2. Одним з напрямів реалізації концепції національної освіти в Україні виступає гуманізація й гуманітаризація навчання і виховання школярів, перебудова й вдосконалення роботи навчально-виховних закладів, у тому числі й нового типу. Цей шлях сприятиме вирішенню проблем, накопичених у системі національного музичного виховання і навчання.
3. Важливою проблемою сучасної школи є різні підходи до визначення національної компоненти у змісті освіти. Це призводить, з одного боку, до вульгаризації ідеї національного відродження, етнографізму освіти внаслідок відсутності наукового підходу до синтезу цінностей національної культури в змісті навчання і виховання. З іншого боку, використання національної етнічної компоненти для затвердження культу однієї нації веде до того, що школа нехтує інтересами особистості на користь національним ідеям. Очевидно, що соціальна місія школи полягає саме у збагаченні й примноженні національної культури, а не в консервації минулого. Вирішення цієї проблеми вбачаємо у розкритті суті національного характеру освіти, національної та регіональної своєрідності школи, яка має бути відкритою для усіх культур, не розчиняючись, а співпрацюючи з ними через використання кращих досягнень, традицій, ідей. Слід прагнути не лише до реалізації можливостей усталених напрямів, типів і форм музичного виховання презентувати національну культуру, реалізовуватись у контексті їх традицій, а й до орієнтації музичної педагогіки на пошук нових шляхів і засобів розвитку особистості.
4. Урок музики та позакласна музично-виховна робота у школі залежить від багатьох умов і принципів, які визначають успішність роботи вчителя музики і якими йому необхідно керуватись в процесі художньо-естетичної діяльності. В сукупності своїй ці умови і принципи утворюють міцну навчально-методичну базу.
5. Виходячи з вище названих принципів та з метою ефективного проведення музично-естетичної роботи з учнями на уроках музики та в позаурочний час вчитель повинен взяти за основу музичний фольклор, який є основним засобом художньо-естетичного впливу на духовний світ школярів, на сферу їх емоцій і почуттів, на їх морально-естетичне виховання. Народна музична культура повинна визначати зміст музично-естетичного розвитку молодших школярів, тобто стати основою знань, умінь і навичок, оволодіння якими необхідне для їх повноцінного духовного і інтелектуального розвитку.
6. Пошук шляхів ефективного розвитку музичних здібностей молодших школярів спонукає звернутися до досвіду народної педагогіки, до дитячого музичного фольклору, який є випробуваним засобом прилучення дітей до прекрасного, увібравши естетичний, моральний, світоглядний досвід багатьох поколінь. Народна практика музичного виховання виробила чимало засобів розширення естетичного й художнього досвіду дітей, пробудження творчих здібностей у різних видах музичної діяльності.
Література