованням розуміти не тільки засвоєння правил поведінки, але і формування певного осмисленого емоційного відношення до навколишнього.

Розвиток механізмів уяви – варіювання (прагнення змінити наявне в досвіді), моделювання (загальний механізм ігрової дії і спосіб відтворення подій на новому матеріалі), схематизація (скорочення і розчленовування реальності з наступним переносом дії і функцій предмета на інші об'єкти), деталізація (механізм, що підсилює яскравість уявлення, що забезпечує доробку, зміну образів відповідно до умов дії) – створює передумови для формування знаково-символічної функції. Уява живить формування знаково-символічної функції.

С. Л. Рубинштейн писав, що уява – це відліт від минулого досвіду і перетворення його, здійснюване в образній формі, при цьому основним моментом у цьому процесі є виникнення і формування цілісного образу - уявлення. Цей процес Н. Н. Поддяков досліджував у дошкільників. Так при навчанні дошкільників умінню передбачати зміни в квітці було виявлено, що важливим способом засвоєння дітьми цього уміння служить побудова ними в словах, у малюнках конкретного образа нового стану рослини Це сприяє розвитку уяви, образи якої, допомагають дітям спостерігати за реальними змінами об'єкта. Перетворення досвіду в уяві виявляється в поступовому збагаченні образів уяви, у постійному ускладненні сюжетів малюнків, ігор, розповідей, коли дитина цілеспрямовано фантазує, відокремлюючи образи реальності від образів фантазії.

Д.Б.Ельконін у своєму дослідженні методів розвитку творчої уяви з'ясував, якою мірою дошкільники в грі впливають на логіку реального життя і на скільки вони стійкі у здійсненні цієї реалістичної тенденції. Він висунув припущення, що саме виникнення образів фантазії викликається зіткненням реалістичної ідеї з обмеженими засобами її втілення – це створює необхідність доповнити відсутні елементи ситуації образами уяви.

У дослідженні сприймання дошкільниками казок є багаторазові вказівки на реалістичний підхід до їхнього змісту. Так, А.В.Запорожець відзначає, що реалістичний підхід до казкової фантастики виробляється в дошкільників у результаті виховання. Малята, не володіючи відповідним досвідом, готові погодитися з будь-якою вигадкою. У дошкільному віці вони починають уже впевненіше судити про казку, виходячи з правдоподібності зображених у ній подій.

Визнаючи важливе значення задатків для розвитку уяви дитини, дослідники разом з тим підкреслюють, що вони є лише передумовами, але не рушійними причинами психічного розвитку дитини. Жодна із специфічних для людини психічних якостей, у тому числі і творча уява, не може виникнути шляхом дозрівання органічних задатків. Для реалізації потенційних можливостей дитини вимагаються відповідні соціальні умови життя і виховання. Проблема створення таких умов уже багато років обговорюється в дошкільній психології. Так Е.В.Макарова стверджує, що для створення середовища, де розвивається уява й уміння втілювати "творчість" у реальних формах, потрібно тільки дозвіл і заохочення, тому що на заборонах і обмеженнях виростають раби. Г.Г.Григор'єва радить більше використовувати ігрових моментів на заняттях з розвитку творчої уяви, тому що в грі діти розкріпачуються, почувають рідну стихію і це сприяє польоту фантазії. Однак важливі не окремі методи, а система впливу на процес творчого розвитку дитини.

А.В.Запорожець відзначав, що розвиток психічних здібностей не пасивний процес і його не можна уявляти собі як однобічний вплив дорослих на свідомість дитини. Вирішальне значення тут належить діяльності самої дитини. Різні форми діяльності на різних ступенях розвитку набувають домінуючого характеру, а потім відходять на задній план, поступаючись місцем іншим більш складним видам діяльності.

Висновок

ворчі здібності – це індивідуальні особливості, якості людини, що визначають успішність виконання нею творчої діяльності різного роду. В основі креативних здібностей людини лежать процеси мислення й уяви. Тому основними напрямками розвитку творчих здібностей у дошкільному віці є:

Розвиток продуктивної творчої уяви, що характеризується такими якостями як багатство створюваних образів і спрямованість.

Дошкільний вік має багаті можливості для розвитку творчих здібностей. На жаль, ці можливості з часом незворотньо втрачаються, тому необхідно, якомога ефективніше використовувати їх у дошкільному дитинстві.

Успішний розвиток творчих здібностей можливий лише при створенні і визначених умов, що сприятимуть їх формуванню. Такими умовами є:

1. Ранній фізичний та