Письменники знайомлять дітей з природою, використовуючи жанри пізнавальної казки і реалістичного оповідання. Під час добору художніх творів про природу для читання їх дітям слід враховувати такі вимоги:

1. Відомості, які подаються у художньому творі, мають бути правильними, реалістичними. Це стосується і пізнавальних казок, і реалістичних оповідань.

2. Зв'язки і залежності повинні розкриватися у доступній дітям формі.

3. Художні твори для дітей мають бути цікавими, привабливими.

4. Мова художніх творів повинна бути виразною, поетичною.

5. У художніх творах, що використовуються для ознайомлення дітей з природою, має проводитися ідея розумного, дбайливого ставлення до природи [28, 204].

Цим вимогам відповідають твори письменників-класиків і більшість творів сучасних письменників, що пишуть природознавчі книжки для дітей.

З письменників-класиків широко використовуються в роботі по ознайомленню з природою твори К.Д. Ушинського "Чотири бажання". "Бішка", "Васька", "Діти у гаю", "Історія однієї яблуньки", "Як сорочка у полі виросла" та ін., в яких доступно, поетично змальовуються явища природи, праця людей у природі.

Золотим фондом увійшли у коло дитячого читання твори Л.М. Толстого "Кошеня", "Лев і собачка", "Пожежні собаки", "Стрибок", "Акула" та інші.

Твори В. Біанкі, написані у жанрі пізнавальної казки ("Перше полювання", "Хвости", "Пригоди муравлика", "Чий ніс кращий", "Лісові хатинки") і у жанрі реалістичних оповідань, сприяють формуванню у дітей наукових уявлень про спосіб життя комах, птахів, звірів, їхні зв'язки з умовами існування.

Використовуються у дитячому читанні сповнені глибоких почуттів любові до рідної природи твори М. Пришвіна "Золотий луг", "Старий гриб" та ін. Люблять слухати дошкільники твори Є. Чарушина, сповнені теплих, добрих почуттів до тварин. Велику симпатію у дітей викликають його малюнки, якими ілюстровані всі його книжки.

Багато творів І. Соколова-Микитова ("Рік у лісі", "Квіти лісу" та ін.) сприяють залученню дітей до сприймання краси природи. Поряд з прозовими творами, широке використання в ознайомленні з природою знаходять поетичні твори українських поетів Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки, Л. Глібова, М. Рильського, П. Тичини і російських поетів О. Пушкіна, Ф. Тютчева, А. Фета, С. Єсеніна про природу.

Дітей знайомлять і з творами сучасних письменників. Серед українських письменників заслуговують на увагу цікаві твори Є. Шморгуна, В. Чухліба. У творі Є. Шморгуна "Зелені сусіди" в цікавій казковій формі подаються дітям реалістичні відомості про пустирні і придорожні рослини, що сприяє формуванню у дітей правильного ставлення до них.

Українським дитячим видавництвом "Веселка" видаються для дошкільників цікаві пізнавальні книги про природу "Весна", "Літо", "Квіти", "Журавлина", "Що ти знаєш про комах", "Що ти знаєш про риб", "Що ти знаєш про тварин", в яких не тільки подається цікава інформація з ілюстраціями, але й ставляться перед дітьми відповідні завдання, виконання яких сприяє кращому засвоєнню знань про природу.

Серед російських письменників слід виділити Н. Павлову. Багато її творів, написаних у жанрі пізнавальної казки, з захопленням сприймаються дошкільниками. Це казки "Знахідка", "Під кущем", "Як хмаринка", "Травка-пупавка" та ін.

Цікаві твори І. Акімушкіна "Чиї сліди", "Це все кішки", "Це все собаки" тощо.

У роботі з дошкільниками використовуються твори М. Сладкова. Його книга "Барвисті крила", ілюстрована чудовими фотографіями автора, знайомить дітей з цікавим світом комах.

Багато творів для дітей створив Ю. Дмитрієв. Його книга "Хто в лісі живе і що у лісі росте" може вважатися справжньою маленькою енциклопедією для дітей. У книзі "Танок пелюсток" подаються цікаві відомості про рослини, а у книзі "Для чого птахам хвіст" автор знайомить маленьких читачів з цікавими пристосуваннями птахів до польоту [28, 206].

Плідно працює над створенням дитячої природознавчої книжки письменник Г. Снєгірьов. його твори "Хто саджає ліс", "Михайло", "Рачок-морехід", "Верблюжа рукавичка" та інші мають цікавий пізнавальний сюжет. Наприклад, в оповіданні "Хто саджає ліс" показано зв'язок життя птахів з лісом. Мисливець прийшов на галявину, на якій ніколи не росли дуби, та й близько ніде він дуба не бачив. Звідки ж взялися ці молоденькі дубочки, хто їх посадив? Раптом його увагу привернув красивий крупний птах. Мисливець пізнав у ньому сойку і вирішив простежити за нею. Він побачив, що сойка принесла щось у дзьобі і сховала у мох біля пенька. Коли сойка відлетіла, мисливець вирішив подивитися на схованку. В ній він побачив два жолуді. Так ось хто саджає ліс. Сойка робить собі запаси на зиму, але потім не всі знаходить, і частина жолудів проростає, виростають молоденькі дубки.

Дитяча природознавча література використовується на заняттях і у повсякденному житті.

Дослідження Є.Ф. Лукіної, Е.П. Клочкової свідчать про те, що сприймання поетичних образів природи буде значно глибшим, якщо у дітей сформовані конкретні уявлення про найвиразніші картини природи в різні пори року, життя рослин, тварин. Тому найчастіше природознавчу книгу рекомендується читати після спостережень. При цьому художні твори допомагають підсумувати побачене, доповнити, поглибити спостереження, спрямувати увагу дітей на дальше сприйняття природних явищ.

Читання природознавчої книги найчастіше пов'язується з бесідою. В процесі бесіди важливо допомогти дітям зрозуміти зміст твору, повніше і глибше засвоїти його. Бесіда повинна вестися емоційно. Вона не будується на переказі прочитаного тексту. Головну увагу слід приділити розкриттю зв'язків, осмисленню фактів. У бесіді