and guidance» сягає початку двадцятого століття. Розвиток «гайденс» відбу-вався в умовах великих потрясінь і різних подій. Серед них можна назва-ти експлуатацію дитячої праці, негативний моральний розвиток учнів, підробітки, якими змушені були займатися учні, тощо. Люди, котрі за-ймалися процесом соціальних реформ, були переконані, що система «гайденс» допоможе дітям знайти своє місце в житті.
На початковому етапі свого розвитку система торкалася в основно-му учнів старших класів і пов'язана була з професійною орієнтацією.
У подальшому, протягом XX століття, стався ряд подій, що значно вплинули на розвиток системи «гайденс», наприклад, запуск Росією космічного супутника. Росіяни дуже вплинули на американців. 1958 року уряд видав закон, за яким серед інших заходів заохочував розвиток системи педагогічної допомоги і підтримки, тобто діяльності, яка була додатко-вою і спеціально організованою. І від початку 60-х ця система почала розвиватися високими темпами.
Майже в кожній вищій школі, в багатьох середніх, та й у початкових, почали на повний робочий день з повним навантаженням запрошувати фахівців з системи педагогічної підтримки.
Нині педагоги, що консультують у системі «гайденс», як правило, не ведуть уроків. В основному, вони займаються консультуванням у чис-тому вигляді. Кожен має справу з кількома сотнями учнів (від 70 до 300).
Ключова постать служби — каунселер (фахівець-консультант). Про-фесійна підготовка цих фахівців здійснюється у ВНЗ 1 — 2 роки на базі вищої педагогічної освіти.
Каунселер поєднує в собі: координатора виховної роботи школи, що бере участь у плануванні та вдосконаленні навчально-виховного про-цесу; консультанта учнів, батьків, педагогів (першим він допомагає ви-являти здібності й можливості, другим — розуміти дітей); дослідника, що вивчає особистість дитини; методиста, що допомагає працівникам школи оволодіти принципами і методикою «гайденс».
У змісті діяльності служби «гайденс» визначають три напрями: економічний (профорієнтації), навчальний (добір навчальних про-грам), соціальний (вивчення особистості учня та керівництво її роз-витком).
Наведемо приклад. Ось із чого складається діяльність Бонні Далхаусер, каунсеяера школи в Ігені, штат Міннесота (учасниця проекту «ТРІО». Як «school guidance counselor» вона щотижня викладає тридцятихви-линний урок з життєвої орієнтації, охоплюючи учнів усіх 26 класів. Так само працює з групами учнів (кожна група складається з 6 — 8 дітей), з котрими зустрічається раз на тиждень упродовж двох місяців. У цих групах розглядають такі питання: як справлятися з розлученням батьків, зі смертю близьких людей, як розв'язувати конфлікти, як дружити з од-нокласниками і взагалі—бути в добрих стосунках з іншими.
Крім того, каунселер радиться з батьками і вчителями, якщо необхід-но надати допомогу якійсь дитині, що має проблему. Іноді шкільний радник розмовляє на перервах і після уроків з окремими учнями. Він надає батькам інформацію про агентства та бюро обслуговування, що готові допомагати сім'ям у розв'язанні проблем. Каунселер керує про-грамою «Гарантія успіху», яка допомагає дітям, котрі потребують до-даткової допомоги, освоювати навички читання й математики.
Каунселер и часто вдаються до допомоги самих учнів для надан-ня підтримки одноліткам. Це зазвичай учні, в яких за плечима подо-лані труднощі й проблеми. Вони збираються, щоб поділитися своїми думками й почуттями з приводу подій, які їм довелося переживати. Часто ці діти надають серйозну підтримку одноліткам у повсякденному шкільному житті.
Отже, комплексна модель системи педагогічної допомоги і підтрим-ки передбачає звернення до трьох сфер діяльності.
До особистісної (соціальної) сфери належить самооцінка, взаємини з батьками, однолітками, вчителями.
До академічної (навчальної) сфери — оволодіння навчальними на-вичками та академічні досягнення учнів.
До сфери кар'єри (економічної) — вибір подальшого життєвого шля-ху, подальша освіта.
Увесь шкільний колектив працює як команда. В центрі перебувають каунселер та учень. Каунселер взаємодіє з учителями-предметниками, батьками, шкільними фахівцями (психолог, шкільний медпрацівник, фа-хівці, котрі займаються окремо взятими сферами). До позашкільних фахі-вців можна віднести тих, хто займається психічним здоров'ям учнів, пи-таннями соціалізації і працівників місцевого поліційного відділку. Інфор-маційне поле відкрите для обміну інформацією в будь-якому напрямі.
Під керівництвом каунселерів увесь шкільний колектив працює як злагоджена команда: йдеться про зловживання дитиною наркотика-ми (алкоголем), чи про неуспішність, чи про погані взаємини з однолітками.