природою для нагромадження чуттєвого досвіду дітей, на основі якого будується вся наступна робота над розвитком понять. Природа, вказував він, – це джерело, завдяки якому розум піднімається від неясних чуттєвих сприймань до чітких понять. Тому, на думку Й.Г. Песталоцці, дитину з ранніх етапів розвитку слід ввести у всю багатоманітність навколишньої природи. Єдиний, справжній фундамент людського пізнання – сприймання природи. Весь запас знань, яких набуває людина за допомогою відчуттів, є результатом уважного ставлення до природи. Ознайомлення з предметом буде тим глибшим, чим більша кількість відчуттів візьме участь у його обстеженні [12].
Послідовним прихильником виховання дітей серед природи був видатний німецький педагог Ф. Фребель (1782-1852).
Засновник дитячих садків у Німеччині, Ф. Фребель, називаючи так дитячий заклад, мав на увазі, що діти більшу частину часу будуть проводити на відкритому повітрі, в саду, під безпосереднім впливом природи. З іншого боку, назва "дитячий садок" означала, що у виховному закладі буде забезпечено такий же догляд за дітьми, як у хорошому саду за рослинами. Основні педагогічні ідеї
Ф. Фребеля знайшли відображення у книзі "Дитячий садок". Він вважав природу невичерпним джерелом для здійснення розумового, морального виховання. Догляд за рослинами, тваринами, вплив на природу формують дух і пізнання дитини, її характер і почуття, є джерелом для внутрішнього морального вдосконалення.
Цікавими у спадщині Ф. Фребеля були рекомендації щодо проведення свят у природі (свято першої квітки, свято колоска тощо).
У педагогічній спадщині Марії Монтессорі (1870-1952), її праці "Метод наукової педагогіки, що застосовується до дитячого виховання в будинках дитини" важливе місце відводилося природі як засобу розумового, морального розвитку і зміцнення фізичних сил дитини.
Природа, особливо в дитячому віці, підкреслювала М. Монтессорі, потрібна для розвитку розуму і тіла, для формування людини, оскільки вона належить природі. Найкращий спосіб зміцнити дитину – організувати її спілкування з природою.
Для психічного життя дитини потрібно збагачувати її враженнями від природи. Основними засобами для досягнення цього є організація праці на землі, вирощування рослин і тварин, спостереження за природою [28, 15].
Великий внесок у розробку питання про використання природи у початковому вихованні і навчанні дітей зробив К.Д. Ушинський (1824-1871). К.Д. Ушинський вважав неможливим здійснення початкового навчання без природи. Природа, вказував він, є одним з наймогутніших агентів у вихованні людини, і навіть найретельніше виховання без участі цього агента завжди віддаватиме сухістю, однобічністю, неприємною штучністю. К.Д. Ушинський називав природу "всерозвиваючою" і у своїх працях розкривав можливості використання її для розумового, морального, естетичного і фізичного виховання дітей.
Основою розумового виховання К.Д. Ушинський вважав розвиток мислення і мови. Тому, складаючи книги для початкового навчання "Рідне слово" і "Дитячий світ", він широко використовував природознавчий матеріал рідної природи, зауважуючи, що дітей не слід знайомити з курйозами, а привчати знаходити цікаве в тому, що їх повсякденно оточує.
Традиції, закладені К.Д. Ушинським, живі і сьогодні. Вивченню природи приділяється важливе значення в дитячих садках. Аналіз підручників для перших класів свідчить, що вони містять багато текстів природознавчого змісту [28, 18].
Високо оцінюючи навколишню природу як фактор розумового розвитку дітей, К.Д. Ушинський в окремих своїх творах розкрив методи, користуючись якими педагог ознайомлює дітей з природою. Важливу роль при цьому він відводив наочним методам. Серед наочних методів важливу роль К.Д. Ушинський відводив спостереженням.
З метою більш повного ознайомлення з предметами навколишнього світу К.Д. Ушинський рекомендував широко використовувати під час спостережень порівняння, вважаючи, що тільки процес порівняння робить зовнішній світ надбанням розуму.
Дуже широко у початковому навчанні, на думку К.Д. Ушинського, слід використовувати розповідь. Вона доповнює інші методи і подобається дітям більше, ніж читання. Педагогічні якості розповіді мають бути такими, щоб вона легко запам'ятовувалася, не була сухою, щоб подробиці не затьмили головного.
Перший дитячий садок в Україні був відкритий сестрами Ліндфорс у 1872 p., проте він не проіснував довго через платне перебування дітей у ньому. Н.Д. Лубенець було засновано Товариство народних дитячих садків, що існували на пожертвування. Праці Н.Д. Лубенець "Монтессорі і Фребель", "Дошкільне виховання і народна школа", а також звіти про діяльність Товариства народних дитячих садків свідчать про її глибоке переконання у потребі створити громадське дошкільне виховання, прагнення осмислити ті педагогічні ідеї, які набули найбільшого поширення в той час" підтримати все прогресивне в них. Важливе місце в роботі народних дитячих садків відводилося природі. Звіти свідчать про те, що, незважаючи на обмежені кошти, дітей кожного літа вивозили на екскурсії в ліс, де вони перебували цілий день, а ввечері поверталися на поїзді. В роботі дитячих садків використовувалися ідеї Ф. Фребеля [28, 27].
Надзвичайно цікавою постаттю була С.Ф. Русова (1856-1944). їй належить розробка національного дитячого садка.
Однією з провідних ідей С.Ф. Русової було формування дитини засобами рідної природи. У роботах "Теорія і практика дошкільного виховання", "Нова школа", "Дошкільне виховання" вона переконливо доводить, що природознавство можна визнати за першу науку малих дітей. Це джерело найпотрібніших наукових знань, що дисциплінує розум, привчає дитину до пильних спостережень, до послідовних висновків. Природознавство має найкращий моральний і естетичний вплив на виховання дитини. Вона обґрунтовує це впливом природних об'єктів на емоції дітей, їхньою доступністю. Скільки задоволення, зазначає С.Ф. Русова, має дитина, розглядаючи метеликів, придивляючись до жабок, прислухаючись до співу птахів, слухаючи розповіді про життя звірів, плекаючи різних звірят. Дитина саме так зв'язана з усіма природними елементами, що треба її якнайбільше оточити природою. Природознавство найкраще задовольняє цікавість, а факти, явища природи легко
