разом.
(до дітей) – А чи знаєте ви, до якого свята виготовляють писанки? (до Великодніх свят).
2. Розгадування ребуса.
Діти, ви певно знаєте, що яйце не тільки розфарбовують, а й оздоблюють різними способами. А про те, як ми будемо оздоблювати великоднє яєчко, ви дізнаєтесь коли розгадаєте ребус.
Правильно, ми виготовимо крапанку.
3. Словничок-помічничок (на дошці).
Крапанка – яйце, зафарбоване в один колір з орнаментом з білих (або іншого кольору) цяточок.
ІІІ. Виклад нового матеріалу.
Розповідь учителя (з демонструванням зразків).
Крапанка, як і писанка, виникла давно. Традиційну крапанку роблять так: якщо цяточки повинні бути білі, то на білому яйці легенько наводимо контури орнаментом, а по цих контурах виском робимо маленькі цяточки; занурюємо яйце в фарбу (червону, коричневу або зелену). Можна надати цяточкам легенького світлого відтінку. Для цього яйце спочатку зафарбовуємо в жовтий чи оранжевий, колір. По цьому фоні робимо воском цяточки, тоді занурюємо в темну фарбу. Коли крапанка готова, обтираємо віск. Виходять чорна крапанка. А ми будемо робити її іншим способом, а яким – дізнаєтесь згодом, бо бабуся ще хоче розповісти нам щось цікаве.
2. Розповідь бабусі.
Діти, а чи знаєте ви, для чого взагалі роблять писанки?
Ще моя мама розповідала мені таку легенду.
Доля світу залежить від того скільки писанок кожного року пишеться. Доки люди пишуть писанки, світ буде існувати, а коли цей звичай зникне, тоді зло у вигляді страшного диявола звільниться з залізних пут і знищить світ. Цей диявол живе під землею, прикутий до скелі ланцюгами. Щороку він посилює своїх слуг навколо світу, щоб ті підглянули чи пишуться ще писанки і скільки їх зроблено Коли багато, то залізні пута ще більше стискають диявола і він втрачає силу, бо краса і людська любов перемагають найбільше зло.
Отож, і ми з вами сьогодні докладемо зусиль, щоб зло не могло вирватись на землю, і виготовимо один з різновидів писанки – крапанку.
ІV. Демонстрація та аналіз зразка виробу.
1. Показ готового зразка.
У моїх руках – готова крапанка. Уважно розгляньте її.
2. Аналіз виробу.
В який колір зафарбоване яйце?
Який орнамент викладено білими кружечками?
V. Попереднє планування технологічного процесу.
Діти, а зараз погляньте на дошку. Давайте разом прочитаємо план нашої роботи.
1. Нанесення на зафарбоване яйце простим олівцем контурів орнаменту.
2. Поступове нанесення на лінії орнаменту клею ПВА.
3. Викладання орнаменту кружечками.
VІ. Інструктаж по виконаю технологічних операцій.
1. Розповідь учителя.
Ви мали завдання – за допомогою відвару з лушпиння цибулі зафарбувати яйце в один колір.
У вас на столах є такої маленькі паперові кружечки (відходи з телеграфної стрічки), за допомогою яких ми й виготовимо нашу крапанку. Виготовляти її таким способом легше, ніж воском.
Спочатку на зафарбоване яйце олівцем легенько наносимо орнамент. Він може бути геометричний (кружечки, ромбики, трикутники, квадратики), рослинний (квіточки, гілочки, верба(, тваринний (коник, олень, пташка) чи інший.
Тепер беремо клей ПВА, за допомогою. Сірничка чи шпильки наносимо його по лініях орнаменту (не на весь, а на частинку, щоб не встиг висохнути).
Тоді голкою чи гострим кінцем шпильки ледь намочивши її у клей, беремо кружечки і викладаємо ними орнамент. Коли робота закінчена, треба почекати деякий час, щоб увесь клей висох. Крапанка готова.
VІІ. Самостійна практична робота учнів.
1. Інструктаж по техніці безпеки.
Давайте пригадаємо правила безпечної праці з голкою.
2. Виконання технологічних операцій учнями.
3. Інструктаж поточний.
4. Фізкультхвилинка.
5. Контроль за дотриманням техніки безпеки.
VІІІ. Підсумок уроку.
Виставка учнівських робіт.
Аналіз та оцінка робіт.
Ви всі чудово впоралися з завданням. Давайте на закінчення послухаємо віршик (один з учнів читає вірш).
Крутися, писаночко наша, як крутиться уся земля. Схиляюсь низько з "Отченашем". І сходять сонечко здаля.
Красу свою, земля являє:
І квітку, й писанку, і луг...
"Христос Воскрес!"
Я привітаюсь,
Щоб інший радість теж відчув.
Висновки
Отже, в суспільстві постійно здійснюється розвиток і зміна явищ матеріальної і духовної культури у взаємодії їх змісту та форми. Людина відображає реальну дійсність у єдності і протилежності не тільки раціонально, за допомогою узагальнень і понять, а й емоційно, шляхом створення художніх образів. Їх естетичне ставлення характеризується категоріями прекрасного, піднесеного, трагічного, комічного, потворного. Естетика як наука вивчає суть і закономірності розвитку естетичних явищ в природі, суспільстві і людській діяльності.
Культуру зазвичай поділяють на матеріальну і духовну відповідно до двох основних видів виробництва – матеріального і духовного. Найбільше цікавить духовна культура людини, а точніше – естетична культура, що є предметом дослідження естетики.
Естетична культура – сформованість у людини естетичних знань, смаків, ідеалів, здібностей до естетичного сприймання явищ дійсності, творів мистецтва, потреба вносити прекрасне в оточуючий світ, оберігати природну красу.
Естетичне виховання – педагогічна діяльність, спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси.
Естетична свідомість – форма суспільної свідомості, яка е художньо-емоційним освоєнням дійсності через естетичні сприйняття, почуття, судження, смаки, ідеали і виражається в естетичних поглядах та мистецькій творчості.
Структуру естетичної свідомості складають:
1. Естетичні сприйняття. Виявляються у спостережливості, вмінні помітити найсуттєвіше, що відображає зовнішню і внутрішню красу предмета, явища, процесу, відчувати радість від побаченого, відкритого.
2. Естетичні почуття. Почуття насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне в оточуючій дійсності, творах мистецтва.
3. Естетичні судження. Передають ставлення особистості до певного об'єкта, явища. У педагогічній практиці недопустиме нав'язування учням вчителем своїх міркувань. Навпаки, він повинен допомагати їм виявляти самостійність при з'ясуванні естетичної вартості предметів.
4. Естетичні смаки. Постають як емоційно-оціночне ставлення людини до прекрасного. Мають вибірковий, суб'єктивний характер. Стандартних смаків не існує, вони пов'язані з індивідуальним баченням і сприйняттям.
5. Естетичний ідеал. Це своєрідний зразок, з позиції