“Теоретичні засади народного декоративно-прикладного мистецтва, як засобу формування естетичної культури та художньо-творчих здібностей особистості”

План

Вплив декоративно-прикладного мистецтва на формування особистості дитини дошкільного віку

Формування досвіду художньої творчої діяльності дошкільників засобами декоративно прикладного мистецтва

1. Вплив декоративно-прикладного мистецтва на формування особистості дитини дошкільного віку.

Всі компоненти духовності українського народу, як і його матеріальної культури, становлять національні цінності, які є серцевиною освіти і виховання. Матеріальні та духовні надбання пізнаються, шануються і примножуються працею рук, зусиллям мозку та енергією серця, теплотою та багатством душі кожного вихованця - господаря своєї долі, всієї країни, діяча історії та культури рідного народу. „Народне декоративно-прикладне мистецтво є одним з найбільш поширених та найбільш дієвих засобів реалізації основних завдань програми національного виховання."[28;23]. Система національного виховання використовує практично невичерпні можливості народного (мистецтва у формуванні людини-гуманіста. Історична енергія народу, стійкість, багатство і краса його національного духу трансформувалися і акумулювалися в різноманітних видах і жанрах декоративно-ужиткового мистецтва. Проймаючись чарами естетичних цінностей, дійств вихованці переконуються в тому, що мистецькими традиціями пройняті всі сфери життя, діяльності, побуту і дозвілля народу.

Національне декоративно-прикладне мистецтво як найяскравіше втілення творчого потенціалу народу завжди було масовим заняттям, і в цьому секрет виникнення багатьох мистецьких осередків, шкіл, появи народних майстрів, оригінальних мистецьких почерків, стилів, напрямів. „У процесі виховання дитина поступово вводиться у світ прекрасного: спочатку вона бачить різьблене чи мальоване „сонечко" на колисці, яскраву саморобну забавку, вловлює гармонійні звуки різноманітних брязкалець, свистунців, дзвіночків, пізніше сама дитина виготовляє іграшки з соломи, лози, розмальовує писанки та ін. Далі - особиста участь у вишиванні, тканні, прикрашенні інтер’єру житла, побуту" виділяючи саме такі етапи у поступовому ознайомленні з декоративно-ужитковим мистецтвом дитини від перших днів її життя, наголошує один із авторів концепції національного виховання Л. К. Білецька [28;47].

Народний досвід естетичного виховання полягає в тому, що діти навчаються мистецьких умінь, смаків у „практичній діяльності, шляхом продовження творчих традицій батьків, дідів і прадідів" - зазначає М. Г. Стельмахович [61; 215]. Оволодіваючи декоративно-прикладним мистецтвом (вишиванням, килимарством, різьбярством та ін.), народними ремеслами діти засвоюють духовність, ідейність, моральність, естетику рідного народу. Заслуговує найпильнішої уваги і повсюдної реалізації одна із закономірностей виховання: „як окрема особистість, так і масова творчість найуспішніше формуються на основі практичного оволодіння різноманітними видами і жанрами народного та професійного мистецтва".[5;28]

Декоративно-прикладне мистецтво як могутній засіб виховання цінне тим, що в ньому в „концентрованому вигляді, естетичній формі навічно матеріалізується непомітний для ока і часто незбагненний для розуму національний дух - вищий вияв творчого генія народу", - підкреслює С. Горбунко [ 1 2;5]

Педагогіка народознавства передбачає створення сприятливих умов для осмислення вихованцями дошкільних закладів творчого генію народу.

Одним з ефективних шляхів реалізації цього програмного завдання є розвиток дитячої творчості. Дитяча творчість найкраще розвивається на основі проникнення у зміст і характер різноманітних видів народної творчості. Пізнаючи і продовжуючи традиції свого народу, діти засвоюють матеріалізоване в них народне творче мислення. [7]

Оволодіваючи мистецтвом чи ремеслом, дошкільники опановують творчий досвід батьків і дідів. Згодом вихованці самі можуть стати народними умільцями, майстрами. Здобуті в такий спосіб уміння переносяться і на інші сфери життя (навчання, професію, улюблені заняття тощо). Перебуваючи в „полоні" творчості дошкільнята стають допитливими, ініціативними, винахідливими.

„Засвоєння народних творчих традицій сприяє формуванню у дітей умінь, навичок реалізовувати свої задуми, створювати власні проекти, конструкції. Так формується творчий потенціал особистості." - вказує О.»О. Дронова. [18; 19]

Дитяча художня творчість, яка безпосередньо пов’язана з вивченням декоративного мистецтва українського народу, - це специфічне образне пізнання дійсності. І як всяка пізнавальна діяльність, вона має велике значення для розумового розвитку дітей. Адже, „оволодіння вмінням зображувати неможливе без розвитку цілеспрямованого зорового сприймання -спостереження."[59;23] Для того щоб створити будь-який власний зразок декоративного твору дитині необхідно попередньо добре з ним ознайомитися, запам'ятати його форму, величину, конструкцію, розташування частин, колір.

Діти завжди відтворюють у своїх творах лише те, що сприймали раніше, з чим вони добре знайомі. Значною мірою діти створюють за уявленням або по пам’яті. Наявність таких уявлень є основою для розвитку уяви. „Формуються такі уявлення в процесі безпосереднього пізнання об’єктів (творів декоративно-прикладного мистецтва) в іграх, на прогулянках, спеціально організованих спостереженнях" - зазначає Н. П. Сакуліна.[54;29] Багато інформації діти черпають з творів художньої літератури, розповідей вихователів, усної народної творчості. Протягом дошкільного віку уявлення дітей про жанри, особливості, якості творів декоративно-ужиткового мистецтва збагачуються та уточнюються.

А. П. Усова, Е.А. Фльоріна, Н.П. Сакуліна відмічали, що для розумового розвитку має значення поступове нагромадження знань на основі уявлень про різноманітність форм і просторове розташування предметів, різних величин, розмаїття кольорів та їх відтінків. Знайомлячись з творами декоративно-прикладного мистецтва, діти довідуються про різноманітні матеріали (папір, тканина, глина, фарби-барвники, нитки.,.), знайомляться з їх якостями, виражальними можливостями, одержують навички роботи з ними. Діти засвоюють також досвід роботи з деякими знаряддями людської діяльності (олівець, ножиці, голка, пензель), а це, як відомо, сприяє розумовому розвитку дітей. Ознайомлена з народною декоративною творчістю та промислами України в дитячому садку неможливе без формування у дітей таких мислительних операцій, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення. В процесі „спостережень, при обстеженні предметів і їх частин дошкільнята вчаться визначати форму предметів і їх частин, величину, розташування в просторі, колір." - зазначають Л.Я. Скиданова, Л. І. Сірченко[59;24] Сприймання різних за формою предметів