у формі колективної організації праці і ділової гри. Постійно дбають про розвиток фантазії і творчої уяви дітей. Уміло і цілеспрямовано виховують працелюбність класоводи під час організації спостережень за природою і працею людей. Їхні учні багато років ведуть календар природи і праці людей: спостерігають за змінами, що відбуваються в природі, стежать за роботою в полі, саду, на городі, самі беруть у них посильну участь. Щомісяця підбиваючи підсумки таких спостережень, діти визначають середню температуру повітря за цей період, кількість похмурих та ясних днів.
Учні з цікавістю вирощують городину на пришкільних ділянках, оскільки знають, що зібраний урожай піде до шкільної їдальні, де кухарі приготують їм смачні обіди.
Подвір'я школи завжди буяє квітучими клумбами. Це заслуга вчителів с/г праці Ворох Г.А. і Хандоги О.П. Починають шуміти біля новенької ще школи молоді садові деревця, за якими також доглядають учні.
Залучаючи молоде покоління до посильної праці, вчителі прищеплюють їм любов до рідного села, краю, повагу до землі, людей, які на ній працюють.
Як підсумок плідної праці вже багато років у школі проводиться свято Урожаю, на якому діти демонструють розмаїття плодів і квітів, які вони з неповторною дитячою фантазією оформляють у композиції. Цінним є те, що до участі у цьому святі долучаються батьки, бабусі, дідусі. І шкільне свято перетворюється в родинне [31].
Оформлення виставок дарів природи демонструє також неабиякі смаки вихованців, адже вся робота педагогічного колективу спрямована на естетичне виховання школярів. Василь Олександрович Сухомлинський основне завдання естетичного виховання вбачав у тому, щоб цінності мистецтва стали духовною потребою школярів. "Справжнє пізнання мистецтва починається там, де людина осягає прекрасне для себе, для повноти свого духовного життя, живе в світі мистецтва, прагне до прекрасного" [20].
Починаючи з оформлення класної кімнати і закінчуючи коридорами школи, можна сказати про те, що кожен учитель, кожен учнівський колектив надають ве-ли-кого значення створенню затишку у помешкання школи. А юні вихованці учи-теля образотворчого мистецтва Полулях І.Г. прикрасили фойє школи робо-та-ми паперопластики, флористики, аплікаціями з насіння і круп, пташиного пір'я і вже відслуживших в побуті ниток та клаптиків тканини. Свої виставки вони постійно оновлюють, адже працюють дуже плідно і з великою охотою, бо їхня наставниця сама настільки захоплена своєю справою, що діти теж переймаються її духом тво-рчості і вже мимоволі помічають у будь-якій незвичайній гілочці чи квітці ос-но-ву для своєї майбутньої роботи. Вчителька допомагає розвивати вміння ба-чи-ти і сприймати прекрасне в навколишньому, розуміти роль мистецтва в житті лю-дини, що цілком відповідає переконанням Василя Олександровича Сухомлинського.
Художньо-естетична спадщина Василя Олександровича Сухомлинського є постійним джерелом черпання досвіду великого педагога, впровадження його в практиці. Його педагогічні, методичні, публіцистичні і літературні твори, вчительський досвід значно вплинули на роботу колективу школи, дали змогу по-новому осмислити роль кожного з нас у становленні особистості.
2.2. Єдність естетичного та трудового виховання у процесі навчання писанкарству дітей
У джерела народної творчості, зокрема у писанкове мистецтво, його творці вкладали життєву мудрість, народне розуміння краси, щедрість художнього обдарування, безпосередність сприйняття оточуючого світу. Це той багаж, творче засвоєння якого забезпечує успішний розвиток народного мистецтва – справді здорового, розрахованого на довговічність життя.
Правдивість старої легенди доводить: наш народ доти буде процвітати, допоки українські жінки писатимуть писанки. Мистецтву писанки, як і вишивки вчаться з дитинства. Саме тому заняття з писанкарства можуть бути впроваджені в практику школи з початкових класів.
Ознайомлення з таким видом народних художніх ремесел, як писанкарство починається з порівняння і зіставлення його з іншими видами (вишивання, ткацтво, килимарство, різьба по дереву, гончарство) які сягають своїм корінням у глибину віків і характеризують духовний світ стародавнього й сучасного населення України. Наприклад, специфіка орнаментальних композицій на писанці та у вишивці зумовлена, насамперед, характером предмета, матеріалу, форми, техніки та способу виконання.
За допомогою зіставлення і порівняння визначено місце писанки в системі інших видів мистецтва і зроблено висновок, що вона є виявом мініатюрного живопису.
Сьогодні відновлення і збереження місцевих традицій народних художніх ремесел являє собою велику проблему, яку необхідно розв'язувати в комплексі , підключивши в першу чергу заклади народної освіти. Тому надзвичайно важливо використовувати уроки трудового навчання у початкових класах для опанування учнями різних традиційних видів художньої обробки матеріалів, виготовлення ними суспільне корисних художньо-ужиткових виробів.
Дослідження з педагогічної психології тісно взаємопов'язані з загальною й дитячою психологією, що представляє собою важливі умови для побудови науково обґрунтованої системи навчання, особливого виду народного мистецтва – писанкарства. Розробка цілей, змісту, принципів, методів і організації навчання та виховання відбувається з опорою на навчання – дидактику ( від неудосконалених форм до більш удосконалених, від простих вправ до більш складних завдань) і теорію виховання.
КОНСПЕКТ УРОКУ З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
Тема. Оздоблення яйця мозаїкою з бісеру.
Мета. Ознайомити учнів з поняттям "мозаїка". Розповісти про звичаї та обряди святкування Великодня, навчити оздоблювати яйце мозаїкою з бісеру, гармонійно підбирати кольори, розвивати уяву, фантазію, виховувати старанність, акуратність, любов і повагу до праці, до народних традицій.
Обладнання: дерев'яне яйце, бісер, олівець, мисочки для бісеру, пластилін, рушник, кошик з писанками.
Хід уроку
І. Організаційна частина
а) підготовка робочих місць учнів (на перерві)
б) організація учнів до роботи.
Добрий день! В добрий час.
Рада, діти, бачить вас.
Ви почули всі дзвінок?
Він покликав на урок.
Кожен з вас приготувався,
На перерві постарався.
Зараз сядуть лиш дівчата,
А за ними – і хлоп'ята.
Сядьте всі рівненько і дуже уважно мене слухайте.
ІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.
Великий день нас на гостини