Реферат на тему:

Дитячі та юнацькі організації України («Пласт», «Сокільський Доріст», «Курінь» та інші.)

В останні десятиліття на принципово нових засадах стала працювати піонерська організація, виникли такі ди-тячі та юнацькі організації, як «Пласт», «Сокільський доріст», «Курінь» та ін.

«Пласт» — складова світового скаутського руху, ідей-ним засадам і організаційним принципам якого надано на-ціонального змісту. Діяв у Галичині в 1911 — 1930 pp. та пе-ріодично на різних теренах України до 1939 р. Після Дру-гої світової війни «Пласт» було заборонено, його вважали ворожою націоналістичною організацією. З проголошен-ням незалежності України «Пласт» швидко відродився.

За своєю структурою «Пласт» охоплює такі вікові кате-горії: новаки і новачки (7—11 років), юнаки і юначки (11 —17 років), старші пластуни і пластунки (17—30 ро-ків), приятелі «Пласту» (батьки і друзі). Кличем пластової організації є «СКОБ» (Сильно! Красно! Обережно! Бистро!). Він виявляється в усіх напрямах пластової організації і стає важливою настановою на все життя.

Головними моральними та ідейними засадами «плас-ту» є вічні загальнолюдські цінності, які виражають став-лення особи до природи, суспільства і себе. Усе це сконцен-тровано у пластовій присязі:

«Присягаюся своєю честю, що робитиму все, що в моїй силі, щоб:

Бути вірним Богові й Україні,

Помагати іншим,

Жити за пластовим законом,

Слухатись пластового проводу».

Виконання присяги «Пласту» вимагає від пластуна дот-римання таких правил пластового закону: 1. Пластун слав-ний. 2. Пластун сумлінний. 3. Пластун точний. 4. Пластун ощадний. 5. Пластун справедливий. 6. Пластун ввічливий. 7. Пластун братерський і доброзичливий. 8. Пластун врів-новажений. 9. Пластун корисний. 10. Пластун слухняний. 11. Пластун пильний. 12. Пластун дбає про своє здоров'я. 13. Пластун любить красу і дбає про неї. 14. Пластун зав-жди доброї гадки.

Члени «Пласту» проходять чотири послідовних етапи: 1) підготовчий — отримання відзнаки пластуна-прихильника; 2) складання першої проби пластуна-учасника; 3) складання другої проби пластуна-розвідувача; 4) скла-дання третьої проби пластуна-скоба.

Паралельно зі складанням проб юнацтво освоює так звані вмілості — набуття практичних знань і вмінь у різно-манітних галузях: картографії, фотографуванні, догляді за хворими, туризмі, альпінізмі та ін. Усього розроблено понад 120 різних умілостей. Знаючи перелік вимог кон-кретної вмілості, пластуни готуються до них: читають літературу, звертаються до фахівців тощо. Відтак вони від-бувають випробування — своєрідний іспит, за результата-ми якого їм надають відповідну відзнаку: нашивку на рукав однострою та спеціальне посвідчення.

Згаданий однострій (уніформа зеленого кольору) у «Пласті» набуває особливого виховного значення. На ньо-го, згідно з вимогами відповідних приписів, нашивають пластові відзнаки: пластового ступеня, складених умілостей, відзнаку діловодства, відзнаку належності до гуртка чи куреня, значки успішно відбутих таборів, вишколів, мандрівок, відзначення та нагороди. Під комірцем сорочки пластуни носять хустинку кольору свого куреня. Глянув-ши на однострій, можна зробити висновок про активність і досвідченість пластуна, він є предметом особливої гордос-ті, поваги товаришів.

«Сокільський доріст» — національно-патріотичні ос-вітньо-молодіжні товариства, що діють в окремих регіонах України. Первинним його осередком є соколине гніздо, яке створюється за місцем проживання. Гніздо налічує не мен-ше 5 членів. Гнізда об'єднуються в чоти (рої). До складу чот входить 3—5 гнізд. Керує гніздом гніздовий, роєм — ройовий (чотовий). Чоти, окремі гнізда в межах села (міс-та) об'єднуються в станиці. Станичний може мати ранг со-колиного сотника (чотового, гніздового) залежно від кіль-кості членів. Він формує свою канцелярію, має писаря та ін. Структура «Сокільського доросту» триступенева: со-колята — 6—11 років, молоді соколи — 12—14 років, соколи — 15—18 років.

Головними напрямами діяльності товариства є: ви-вчення і відродження кращих традицій «Сокола», україн-ських національно-патріотичних, молодіжних, дитячих товариств та організацій; розвиток і урізноманітнення форм їх діяльності; виховання членів товариства на ідеях свободи, рівності, національної та особистої гідності, шану-вання родинних зв'язків, працелюбності, взаємодопомоги й самодисципліни; виховання національної самосвідомості членів товариства на засадах християнських чеснот (честі, доброти, шанування батька й матері, милосердя); формування у членів товариства бережливого ставлення до суспільного й державного багатства України, її природи, пам'яток культури, старовини, виховання із членів товариства цивілізованих господарів на своїй землі. З метою всебічного виховання своїх членів товариства залучають їх до таких видів діяльності: національно-істо-ричної.

«Курінь» — дитячо-юнацька організація, що ставить за мету виховання духовно та фізично розвиненого юного покоління на історично сформованих засадах козацького світогляду та способу життя, в дусі відданості Батьківщи-ні та її народу, на основі відродження національних, за-гальнолюдських духовних і моральних цінностей.

Членом організації може стати кожен хлопець чи дів-чина віком від 6 до 18 років.

Члени організації діляться на козачат (молодші шко-лярі) віком 6—10 років, джур (середні школярі) віком 10— 15 років та молодих козаків (старшокласники) віком 15— 18 років. Основою організаційної структури є курінь — первинний козацький осередок за місцем проживання чи місцем навчання або за інтересами. Головна організаційна одиниця козачат, джур та козаків — деся-ток, що складається з 10—15 членів організації й ділиться на застави по 3—5 осіб у кожній. Десятки об'єднуються в загін (чоту), загони козацької молоді одного віку входять до складу сотні, а сотні — до куреня козацької організації навчального закладу.

На чолі кожної структурної козацької одиниці стоїть старшина, в заставі — заставний, в десятці — отаман (де-сятник), в загоні — чотар (писар), в сотні — писар, осавул, хорунжий, в курені — отаман, писар, обозний, осавул, бунчужний, скарбник, суддя, довбуш, товмач, шафар.

Виховна діяльність цієї організації відбувається за та-кими напрямами:

1) «Мій рідний край» (вивчення історії рідного краю);

2) «Гей ви, хлопці, славні запорожці» (вивчення історії українського козацтва);

3)