Кожен повинен приймати на себе відповідальність і обов'язки американського громадянина".

В умовах розбудови незалежної України, яка орієнтується на ринкову модель розвитку, людина змушена розраховувати виключно на свої власні сили. Якщо школа виявиться неспроможною виховати такі якості особистості, як самостійність, незалежність в поведінці, судженнях, здатність до творчого мислення – то вона буде продукувати людей, абсолютно не підготовлених до нових умов життя. Тому важливою проблемою сьогоднішньої школи є виховання в дітей здатності до самостійного творчого мислення і відповідно до самостійної творчої поведінки. Завдання нової школи – надати кожному учню можливості для життєвого вибору, навчитись його рухатись у просторі ідей, образів; допомогти виробити цілісний погляд на світ, сформувати повноцінного громадянина держави [39].

Однією з важливих проблем сучасної національної школи є громадянське виховання. Сьогодні воно знаходиться в стадії розробки наукових концепцій, акробації форм і методів, пошуку пріоритетів. В останні роки в зв'язку з проголошеною деполітизацією, складними політичними процесами, що відбувались в державі, проблема громадянського виховання звучала досить стримано: її обходили, замовчували, уникали. Основною консолідуючою ідеєю була проголошена ідея гуманізму як провідна цінність для об'єднання більшості народу в складний період переорієнтації суспільних цінностей.

Сьогодні з прийняттям Конституції України, яка є важливим етапом утвердження української державності, Міністерство освіти України взяло курс на створення нової ідеології освіти, яка повинна працювати на процес державотворення, становлення народу України як політичної нації.

Затверджена колегією Міністерства освіти Концепція виховання дітей та молоді в національній системі освіти зазначає, що стрижнем усієї системи виховання в Україні є національна ідея, яка відіграє роль об'єднуючого, консолідуючого фактора в суспільному розвитку.

Сьогодні важливо визначити статус України як незалежної демократичної держави єдино можливим для подальшого повноцінного розвитку української нації. Хоча сутність нашого буття та неупереджений аналіз дають підстави стверджувати, що наше суспільство потерпає від протиборства політичних сил, небаченої економічної кризи, від прорахунків та помилок в сфері економіки.

Для розбудови держави маємо ідеал демократичного цивілізованого суспільства в межах сучасної цивілізації, якому характерні: громадянське суспільство; правова держава; політичний, економічний та європейський плюралізм; культура, заснована на національних та загальнолюдських цінностях; широкий розвиток демократії; повага до прав людини. Такому суспільству притаманна відповідна політична система та політична організація, яка включає: правову державу, демократичні політичні партії, громадські та професійні організації, окрему людину. В центрі стоять національні інтереси.

В такому суспільстві до особистості ставляться такі вимоги, як всебічна освіченість, компетентність, критичність розуму і готовність до самостійного рішення, адаптованість (гнучкість, здатність до розуміння умов середовища), толерантність (здатність до сприйняття й розуміння інших).

Ідеологічні орієнтири державної системи освіти регламентуються Конституцією України, Законом про освіту, Державною національною програмою "Освіта". І якщо наше суспільство орієнтується на гуманістичні і демократичні цінності, на повагу до людини і пріоритетність її інтересів, то все це повинно реалізуватись в діяльності школи, яка має підтримувати і розвивати ці цінності.

Сьогодні школа діє в умовах багатопартійності в суспільстві, коли після кількох десятиліть ідеологічної залежності вона стала вільною від обмеженості, догматизму і нетерпимості до інших поглядів і ідей, від спрощеного масового підходу, і тому гостро постало питання про відмову від нав'язування школі політичних, ідеологічних чи релігійних доктрин, від вульгарної політизації та ідеологічного диктату у навчально-виховному процесі [39].

Ідеологічні уявлення про школу, адекватну сучасному суспільству, базуються на методології загальнолюдської та національної культури та моралі, яка відображає прогресивні цінності та ідеали. В основі їх лежить колективна пам'ять про весь попередній досвід людства. Загальнолюдське пізнається насамперед крізь знання культури свого народу за допомогою рідної мови. Пріоритетним напрямком реформування виховання є формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля розквіту держави, готовності захищати її. І основний шлях досягнення цієї мети – реформування змісту виховання, наповнення його культурно-історичними надбаннями українського народу.

Педагогічна спадщина нашого народу має цінний досвід формування вільнолюбної людини, борця за народні ідеали, господаря рідної землі, громадянина незалежної України. Ідеал такої особистості завжди був в центрі народної педагогіки, національної системи виховання.

Кожне суспільство будує своє життя відповідно до цінностей, які приймає і в які вірить.

Сучасне виховання базується на системі цінностей, які через культуру, традиції, філософію, релігію вказують на вектор виховних зусиль, формують виховний ідеал.

Основні громадянські цінності.

Прагнення до соціальної гармонії і справедливості.

Культура соціальних і політичних стосунків (повага до власної і чужої гідності).

Захист індивідуальних прав і свобод.

Пошана до національних цінностей інших народів.

Висока повага до закону.

Права людини на життя, гідність, безпеку, рівні можливості, володіння майном, приватне життя.

Право на свободу думки, совісті, вибору конфесії, участі в політичному житті, право на самовираження [39].

Обов'язки, що виражаються в повазі до людського життя, прав людини, до закону, до державної демократичної обраної влади, національних меншин та їх культур.

Толерантне ставлення до чужих поглядів, якщо вони не суперечать загальноприйнятим нормам, абсолютним цінностям.

Громадянські цінності ґрунтуються на визнанні рівності людей і знаходять своє застосування в демократичних суспільствах та в житті громад, які визнають принципи демократії.

Це поняття:

2.2. Основні теоретичні засади громадянського виховання

Громадянське виховання – формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що дає людині можливість відчувати себе морально, соціальне, політичне і юридичне дієздатною та захищеною.

Покликане воно виховувати у молодої людини високі моральні ідеали, почуття любові до своєї Батьківщини, потреби у служінні їй. Відомо, що основні риси громадянина формуються в молодому віці, під впливом загальнонародних, національних цінностей, у взаємодії