Добір методів і прийомів навчання

ЗМІСТ

1. Вступ

Актуальність теми дослідження. Модернізація загальної середньої освіти, упровадження 12-річного терміну навчання, стратегічна мета входження України до Європейського співтовариства, динамізація економіки країни зумовили необхідність істотного оновлення освітнього змісту, структури, методів, організаційних форм навчання, спрямованого на створення оптимальних умов для демократизації і піднесення ефективності навчально-виховного процесу, реалізації особистісного потенціалу кожного учня.

Психолого-педагогічна наука і шкільна практика в сучасних умовах, коли триває болісний процес переоцінки цінностей, долання усталених стереотипів, стоїть перед необхідністю наповнення новим культуротворчим, життєтворчим, духовним змістом навчання й виховання дітей. Цей процес супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу.

Так, істотним кроком у напрямку більш послідовного засвоєння учнями елементів змісту мовної освіти (знань про мову і мовлення, мовних і мовленнєвих умінь і навичок, досвіду творчої діяльності, досвіду емоційно-ціннісного ставлення до світу) є створення нової програми з української (рідної) мови для 5_класів з урахуванням вітчизняного законодавства в галузі освіти та результатів сучасних вітчизняних і зарубіжних психолого-педагогічних і методичних досліджень, зокрема Рекомендацій Ради Європи.

Вдосконалення шкільного курсу мови, посилення уваги до його практичної спрямованості, до завдань виховання безперечно впливає на методи вивчення предмета, розширює їхні функції, збагачує внутрішній зміст, активізує ті сторони, що допомагають формувати особистість учня.

Для вчителя-словесника сьогодні потрібним є всебічний аналіз усієї системи методів вивчення предмета, виявлення ще не використаних резервів з метою розв'язання завдань, що стоять перед нашою школою.

Сказане вище і зумовлює актуальність дослідження теми, що винесена в заголовок курсової роботи.

1.1. Критичний огляд літератури

1. Методика від слова метод, уже це свідчить про те, що ця категорія є чи не найголовнішою у методичній науці. Однак проблема методів навчання належить до тих проблем, які не піддаються однозначному розв'язанню. У дидактиці й окремих методиках існують різні погляди на визначення, номенклатуру і принципи класифікації методів, вони по-різному прикладаються до навчання української мови. Методики продовжують висвітлювати їх лише з боку форми, без належного осмислення системної природи, хоча головним у методі є логічна основа навчання, "метод як змістова сутність може бути вираженим у різній зовнішній формі, яка часто змінюється і збагачується, може бути здійсненим різними засобами, нейтральними щодо сутності методу" (Короткий Г.Р. Обучение учащихся рациональным приемам усвоения знаний. Автореф. дис.... канд. пед. наук: Минск, 1986. – 18 с.).

2. У дидактиці як "метод" розглядаються різні категорії, але підкреслюється, що методи дуже тісно пов'язані з цілями навчання і є способами досягнення їх (Алексюк A.M. Загальні методи навчання в школі. – К: Рад. школа, 1981. – 206 с.). Методи навчання найчастіше визначаються як способи діяльності, спрямовані на досягнення певної мети або способи організації діяльності учнів з навчальним матеріалом. У дидактиці метод розглядається і "як форма змісту навчання, що відповідає найближчій меті, яку в даний момент учитель ставить перед собою і учнями" (Перовский Е.И. Проблема методов в обучении // Советская педагогика. – 1956. – № 12. – С. 78-86.). Деякі дидакти розглядають методи навчання як засоби формування в учнів уміння активно оволодівати знаннями, а також уміннями та навичками самостійної роботи (Екимов Б.П. Самостоятельная работа учащихся на уроках. – М.: Учпедгиз, 1961. – 239 с; Казанцев И.Н. Урок в советской школе. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Учпедгиз, 1956. – 351 с.). У широкому плані в дидактиці методом називають спосіб взаємопов'язаної діяльності вчителя й учнів, спрямованої на досягнення цілей і реалізацію змісту навчання.

Серед учених, які досліджували проблему методів викладання української мови слід назвати прізвища Є.М. Дмитровського, О.М. Біляєва, І.Я. Лернера і М.М. Скаткіна, С. X. Чавдарова, О. В. Текучова, Л. П. Федоренка.

Багато матеріалу знаходимо у підручниках з педагогіки та методики викладання української мови, а також у періодичних виданнях ("Дивослово", "Урок української", "Українська мова та література в школі" тощо).

1.2. Мета і завдання курсової роботи

Дослідження процесу добору методів і прийомів навчання української мови та значення цього процесу – мета дослідження курсової роботи.

Завдання дослідження:

1) висвітлити теоретико-методологічні аспекти поняття методу викладання української мови;

2) дослідити проблему класифікації методів навчання мови;

3) проаналізувати функції методів навчання української мови;

4) охарактеризувати прийоми навчання української мови, дослідити їх відмінність від методів навчання;

5) обґрунтувати вплив методів на навчальну діяльність учнів;

6) дослідити процес вибору методів і прийомів навчання на урок.

2. Добір методів і прийомів навчання

2.1. Теоретико-методологічні аспекти поняття методу викладання української мови

Будь-яка діяльність вимагає оволодіння методами її виконання. Метод (від гр. methodos – шлях до чого-небудь) означає шлях до мети. Оскільки в навчальному процесі поєднується діяльність учителя й діяльність учнів і відповідно виділяються два процеси – процес навчання і процес учіння, то говорять про методи навчання і методи учіння. Зауважимо, що в психології та дидактиці під учінням розуміється значно ширший процес, ніж оволодіння предметними знаннями, уміннями й навичками, бо ж саме учіння немислиме без розвитку інтелекту, мислення, пам'яті та інших якостей особистості. Не випадково окремі педагоги підкреслюють, що істотною ознакою дидактичних методів слід вважати зв'язок освітніх форм роботи учнів з методами відповідних наук (Р.Г. Лемберг) [11].

У навчальному процесі з рідної мови чітко простежуються дві сторони: для учня він виступає навчальною діяльністю, спрямованою на засвоєння змісту навчання, для вчителя – організацією діяльності учня в рамках того змісту, який визначається загальними цілями