Вона побудована на інтонації коломийки. “Коломийки – 1/. Жанр українських народних пісень. Розповсюджені переважно в західних областях України…Коломийки за жанровими ознаками і функціями близькі до російських частівок й польських краков’яків. 2/. Український народний масовий танець гуцулів. Виконується під музику та жартівливі приспіви. Основна фігура танцю – замкнуте коло…3/. Народна інструментальна п’єса під тією ж назвою”.
На наступному етапі уроку знайомимо дітей з танцювальними рухами танцю “Коломийка”: рухаємось по замкнутому колу. Стоячи на місці, викидаємо почергово вперед ноги, корпус при цьому злегка нахилений вперед, руки – за спиною. Під час присядки, яку виконують хлопчики, руки відводяться почергово вліво, вправо. Слуханням коломийок у виконанні троїстих музик урок закінчуємо.
Урок 2
Примовка «Равле, равле» – виконання.
“Сидить зайчик на морозі” – виконання.
Марш на тему пісні “Засвистали козаченьки” – слухання.
Пропонуємо дітям пригадати примовку і заспівати її спочатку в повільному темпі, а потім поступово прискорюючи. При цьому слідкуємо за чистотою інтонації, дикцією, звукоутворенням. Далі, діти 3 класу співають поспівку, а першокласники вистукують ритмічний малюнок і записують його в нотному зошиті. Далі, пропонуємо першокласникам заспівати, а третьокласникам заграти мелодію на сопілках. Наступний етап уроку присвячуємо роботі над піснею “Сидить зайчик на морозі” (інтонація, дикція, фразування, темпоритм, характер виконання). Далі, пригадуємо і закріплюємо рухи коломийки. Слухаємо марш, знайомимо дітей з цим жанром музики.
Урок 3
Л.Кніппер “Чому ведмідь взимку спить” – розучування.
Л.Дичко “Віхола” – слухання.
На цьому уроці пропонуємо дітям самостійно придумати мелодії до примовок. Для цього кожному учню на листку паперу роздаємо текст примовок. Далі, кожен учень “зразу” проспівує свій варіант примовки. Необхідно помітити, що більшість варіантів будуть близькі до речитативів з інтонацією в межах прима-терція. Після імпровізації вивчаємо з третьокласниками пісню “Чому ведмідь взимку спить”. Діти 1 класу в цей час малюють зимову природу. Після закінчення вокально-хорової роботи діти слухають музику Л.Дичко “Віхола”. Ведемо бесіду про що розповідає прослухана музика. Малюнки зимової природи першокласника закінчують вдома і приносять на наступний урок музики.
Урок 4
Примовка “Коровко, коровко”.
Л.Кніппер “Чому ведмідь взимку спить” – виконання.
Українська народна пісня в обр. В.Верховинця “Хитра кицька” – слухання.
Розучуємо примовку “Коровко, коровко”. Співаємо в різних темпах. Співаємо в супроводі ударних інструментів, сопілок. В процесі роботи над піснею “Чому ведмідь взимку спить” з третьокласниками учні 1 класу слухають пісню, розповідають про її зміст, образи, грають ритмічний акомпанемент. На наступному етапі уроку діти під музику пісні придумують музично-ритмічні рухи й виконують їх. Вчитель звертає увагу на виразність виконання рухів. На останньому етапі уроку слухаємо музику, з’ясовуємо якими засобами музичної виразності композитор підкреслює характер кицьки.
Урок 5
Примовка “Коровко, коровко”.
Я.Степовий “Зимонько-снігуронько” – розучування.
Українська народна пісня “Гей видно село” – слухання.
Співаємо примовку “Коровко, коровко” різними варіантами. Далі, розучуємо пісню “Зимонько-снігуронько”. В процесі виконання музично-ритмічних рухів пригадуємо рухи українських народних танців: присядки, колупалочку, підскоки, рух по колу та ін. Під час слухання української народної пісні “Гей видно село” звертаємо увагу дітей на характер музики, її розвиток.
Урок 6
Прозивалка “Савка-булавка” – розучування.
“Зимонько-снігуронько” – виконання.
Ю.Щуровський “Розповідь старого кобзаря” – слухання.
Розучуємо прозивалку “Савка-булавка”. Вивчивши мелодію, пропонуємо дітям придумати свої варіанти мелодій на ті ж слова. Після творчої імпровізації працюємо над піснею “Зимонько-снігуронько”. З метою вивчення нот, з яких третьокласники будуть гарти мелодію на сопілках, ми сольфеджуємо пісню, а першокласники в цей час проплескують ритмічний малюнок. Далі, діти 1 класу співають пісню, а третьокласники пробують зіграти мелодію на інструментах. Вибираємо тих дітей, в котрих мелодія звучить правильно. Інші діти приєднуються до тих, що співають. Вони вивчають мелодію на сопілках вдома. Потім діти обмінюються ролями: третьокласники співають, першокласники імпровізують на ударних інструментах. На останньому етапі уроку слухаємо “Розповідь старого кобзаря” Ю.Щуровського. обговорюємо характер музики, її розвиток, ознайомлюємо дітей з українським народним музичним інструментом кобзою.
Урок 7
Прозивалка “Савка-булавка” – виконання.
Українська народна пісня “Гей ви, стрільці січовії” – розучування.
Українська народна пісня “Повіяв вітер степовий” – слухання.
Співаємо прозивалку “Савка-булавка”. Виконуємо різними варіантами. Далі, розучуємо пісню “Гей ви стрільці січовії”. Цю пісню декотрі діти знають. Її часто транслюють по радіо, телебаченню, співають батьки. В такому випадку можна попросити дітей самих продемонструвати її. А далі розучувати так, як завжди. На наступному етапі уроку слухаємо пісню “Повіяв вітер степовий”. Визначаємо динамічний розвиток музики, її характер, історію створення пісні.
Урок 8
Примовка “Бузьок, бузьок – пан, пан” – розучування.
«Гей ви, стрільці січовії! – виконання.
М.Лисенко «Заклик весни» – слухання.
Розучуємо примовку, її викрикують діти навесні, побачивши бузька. Виконуємо в різних варіантах: третьокласники грають на сопілках, першокласники – співають, потім міняються ролями. З всього класу вибираємо двох сопілкарів і двох учнів з ударними інструментами, всі інші – співають. Далі, працюємо над піснею “Гей ви, стрільці січовії”. Співаємо її з інструментальним супроводом: бубен і трикутник грають першу долю, інші інструменти – другу. Діти можуть запропонувати й інші варіанти, які слід підправити і зіграти також. На наступному етапі уроку слухаємо музику М.Лисенка. обговорюємо характер, розвиток теми, зміну динаміки, звертаємо увагу дітей на циклічність і закономірність змін пір року в природі.
Урок 9
Примовка “Бузьок, бузьок – пан, пан” – виконання.
Українська народна пісня на слова Т.Г.Шевченка “Як би мені черевики” – розучування.
Д.Крижанківський “Реве та стогне Дніпр широкий” – слухання.
Повторюємо примовку. Співаємо різними варіантами в мінорному та мажорному ладі. Далі ознайомлюємо дітей з мажорним та мінорним ладом в музиці. На наступному етапі уроку