на дитячих музичних інструментах і музично-ритмічні рухи.
Слід особливу увагу звернути на масове залучення молодших школярів до різноманітної музичної діяльності шляхом організації систематичних музичних занять в умовах групи продовженого дня, і тому музично-виховна робота в цих умовах набуває масовості.
При визначенні змісту і розробки методики позакласних музичних занять з молодшими школярами важливо дотримуватися вимог, що випливають з основних завдань музичного виховання:
підбір художнього музичного матеріалу з урахуванням його привабливості і доступності для дітей молодшого шкільного віку;
зв'язок з класною навчально-виховною роботою;
послідовний, постійний розвиток музичних здібностей дітей;
використання творчої ініціативи школярів;
формування основ самостійності в музичній діяльності учнів [42].
Роботу, розпочату на уроці музики, можна послідовно продовжувати на заняттях в позаурочний час у таких основних напрямках:
використовувати пісні, вокальні вправи, розучені з дітьми на уроці, в процесі гри на дитячих музичних інструментах, здійснювати інсценізації пісень, їхнє виконання з рухами;
музичні твори для слухання музики, з якими діти знайомились на уроці, використовувати для повторного прослуховування при організації концертів-загадок, музичних вікторин, виконання музично-ритмічних рухів.
Крім того, необхідно використовувати додатковий музичних матеріал відповідно до завдань, головним з яких є підготовка дітей до виступів на шкільному святі чи дитячому ранкові. Важливе місце тут займає підготовка музичних виступів, у яких беруть участь усі діти. Вчитель повинен зацікавити учнів, залучити їх до різноманітної музичної діяльності, бо підготовка виступів і їх сприйняття не тільки сприяє нагромадженню музичних вражень, формуванню інтересу до музики, але й дає можливість школярам виявити свої музично-творчі здібності.
Варто звернути увагу на такі основні форми масового залучення молодших школярів до музичних виступів на шкільних святах:
урочисте шикування і крокування під звуки відповідного маршу;
колективне виконання пісень (можливе використання сольного і ансамблевого співу);
інсценізація пісень, постановка вокально-танцювальних ігор;
виконання хороводів, масових ранців;
ансамблеве виконання пісень, танцювальних мелодій на дитячих музичних інструментах [42].
Для того, щоб учні могли брати участь в такій різноманітній роботі, необхідно готувати виступи не епізодично, перед святами (як це часто буває в школах), а систематично працювати з ними над освоєнням різних видів музичної діяльності (слухання музики, співи, гра на дитячих музичних інструментах, музично-ритмічні рухи).
Гра на елементарних музичних інструментах, зокрема, на цитрах, гуслах, сприяє розвитку мелодичного слуху, відчуття ладу та ритму. На першому етапі діти вчаться грати і співати різні ритмічні поспівки на одному звуці. Виконуючи їх на різних струнах, вони поступово прислухаються, знайомляться зі звучанням усіх струн – ступенів діатонічного звукоряду. Перед дітьми ставиться вимога – грати в ансамблі, дотримуючись загальної динаміки, темпу, своєчасно починати і закінчувати гру. У зв'язку з тим, що першокласники знайомляться з нотним записом і співом по нотах у другому півріччі, на перших заняттях можна використати метод цифрового позначення руху мелодії, без назв нот.
До того ж на цитрі всі струни позначені цифрами в діапазоні до – соль. Спостереження показують, що у другому півріччі, коли учні ознайомляться з нотним записом на уроках, вони легко засвоюють, що порядкові номери струн на цитрі відповідають ступеням звукоряду. Виходячи з того, що дітям легше грати мелодії, які складаються з близьких інтервалів, перші пісні доцільно підбирати з інтервалами секунди, терції, щоб звуки, а відповідно і струни на інструменті, були розташовані поряд. Тут багатим матеріалом служить український музичний фольклор.
Перший крок у розвитку самостійного музикування дітей – це систематичні завдання грати на слух знайомі мелодії, зокрема ті, які вони співали на уроці музики. Увага дітей звертається на те, що пісеньку-примовку можна виконувати на різних струнах і в різному темпі. Гра на інструменті допомагає їм прислухатись до звуковисотних, ритмічних, тембрових і динамічних співвідношень.
Як відомо, дітям дуже подобається виступати на святах, дитячих ранках, на батьківських зборах, тому важливо на музичних заняттях в позаурочний час готувати репертуар для виступу. Для цього в першу чергу слід використати нескладні пісеньки, з якими діти знайомились на уроках музики.
До всіх пісень можна виконувати акомпанемент на фортепіано чи баяні, який подано в посібниках до уроків музики в початкових класах. Те, що діти виконували ці пісні на уроці, допомагає їм швидше відтворювати мелодії на інструменті і краще їх запам'ятовувати. В результаті спостережень виявилось, що, чим впевненіше учні виконують пісні, тим більше вони їм подобаються, і в дітей з'являється бажання повторювати їх. Таким чином, виконуваний репертуар надовго залишається в пам'яті учнів, вони часто наспівують вивчені пісеньки в щоденному побуті [42].
Не менш важливими для молодших школярів є заняття, на яких слухання музики поєднується з навчанням музично-ритмічних рухів. Основне завдання тут – розвиток у дитини сприймання художніх образів музики та вмінні відобразити їх у русі, тобто рухатись відповідно до характеру музики. Досвід показує, що тут широко можна використовувати технічні засоби, – основний музичний матеріал відтворювати в грамзаписі чи магнітофонному записі. Це дає вчителю можливість стежити за рухами дітей, виконувати музично-ритмічні завдання разом з ними.
Доцільно також широко використовувати на позакласних музичних заняттях музичний матеріал для слухання музики за програмою "Музика". Повторення певних музичних творів в позаурочний час дає можливість дітям "вслухатись", краще запам'ятати їх, сприяє глибшому розумінню змісту, характеру, відчуттю настрою. Для розучування танцювальних рухів, а потім і для виконання танців можна використовувати народні мелодії, зазначені в програмі з музики для 1-го класу: українські народні танці "Гопак", "Козачок", "Метелиця", "Аркан" тощо.
Молодші школярі повинні вміти виконувати основні танцювальні рухи, які вони засвоїли ще в дитячому садочку: крок польки,