вони збагачують мову учнів, навчають їх виразному та емоційному читанню, збагачують їх внутрішній світ в цілому, розширюють їх кругозір і знання про мистецтво. Але, не дивлячись на глибину дослідження можливостей позакласної роботи, вчені все ж наголошують на тому, що основні знання учні отримують на уроках.
Цієї ж думки завжди дотримувалась вчена В.Н.Шацька. У своїй книзі "Загальні питання естетичного виховання у школі", створеній разом з науковими співробітниками інститутів художнього виховання, психології і педагогіки, вона стверджує, що навчання є основним шляхом естетичного виховання у школі. Охоплюючи всіх учнів без винятку, цей суворо організований навчальний процес протікає у системі класних уроків. Він озброює учнів певною сумою знань, умінь, навичок, поглядів, тобто основами художньої освіти. У результаті навчання в учнів виховується стійка, постійна потреба у мистецтві [23, 140]. Завдання процесу навчання, на думку вченої, полягає у тому, щоб допомогти учню своєчасно і з дотриманням необхідних умов йти безперервно вперед, накопичуючи знання, збагачуючи розумовий розвиток, вдосконалюючи мислення й чуттєво-емоційне сприймання, озброюючи учня ефективними методами зізнання дійсності.
Призначення вчителя вона вбачає у тому, щоб він зумів організувати процес засвоєння учнями твору мистецтва таким чином, щоб вони не затримувались довго на стадії живого споглядання твору, осмислення його змісту, форми і її відповідності ідейному задуму твору, його естетичним якостям.
В.Н.Шацька вказує на вимоги щодо застосування методів навчання на заняттях з літератури, музики, образотворчого мистецтва в цілому. Методи повинні сприяти виразності, ясності, повноті, цілісності й естетичній глибині сприймання.
Навчання відтворенню сприйнятого (повторення, переказ), діяльність, що завершує процес сприймання, розгортається як найбільш тривалий етап навчання у ньому поєднуються такі моменти:
аналіз і закріплення сприймання та його повторення;
закріплення й перевірка якості усвідомлення і аналізу сприйнятого;
вправи, вироблення вмінь і навичок з необхідним естетичним результатом.
У процесі художнього виховання набувають великого значення принципи навчання. Автор книги наводить приклади, у яких доводить, що естетичне виховання у процесі навчання базується на дидактичних принципах. Перевагу вона віддає тим методам навчання, які збуджують думку й почуття, це і аналіз, порівняння, протиставлення. Роль вчителя В.Н.Шацька вбачає у тому, що він, навчаючи дітей, виховує їх естетичні смаки, спрямовує їх, поступово прищеплює їм певну систему естетичних суджень, які стають міцними тільки тоді, коли вони стануть усвідомленими, стануть їх власними переконаннями. На думку вченої, методи роботи зумовлені завданнями навчання і виховання, а також змістом предмету. Оскільки кожен предмет художнього виховання має свої особливості, тому й методи навчання образотворчого мистецтва, музиці, літературі будуть дещо відмінні один від одного.
Розділ 2. Можливості естетичного виховання учнів у праці
2.1. Використання спадщини Василя Олександровича Сухомлинського в трудовому та естетичному вихованні
Досвід великого педагога Василя Олександровича Сухомлинського використовують мільйони педагогів нашої держави та вчителі інших країн. Вивчають і впроваджують його у своїй практиці і вчителі Київської ЗОШ І-ІІІ ступенів Чернігівського району Чернігівської області.
У педагогічній спадщині Василя Олександровича Сухомлинського чільне місце відведено трудовому вихованню і навчанню школярів. "З праці починається пізнання світу, – говорив великий педагог, – і радість праці – це могутня виховна сила...
Майстерність і мистецтво виховання в тому й полягають, щоб дати цю незрівнянну радість кожній людині ще в той час, коли вона, як говорить народна мудрість, лежить поперек лавки" [20, 25].
Трудовому вихованню в школі приділяється велика увага. Це стало можливим завдяки відданим цій справі вчителям, які не тільки самі можуть створювати високопрофесійні речі, а й своїх вихованців зуміли залучити до творчої продуктивної праці. Педагоги школи прагнуть зробити уроки трудового навчання засобом розвитку інтелектуальних, естетичних та морально-вольових можливостей дитини.
Так, на уроках технічної праці молодий вчитель Скрипка С.О., який захоплюється різьбленням по дереву, зумів настільки зацікавити учнів цим видом діяльності, що вже самих лише уроків стало замало. Учні разом з учителем допізна залишаються в майстерні і створюють воістину чудові речі: свічники, столики, вази, полички, кухонні дощечки, іграшки та інші речі. Витіюваті візерунки і орнаменти, які створюють уява і фантазія учнів, роблять їх справжніми витворами мистецтва. І кожна річ може по праву прикрасити будь-яку оселю, зробити її ошатнішою і затишнішою.
Праця дітей повинна мати якомога більше спільного з продуктивною працею дорослих. Від цього залежить її виховний вплив, учив Василь Олександрович Сухомлинський. І якщо виготовлені дитячими руками речі використовують люди, від того дітям – велика радість [31].
На уроках швейної справи під керівництвом досвідченого майстра виробничого навчання Ященко М.М. дівчата 8-11 класів вчаться шити одяг, який із задоволенням носять самі або їх рідні. Вони моделюють і шиють костюми для шкільного танцювального гуртка.
Уроки трудового навчання проводять в школі на високому рівні – учні на районних трудових олімпіадах вже кілька років поспіль посідають призові місця. А їх вироби є постійною окрасою не тільки шкільних, а й районних виставок учнівських робіт.
Василь Олександрович Сухомлинський писав, що творчий характер трудової діяльності розкривається перед дитиною тоді, коли вона зайнята тривалою працею, яка потребує щоденної думки, піклування. І однією з найсильніших спонук до фізичної праці є важливість задуму цієї праці, поєднання зусиль розуму і рук. Чим важливіший задум, тим з більшим інтересом виконується найпростіша робота. Оволодіння майстерністю дослідження, експериментування, використання даних науки у праці – все це дитина усвідомлює і переживає як моральну гідність [20].
Творчо ставляться до педагогічної спадщини Василя Олександровича Сухомлинського у трудовому вихованні і класоводи початкових класів. В своїй практиці вони проводять уроки