Методи і прийоми знаходяться в тісному діалектичному взаємозв'язку. Кожен метод за певних умов може бути прийомом того чи іншого методу. Наприклад, розповідь, пояснення або бесіда можуть бути використані при вивченні одних тем як методи навчання і включати різні прийоми, а під час лабораторного та практичного занять відігравати роль прийомів. Зрозуміло, що вирішальне значення у виборі методів навчання і формування їх структури відіграє зміст навчального матеріалу. Ефективність процесу навчання великою мірою залежить як від вдалого вибору методів, так і від їх внутрішніх структур, умілого поєднання прийомів зовнішньої діяльності вчителя і внутрішньої пізнавальної самодіяльності учнів.

Для стимулювання мислення і пізнавального інтересу учнів молодших класів при вивченні природознавства застосовуються різноманітні прийоми. Головними з них є збагачення навчального матеріалу новими цікавими фактами, які відсутні в підручнику, здійснення проблемного підходу до навчання, використання елементів цікавого (зачитування уривків з художньої, науково-популярної літератури, прислів'їв, загадок тощо), емоційних стимулів (використання платівок із записами голосів птахів, пісень, музичних і поетичних творів); демонстрування різних видів натуральних об'єктів (живі рослини, їхні органи, гербарії, колекції, чучела), схем, діапозитивів, слайдів, фотографій, муляжів, моделей тощо. Різноманітність прийомів, пов'язаних з використанням різних видів унаочнення або інших засобів навчання, має значні переваги перед словесно-книжковими. Але різні види унаочнення стимулюють лише чуттєве пізнання, конкретизують пізнавальні об'єкти, створюють передумови для формування уявлень. Пізнання, як відомо, не обмежується тільки формуванням уявлень, воно постійно поглиблюється: слідом за чуттєвим наступає рівень вищого мислення – понятійного, абстрактного, підтвердженого практикою. Це свідчить про те, що необхідною умовою навчання є правильне поєднання різних навчальних прийомів, які зможуть забезпечити належний навчальний і виховний ефект.

Застосовно до нашої теми до словесних методів належать бесіда та розповідь; до наочних – демонстрування натуральних об'єктів, дослідів і зображувальних наочних засобів (кіно, таблиць, схем); до практичних – практичні роботи учнів на навчально-дослідній ділянці, у кутку живої природи тощо, розпізнавання об'єктів, спостереження під час дослідів, які проводяться самостійно, та проведення експерименту.

Таблиця |

Методи

словесні | наочні | практичні

Джерело знань | Слово | Наочний об'єкт | Практична робота

Учитель передає знання | Словом | Показом | Інструктажем

Учні засвоюють знання | Слухаючи | Спостерігаючи | Працюючи

В книзі Коваль Н.С. та Нарочної Л.К “Природознавство в 3-му класі чотирирічної початкової школи” наводиться приблизна схема уроку по темі ґрунти.

Урок 7. Ґрунт. Ґрунти своєї місцевості. Значення ґрунту для рослин і тварин. Охорона ґрунту [17, 27]

Мета: формувати в учнів поняття «ґрунт»; ознайомити їх зі значенням ґрунту для життя рослин і дрібних тварин; з потребою охорони ґрунту; продовжувати навчати дітей виділяти найістотніші ознаки предметів (зокрема, ґрунту); виховувати дбайливе ставлення до природи, любов до праці та людей праці; розвивати дослідницький підхід до вивчення природних об'єктів.

Обладнання: макет «Ґрунтовий розріз», таблиця «Ґрунти», колекція ґрунтів своєї місцевості.

Хід уроку. І. Перевірка домашнього завдання.

1. Індивідуальне опитування учнів: як починається утворення ярів? Яку з ними ведуть боротьбу?

2. Фронтальне опитування учнів: які форми земної поверхні ви знаєте? Яка поверхня місцевості, де ви живете? Чому ви так гадаєте? Чому люди попереджають утворення ярів? Як захищають поверхню землі там, де ви живете?

II. Підсумки перевірки знань учнів.

III. Актуалізація знань учнів.

Учні розглядають макет «Ґрунтовий розріз», таблицю «Ґрунти» і пригадують свої спостереження під час екскурсії. Учитель ставить запитання: чому верхній шар землі значно темніший?

IV. Повідомлення теми і завдань уроку: дізнатися, що називається ґрунтом, з чого він складається, яке значення має для життя рослин і тварин, які ґрунти в нашій місцевості, як люди дбають про їх родючість та охорону. Зазначає також, що діти визначатимуть істотну ознаку ґрунту.

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь учителя. Верхній родючий шар землі, на якому ростуть рослини, називається ґрунтом. Він завжди темніший за нижні. Учитель зазначає, що утворення ґрунту – дуже складний і тривалий процес. У його утворенні беруть участь залишки рослин і найрізноманітніших тварин, які, перегниваючи, перетворюються в речовини, якими знову можуть живитися рослини. На склад ґрунтів впливають рослинний покрив, кліматичні умови, діяльність людини та ін. Учитель показує колекції різних за складом і структурою ґрунтів (чорнозем, ґрунти, до складу яких входить багато піску та глини). З'ясовуються істотні ознаки ґрунту.

2. Проведення дослідів з метою виявлення складу ґрунту.

Перший дослід проводить учитель, висновок роблять учні; другий дослід учні проводять самостійно, після ознайомлення зі змістом досліду.

Висновок про склад ґрунту роблять учні під керівництвом учителя.

3. Ознайомлення учнів зі значенням ґрунту та його охороною. Після розмірковувань над запитанням, чи могли б обійтися без ґрунту рослини, учні читають перший абзац статті «Значення ґрунту та його охорона», уточнюють свої відповіді, придумують заголовок до цієї частини тексту.

4. Розповідь учителя. Рослинами живляться тварини. Для окремих тварин ґрунт є домівкою. У ньому живуть личинки комах, дощові черв'яки, земляні жаби, кроти та інші тварини.

Звертається увага на те, що серед тварин, які живуть у ґрунті, багато корисних, їх не можна знищувати. Наприклад, дощові черв'яки роблять у ґрунті отвори, через які проходять вода і повітря. Проникаючи в ґрунт, черв'яки затягують частини рослин, які перегнивають і удобрюють його.

5. Учні розповідають, де вони бачили кротовини, дірочки в ґрунті (їх проробили дощові черв'яки), читають другий абзац статті, придумують заголовок до нього і міркують над запитанням: чому землю називають годувальницею?

6. Продовження розповіді вчителя. Тут учитель