студентам, які припустилися огріхів у відповідях на запитання і при виконанні вправ, але продемонстрували спроможність усувати їх.

Оцінка «незадовільно» виставляється студентам, які виявили прогалини у знаннях основного навчально-програмного матеріалу, припустилися принципових помилок у виконанні передбачених програмою завдань. Як правило, оцінка «незадовільно» ставиться студентам, які неспроможні дати відповіді на питання, які б засвідчили знання основного матеріалу курсу, здатності продовжити навчання.

Але такі негнучкі норми оцінок створюють ситуацію конфліктності, оскільки педагогічний досвід свідчить, що визначити об'єктивно рівень оволодіння знань студентами дуже важко і складно. Якщо чотирибальну систему оцінок уявити у вигляді ромба [4, 44] то це свідчить, що така система ставить далеко не однаково насичені вимоги до двох діаметрально-протилежних оцінок, а саме до двійки і п'ятірки. До трійки і четвірки вони більш згладжені. Тому система взаємодії «викладач— студент викладач» намагається функціонувати вполі між оцінками «З» і «4».

За таких умов практично неможливо виявити реальний рівень здатності студента опанувати курс та індивідуальний природний талант кожного з них. В абсолютній більшості випадків вони так і залишаються нерозкритими і невиявленими. Таким чином, виховується абстрактна «середня» людина, а суспільство втрачає значну частку національного багатства у вигляді недорозвинутого персонального інтелекту [4, 45]. Звичайно, з приводу згаданого явища можуть виникати неадекватні думки, що створюють різні ситуації в процесі їх обговорення.

Студентові найчастіше залишаються незрозумілими як мотиви, так і мета тієї чи іншої оцінки. Недолік обмежувального стану оцінок при чотирибальній системі — оцінок, що розподіляють студентів на «невстигаючих», «хорошистів» і «відмінників», призводить до того, що більшість з них потрапляє до розряду середняків. Чи саме не така градація є образливою? І для студента, і для викладача? Адже в природі не існує нездатних до навчання людей. Реально існують лише люди з різним рівнем здатності бути навченими, наділені індивідуальними здібностями, що залежать від генетичного визначення характеру першої та другої сигнальної системи головного мозку.

Негативні риси чотирибальної системи оцінки знань студентів свідчать про її сьогоднішню невідповідність динаміці навчального процесу та нагальну потребу заміни на більш ефективну.

Таким чином, поряд із традиційною чотирибальною системою оцінки знань студентів можна спробувати 10-бальну систему, що допоможе краще виявити здібності кожного студента зокрема і групи в цілому. Номінал кожної оцінки такої системи становить: “відмінно+”, «відмінно», «відмінно-, «добре+», «добре», «добре-», «задовільно+», «задовільно», «задовільно-», «незадовільно». Номінал першої запропонованої оцінки можна розшифрувати як «відмінно з відзнакою», тобто з «+», «відмінно», або

«відмінно з похибкою», тобто із знаком мінус (-). Кожен знак — це один бал. Якщо 10-ти бальну систему подати у відсотковому співвідношенні до обсягу виконання завдань, то отримаємо оціночну шкалу, яка мало чим відрізняється від нині діючої чотирибальної системи, але дає ширші і кращі можливості оцінити знання кожного студента.

Бал за виконання завдання |

Відсотковий показник виконання |

Оцінка 10-бальної сис-теми |

Відповідність до нині діючої системи оцінки знань

1 | 10 | 2 | 2

2 | 20 | 3- | 3

3 | 30 | 3 | 3

4 | 40 | 3+ | 3

5 | 50 | 4- | 4

6 | 60 | 4 | 4

7 | 70 | 4+ | 4

8 | 80 | 5- | 5

9 | 90 | 5 | 5

10 | 100 | 5+ | 5

Накопичення оцінок за певний період навчання і за різні види навчальної діяльності студента можна подати у відсотковому співвідношенні: 25% — відвідування студентами навчальних занять; 25% — якість виконання навчальних завдань; 25% — участь у науковій роботі; 25% — виконання письмових контрольних робіт, тестів.

Таке співвідношення різних видів накопичення знань і оцінок спонукає студента до різнобічної діяльності, а сума всіх його оцінок в пропонованих балах виступає в ролі кількісного показника, тобто критерію якості його роботи порівняно з попередніми успіхами. Воно відображає не тільки якість знань і вмінь, а й дає змогу точніше і повніше оцінити навчальну діяльність студентів, їхню активність, самостійність, творчість.

На основі запропонованої нами десятибальної системи можна сформулювати такі критерії оцінок. Ъ

Оцінки «відмінно» заслуговує студент, який глибоко і всебічно засвоїв увесь програмний матеріал, логічно і послідовно його викладає, вміє пов'язати теорію із практичними завданнями майбутньої діяльності.

Для оцінки «відмінно з відзнакою», крім того, що необхідно для оцінки «відмінно», потрібно володіння методикою узагальнення і викладу суті проблем за основною і додатковою літературою. Студент не вагається і проявляє оперативність при відповіді на різні програмні запитання, осмислює запропоновану ситуацію, яка відповідає завданням майбутньої

діяльності студентів; просто «відмінно», — якщо студент недостатньо володіє додатковою літературою; «відмінно з похибками», — якщо студент не ознайомився з додатковою літературою і вагається з відповідями на рішення в запропонованих ситуаціях, які відповідають завданням майбутньої професійної діяльності.

Оцінки «добре» заслуговує студент, який засвоїв увесь програмний матеріал, правильно використовує теоретичний матеріал при вирішенні практичних завдань.

«Добре з відзнакою», — якщо відповідь студента свідчить про те, що він не володіє інформацією з додаткової літератури, вагається з відповідями на запропоновану ситуацію з майбутньої діяльності студентів, і викладач ставить додаткові запитання для уточнення окремих відповідей; просто «добре», — якщо студент не продемонстрував глибокого розуміння програмного матеріалу; «добре з похибками», — якщо студент потребує додаткових запитань для уточнення окремих відповідей на видозмінювані ситуації програмного матеріалу, які відповідають завданням майбутньої діяльності студентів.

Оцінки «задовільно» заслуговує студент, який засвоїв основний програмний матеріал,