Відсутність належних зв'язків і скоординованих дій вчителів двох типів шкіл призводить, з одного боку, до надмірного перевантаження учнів, порушення їх психічного й фізичного стану здоров'я. З іншого боку, це спричиняє байдуже ставлення до уроків музики та до занять у музичній школі. Тому зрозуміло прагнення сучасних педагогів до внесення суттєвих змін і коректив у організацію і зміст навчального процесу музичної школи. Ці зміни й корективи викликані необхідністю відродження національних музичних традицій, володіння різноманітними формами музикування, ознайомлення з сучасною музичною мовою, фундаментальним засвоєнням музичних знань, умінь і навичок.

Пропонується біфункціональний підхід до призначення музичної школи, який спирається на диференційоване навчання. Цей підхід полягає, з одного боку, у вихованні широкого кола шанувальників і знавців музичного мистецтва, з іншого – у навчанні дітей, які прагнуть до музично-професійної діяльності. Згідно з цим пропонується диференціація програмних вимог для учнів різної орієнтації: загально-естетичної, "любительської" (основний контингент школи) та професійної (малочислена група з підвищеними потребами, здібностями й прагненням до поглиблення музичних знань). Важливо підкреслити можливість переходу учнів з однієї групи до іншої (при необхідності). За таких умов учитель може визначати темп і послідовність подання матеріалу відповідно до можливостей учнів, педагогічних цілей і рівня власної педагогічної майстерності. На жаль, цей підхід знайшов своє практичне втілення лише у програмах теоретичних дисциплін музичної школи (автори – Н.Г. Коленцева, І.А. Богачек).

Така система занять сприятиме розвитку і вдосконаленню інших музичних дисциплін у групових і в індивідуальних формах навчання.

У контексті сказаного зробимо висновок, що на шляху формування музичної культури школярів у роботі як загальноосвітньої, так і музичної шкіл, поряд із специфічними проблемами, існує й чимало спільних. Серед них проблема мети музичного виховання і навчання, наповнення її певним змістом; кореляція цілей навчання і виховання; проблема змісту музичної освіти; недостатність уваги до міжпредметних зв'язків, диференціації й індивідуалізації музичного навчально-виховного процесу; недостатня увага до розвитку емоційної сфери та особистості в цілому.

У педагогіці тривають пошуки шляхів об'єднання шкільного і позашкільного виховного процесу, засвоєння обов'язкової й вільної інформації, змісту, форм і методів різнобічної діяльності школярів у межах повного шкільного дня. Ідея "проростання" змісту музичної освіти у позаурочну і позашкільну діяльність, яка дискутується в музичній педагогіці протягом тривалого часу, пов'язана саме зі спробою формування цілісного ставлення до музичного мистецтва. Але загальноосвітня і музична школи підходять до вирішення цього питання по-різному.

Загальноосвітня школа рухається у напрямі обов'язкового засвоєння основ музичної культури усіма дітьми. Музична школа прагне до виховання культурної людини, яка має підвищені потреби у сфері музичного мистецтва. Суттєво, що ці два паралельні процеси з різними дидактичними спрямуваннями мають спільну мету. Саме наявність спільної мети спонукає до думки про доречність об'єднання зусиль двох типів шкіл як одного із шляхів її досягнення. Інакше дитина потрапляє у складне становище, коли загальноосвітня школа не дає необхідних для загального музичного розвитку знань, а музична – орієнтується на його професійну спрямованість.

Перспективним є шлях об'єднання зусиль і можливостей двох типів шкіл через відкриття на базі загальноосвітньої школи філіалу музичної школи у формі вокально-хорового відділення. Ідея ця не нова, до неї так чи інакше зверталося багато педагогів. Працюють дитячі художні школи різноманітного спрямування, загальноосвітні школи з поглибленим вивченням музики, школи-комплекси, інші навчальні заклади.

Саме цим шляхом, за домовленістю відповідних державних установ, пішли колективи загальноосвітньої школи № 30 і музичної школи № 2 міста Чернігова.

Мета занять на вокально-хоровому відділенні – виховання музичної культури дітей, тобто потреби й любові до музики, інтересу до музичної діяльності, розвиток вокально-хорових навичок, у тому числі навичок спілкування з колективом, здібностей до інтерпретації музичного твору, самостійної оцінної діяльності, усвідомлення закономірностей розвитку музичної мови тощо. Створюються умови для накопичення учнями запасу творчої енергії, яка б сприяла підтриманню в активному стані набутих знань, умінь і навичок з метою подальшого розвитку особистості, її духовної культури [40, 62].

Зміст освіти в умовах взаємодії двох типів шкіл репрезентований скоригованим і узгодженим навчальним планом, у якому відбиті два цикли предметів: загальний і профілюючий. До загального циклу навчальних дисциплін увійшли предмети, що становлять основу навчального плану звичайної загальноосвітньої школи, за винятком "музики". До профілюючого циклу предметів увійшли: основи музичної культури, хоровий клас, музичний інструмент, хорове сольфеджіо, основи диригування і виховання голосу, колективне музикування (ансамбль, оркестр 7-8-х класів). Таким чином, при збереженні, а можливо й деякому скороченні навчальних годин порівняно з існуючими у школах обох типів навчальними планами, є можливість повнішого використання взаємодії загальноосвітньої й музичної шкіл. Це сприяє здійсненню цілісного навчально-виховного процесу протягом усієї навчальної частини дня в одному приміщенні; зближенню двох навчально-виховних процесів, а при можливості їх поєднання як однієї з форм комплексного підходу до музично-естетичного виховання; коригуванню навчального плану згідно з потребами музичного виховання і навчання в умовах взаємодії двох типів шкіл; внесенню музичних предметів до загальношкільного розкладу, що сприяє зменшенню навантаження і поліпшенню міжпредметних зв'язків двох циклів дисциплін; можливості для учнів і демонструвати свої досягнення перед батьками, однолітками, брати участь у музично-просвітницькій діяльності; можливості більш повної об'єктивної оцінки рівня розвитку дітей (як загального, так і музичного) з боку батьків; ефективному контролю практично за всіма видами діяльності дітей об'єднаного педагогічного колективу.

Успішність розвитку музичної культури учнів вокально-хорового класу залежить від створення певних організаційно-педагогічних умов: організація цілеспрямованості, систематичності, цілісності цього процесу; відповідність навчання сучасним цілям і