Уважно подивімося. (Розглядають).–

Отже, доходимо висновку: під снігом тепліше, ніж на поверхні.–

Коли багато снігу, це добре чи ні? А чому? (Відповіді дітей).–

Правильно. Сніг, наче м'яка ковдра, зігріває землю, й сховані під шаром снігу рослини і насіння не замерзають навіть у найлютіші морози.–

Послухайте-но, як про трудівницю зиму сказала поетеса Марія Познанська.

Грудень

... Здорова будь, зима у білій шубі!

Ти нам також і дорога, і люба,

Як і весна, як літо, і як осінь.

Це ж ти полям постелиш сніжну постіль

І ковдрами із снігу пуховими

Укриєш від морозу всі озимі:

Де взимку буде снігу з головою –

Улітку вродить урожай горою!–

Діти, будь ласка, повторіть два останніх рядки. Як ви їх розумієте? (Відповіді дітей).–

Це так. Люди здавна спостерігали явища снігопаду і придумали багато прислів'їв. Ось і ми з вами також вивчали їх, давайте згадаємо.

1. Багато снігу – багато хліба.

2. Снігу багато – на добрий урожай.

3. Січень без снігу – літо без хліба.

4. Сніг, мов з рукава.–

А чи тане сніг взимку? (Тане).–

Так, у нашій місцевості інколи випадає багато снігу. Часто буває відлига. Приносять її теплі вітри з далекого Атлантичного океану.–

Що утворюється зі снігу? Куди зникає тала вода? (Відповіді дітей).–

Правильно, вона випаровується і підіймається в повітря, там охолоджується і перетворюється на крихітні кристалики льоду та на сніжинки. Сніг – це безліч крихіток-сніжинок. Вони можуть мати різні візерунки, розміри, але кожна з них має тільки шестигранну будову. На заняттях з малювання та аплікації ми вже розмовляли про це.–

Яким буває сніг? (Холодним, мокрим, пухким, білим, лапатим, легким, вологим, розсипчастим).–

Якщо ми візьмемо на долоню трохи снігу, що з ним станеться? (Він розтане).–

А чому? Візьміть його в руки. Спробуйте щось зліпити з нього. Коли найкраще він ліпиться? А коли не ліпиться? (Коли сильний мороз, він пухкий і не ліпиться. Найкраще ліпиться, якщо відлига).–

Але під час відлиги часто бувають снігопади. Великі снігопади, якщо сніг іде кілька днів поспіль, завдають чимало шкоди. Тоді кучугури з'являються на шляхах та вулицях. Зупиняється рух транспорту. Під вагою снігу ламаються гілки дерев, обриваються електричні дроти. У такі дні спеціальні машини розчищають дороги, залізничні колії.–

А коли сильний вітер зі снігом, як назвати це одним словом? (Заметіль, хуртовина).–

Ми з вами вивчили вірш Т. Коломієць "На возі" про хуртовину, згадаймо його.

Подивіться – по дорозі

Торохтить зима на возі,

Мотузяні віжки смиче,

Хуртовину в поміч кличе.

А тим часом хуртовині

Славно спиться на перині.

Нагулялась на весіллі

В молодої заметілі.

Нагулялась, натомилась,

Спать надовго завалилась.

Що тут вдієш? По дорозі

Торохтить зима на возі,

Мотузяні віжки смиче,

Хуртовину в поміч кличе.–

А тепер подивіться довкола – про що нам може розповісти сніг? (Сніг може розповісти про те, хто тут ходив).–

Чиї сліди ми бачили на снігу, а деякі і зараз бачимо? (Сліди собаки, кота, пташок, дітей, гілочок, що падають з дерева).–

А якщо немає ніяких слідів, то що це означає? (Відповіді дітей: сніг недавно випав, і ще ніхто не встиг пройти).–

А я ось недавно бачила сліди мишки і навіть замалювала стрілочками, як вона рухалася. Мишка ніби щось писала.

Простежимо за рухом мишки і спробуємо почитати. (Діти разом з вихователем "читають" – зима).–

Чиї сліди найчастіше ми з вами бачили? (Сліди птахів).–

Які птахи живуть біля нас улітку? Які прилітають лише з настанням холодів? (Синички, снігурі з'являються пізньої осені, а горобці і ворони живуть біля нас завжди).–

Чим харчуються птахи взимку? (Насінням бур'янів, ягодами горобини, калини, глоду, шипшини. Переселяються ближче до людських осель у парки, сади).–

Чому? (Відповіді дітей).–

Важко всім пташкам узимку – холодно й голодно. Отож кожному з нас треба їм допомагати: розвішувати годівниці, класти туди насіння, крихти хліба. Погодуємо своїх крилатих друзів узимку, а вони віддячать нам навесні веселим щебетанням.–

А ще, діти, птахи – чудові "синоптики", тобто ті, хто передбачає погоду. Вчіться бути спостережливими, придивляйтеся до снігурів, сорок, ґав, горобців узимку і ви теж зможете передбачати зміни погоди. Ось заспівав снігур, а сорока заховалась під покрівлю – буде хуртовина. Добрими віщунами змін погоди є ґави. Перед завірюхою вони гучно каркають, зграями купаються в снігу. Якщо ж високо в небі побачите тихий танок ґав – готуйтеся до снігопаду. Перед посиленням вітру вони тихо сидять на нижніх гілках дерев; а сіли дружно на землю – чекаймо відлиги.–

А зараз підемо далі по нашій Екологічній стежині і будемо роздивлятися, хто ще любить приходити до нас в гості. (Діти роздивляються сліди на майданчику і розповідають про побачене).

Додаток

На гостини до Весни

Контрольне заняття для старшої групи

Програмовий зміст: закріпити знання дітей про характерні ознаки весни (явища навесні), про життя рослин, птахів, тварин; повторити правила поведінки у природному оточенні; закладати основи екологічної культури. Активізувати зв'язне мовлення, словник, вправляти у виразному співі пісень, читанні закличок, прислів'їв, у загадуванні загадок. Виховувати любов до народної творчості, розвивати уяву, мислення, увагу до поетичного слова, естетичні почуття. Формувати бережливе ставлення до живої природи,

Матеріал: загадки, заклички, вірші про пори року, прислів'я; екологічні заборонні знаки; площинні зображення двох дерев – у зимовому та весняному вбранні, а також різних дерев та листочків, весняних квітів, птахів; кружечки червоного, білого, жовтого та зеленого кольорів (для кожної дитини по чотири), "чарівна" торбинка; паперові пташки, ласощі.

Хід заняття

Під звучання мелодії А. Філіпенка "Веснянка" (в запису) діти заходять до зали, вітаються з гостями й сідають на килимок.

Вихователь. Діти, яку пору року нагадує вам ця мелодія? А