де вже є квітка, то гравець має сказати, як вона називається і де росте, а вихователь розповідає вірш або казку про цю рослину. Виграє той, хто перший "посадить" усі квіти.
Гра "Квітка до квітки"
Матеріал: картки із зображеннями найпоширеніших квітів для всіх дітей (кожний малюнок має бути у двох примірниках).
Мета: розвивати синтетичне мислення, зв'язне мовлення, логіку, увагу, спостережливість, пам'ять; учити складати розповіді за малюнками; виховувати шанобливе ставлення до природи.
Одну з карток кожної пари розрізати на нерівні частини, а цілі зображення повісити на дошці, пронумерувавши їх. Дитина отримує розрізану картку, складає з частин ціле. Після цього піднімає руку, називає свою рослину, а також номер картки на дошці, яка відповідає складеному малюнкові. Далі з допомогою вихователя розповідає про неї.
Вихователь добирає матеріал для гри на власний розсуд. Разом із запропонованими квітами можна розглянути й інші рослини.
Гра "Третій зайвий"
Матеріал: нагрудники із зображенням квітів (фізаліс, деревій, цикорій, барвінок, звіробій тощо).
Мета: поглиблювати знання про квіти (де ростуть, які на вигляд, ко-jjin цвітуть, для чого потрібні); розвивати зв'язне мовлення, пам'ять; виховувати любов до природи, естетичний смак.
Діти групуються по двоє, а потім ці пари дітей утворюють коло. Малятам роздають нагрудники. Роль ведучого спочатку виконує вихователь. Він ходить довкола дітей, потім зупиняється біля якоїсь групки і стає позаду однієї дитини. Отож у цій групці тепер не двоє, а троє гравців. Той, біля кого став ведучий, має вже іншу пару, а друга дитина стає "зайвою". Вона піднімає свою картку, називає квіточку, намальовану на ній, виходить у центр кола і розповідає про цю рослину. Після цього стає ведучим. Гра закінчується, коли всі діти розкажуть про свої квіти.
Розглядати треба квіти, які діти вже знають.
Гра "Пори року сперечалися: яка краще заквітчалася"
Матеріал: картки, зображення яких поділено навпіл: з одного боку намальовано квітку, а з другого – емблему певної пори року (наприклад, сніжинка для зими, сонце для літа).
Мета: поглиблювати знання про пори року та час цвітіння певних рослин; розвивати увагу, спостережливість, пам'ять, логічне мислення; виховувати бережливе ставлення до рослин.
Вихователь роздає дітям картки і пояснює, як співвідносяться квіти і позначки пір року на них. Наприклад, рослини, що цвітуть восени, намальовані поряд з пожовклим листочком, а ті, що розпускаються весною, подані разом із зображенням талого снігу.
Після цього малюки утворюють коло посередині кімнати. Вихователь стає в центрі і починає гру словами:
Пори року сперечалися: Яка краще заквітчалася.
Далі пропонує дітям відгадати загадки:
Сніг на полях,
Лід на річках,
Віхола грає, –
Коли це буває?
(Взимку).
Тане сніжок,
Квітне лужок,
День прибуває, –
Коли це буває?
(Навесні).
Сонце пече,
Липа цвіте,
Хліб достигає, –
Коли це буває?
(Влітку)
Голі поля,
Змокла земля,
Дощ поливає, –
Коли це буває?
(Восени).
Відгадавши загадку, діти, квіти яких належать до щойно названої пори року, піднімають свої картки і називають себе.
Далі вихователь називає у довільному порядку ознаки пір року, а діти мають швидко відреагувати: якщо називаються, наприклад, ознаки зими, то гравці – зимові квіти – мають присісти.
Зима:
1) падає сніг;
2) можна кататися на лижах і санчатах;
3) люди зустрічають Новий рік (присідають бальзаміни, алое, фікус тощо).
Весна:
1) на річках скресає крига;
2) птахи повертаються з вирію;
3) з'являється перша травичка (присідають пролісок, нарцис, конвалія, волошки та інші весняні квіти).
Літо:
1) можна ходити босоніж;
2) різні фрукти й овочі на столі;
3) люди купаються і засмагають (присідають мак, звіробій, лілея, ромашка і т. д).
Осінь:
1) збирають урожай;
2) відзначають День знань;
3) листя жовтіє (присідають хризантеми, айстри та інші осінні квіти).
Виграє та пора року, гравці-квіти якої були найуважнішими.
Додаток
Сліди на снігу
Заняття для старшої групи
Мета: продовжувати формувати уявлення про те, що взимку сніг утворюється з водяної пари і що під снігом тепліше, аніж на поверхні. Поглиблювати уявлення про різноманітність опадів узимку, про явища в природі (снігопад, хуртовина, заметіль). Вчити орієнтуватись у природному середовищі, виділяти найважливіші ознаки зими.
Розвивати у дітей здатність встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між явищами.
Сприяти розвиткові мовлення дітей: вчити знаходити слова, які описують властивості снігу: холодний, мокрий, білий, лапатий, пухкий, розсипчастий, іскристий.
Виховувати бажання милуватися природою, берегти довкілля, піклуватися про птахів.
Попередня робота: вивчення віршів, загадок, прислів'їв про зиму; підготовка досліду, проведення спостережень.
Матеріал: пляшки з водою, лопата, сніжинки.
Вихователь читає загадку:–
Хто наткав полотна аж від лісу до вікна? І сміється-задається:–
Ось така ширина! (Зима)–
Про яку пору року ця загадка? Правильно, про зиму. Подивіться, який іскристий сніг! Це чарівниця зима розсипала срібло по землі: ніби простелила килимок. Подарувала крижані діаманти берізкам, кленам, ялинкам. Скрізь встигає трудівниця зима. Все старається зробити вчасно. Не так і довго їй владарювати – всього три місяці.–
Хто назве зимові місяці? (Відповіді дітей).–
А хто хоче розповісти вірш про. зиму, який ми вивчили вчора?
Хтось із дітей читає вірш Н. Забіли.
Зима
Одяглися люди в шуби,
Натопили тепло груби.
Білки гріються в дуплі,
Миші в норах у землі.
Сплять ведмеді
в теплих лігвах,
Сосни в інею застигли.
І під кригою на дні
Сплять у річці окуні.
А під снігом в підземеллі,
В земляній м'якій постелі,
Де немає світла дня,
Причаїлося зерня.
Там не холодно зернинці –
Спить вона, мов на перинці,
Й тихо снить хороші сни
Про веселі дні весни.–
Хто скаже, чому зернинці тепло? Адже зимою всім холодно. (Відповіді дітей).–
Зараз перевіримо, чи правильні ваші відповіді. Ви пам'ятаєте, який дослід ми виконували? Як ви гадаєте, що сталося з водою в пляшці, яку ми з вами закопали в сніг? (Відповіді дітей).–
Що ж, підійдімо і подивімося, чи справді вода замерзла. (Діти розглядають пляшку, аналізують).–
А як ви думаєте, що сталося з тією водою в пляшці, яку ми залишили