Л.М. Леонов з цього приводу відмічав: "Великий патріотизм починається з любові до того місця, де живеш" [29, 73].
Перші уявлення і почуття прив'язаності до рідних місць дітей і підлітків розширюються і поглиблюються в юнаків і дівчат шкільного віку – в процесі пізнання природи рідного краю, її краси і неповторності на уроках ботаніки, зоології, географії; під час екскурсій на природу, походів по рідному краю, створення куточків природи у школі і т. д.
Збагачення школярів патріотичними почуттями здійснюється і під час засвоєння ними історичного матеріалу про героїчне минуле нашого народу, його прагнення до зміцнення могутності рідної країни, про його мужність у боротьбі з іноземними загарбниками. У старшокласників варто акцентувати увагу на питанні про внесок нашої країни у світовий розвиток науки, культури, різних галузей виробництва.
Стійкість і ступінь зрілості моральної свідомості юнаків і дівчат досягається лише тоді, коли знання учнів з питань патріотизму набувають форми особистих поглядів та переконань і виступають як мотиви і установки поведінки.
Засвоєні людиною знання, як відомо, не завжди визначають відповідні їхні переконання і поведінку. Багато залежить від того, в якій мірі ці знання набувають для неї особистісного смислу, зачіпають її емоційні переживання і перетворюються па керівні мотиви її дій і вчинків. В особистісному плані ці мотиви набувають форми поглядів і переконань, розвиток яких і становить сутність патріотичного виховання.
Складовими частинами цього процесу є: пробудження в учнів глибоких емоційних переживань у системі навчально-виховної діяльності з оволодінням сутності патріотизму, вміле використання позитивних прикладів глибокої патріотичної переконаності і включення учнів у різноманітні форми дискусійної роботи, яка сприяє поглибленому усвідомленню цих понять. Природно, що важливе місце у цьому зв'язку займає позанавчальна виховна діяльність, зокрема у формі дискусій, диспутів, діяльності органів учнівського самоврядування (шкільного парламенту), конференцій, участь юнаків і дівчат у діяльності громадських шкільних об'єднань.
Для надання виховній роботі емоційного характеру використовуються яскравий фактичний матеріал, позитивні приклади патріотизму відомих історичних діячів, письменників, героїв національно-визвольних війн.
У формуванні патріотичних поглядів і переконань старшокласників суттєвим є створення ситуацій, в яких виникла б потреба у відстоюванні учнями своєї думки, в процесі чого починає складатися власна точка зору, зміцнюється внутрішня позиція, з'являється здатність до утвердження власних адекватних переконань, які б не протидіяли, а, навпаки, до певної міри узгоджувалися з напрямками внутрішньої і зовнішньої політики держави щодо власного народу та до світової спільноти.
Про формування патріотизму можна вести мову лише за умови, якщо у юнаків і дівчат сформовані відповідні вміння і звички патріотичної поведінки. Тому важливо залучати учнів у різноманітні види практичної діяльності, пов'язаної з проявами патріотизму.
Загалом програма формуючого експерименту (гуманітарна гімназія №23 м. Житомира) передбачала наступні напрямки розвитку у юнаків і дівчат патріотичної свідомості та ціннісно-смислової сфери:
виховання любові до батьків;
виховання любові до рідної землі;
виховання любові до Батьківщини;
виховання почуття любові, доброзичливості, милосердя, поваги до людей, свого народу;
вивчення історії, звичаїв та традицій українського народу;
формування різнопланової, неординарної, доброї і небайдужої особистості;
виховання почуття національної гідності й свідомості;
формування розуміння і потреби дотримування у поведінці Законів України, прищеплення поваги до Конституції та державних символів;
вироблення потреби активної протидії тим, хто порушує закони і правові норми, завдає збитків державі й особистості;
формування почуття відповідальності за свою Батьківщину [29, 74].
З метою реалізації даних напрямків, формуючий експеримент передбачав розробку практичної моделі форм, методів формування патріотизму старшокласників у позанавчальній виховній діяльності (рис. 2).
Рис. 2. Практична модель формування патріотизму старшокласників [29, 75]
У рамках реалізації зазначеної моделі десятикласники протягом року вивчали факультативний курс "Національно-патріотичне виховання старшокласників засобами народознавства". Саме такий, спрямований на поглиблення знань учнів з вітчизняної історії, культури нашого народу, рідного краю, формуванню у них національної свідомості, відчуття належності до свого народу, поглиблене знайомство з національними звичаями, традиціями.
Факультативний курс, розрахований на 18 годин, включав: "Історичні відомості про минуле нашого народу, рідного краю" (3 год.); "Історичний і культурний розвиток території України" (3 год.); "Історико-етнографічна ретроспектива" (3 год.); "Історичний розвиток української мови" (3 год.); "Традиційні ремесла та промисли нашого краю" (3 год.); "Особливості національно-культурного розвитку краю" (3 год.).
При вивченні даного факультативного курсу старшокласниками гуманітарної гімназії №23 м. Житомира використовувалися методичні рекомендації – "Національно-патріотичне виховання старшокласників засобами народознавства") і матеріали посібника "Українське народознавство".
Результатом вивчення даного факультативу було поглиблення знань десятикласників про походження Русі, походження України-Руси. При цьому учні знайомились із основами теорії відомих українських істориків М. Грушевського, М. Баричевського і П. Толочка про походження нашого народу та назв "Київська Русь", "Україна".
Серед новітніх технологій можна використовувати: проблемний підхід до змісту засвоєння патріотичних понять, який забезпечував розвиток національно-патріотичних рис, дослідницьких умінь учнів на основі їхньої пізнавально-пошукової діяльності; формування практичних умінь, які дозволяли здійснювати краєзнавчо-пошукові дослідження з елементами історизму, національної культури, традицій; активізація пізнавальної, предметно-перетворювальної діяльності гімназистів, спрямованої на формування патріотичної свідомості та самостійне збагачення знаннями і вміннями патріотичного змісту; чітка взаємодія позанавчальної виховної діяльності у школі з засобами масової інформації (зміцнення взаємозв'язку інформації на патріотичні теми, що поступає від телебачення, радіо, газет, журналів, інших джерел).
В цілому формування національно-патріотичних рис старшокласників передбачає виділення таких основних складників у процесі соціалізації особистості:
1) формування духовного світу особистості учня за умов будівництва державності України;
2) врахування основних засад становлення та розвитку особистості, світогляду, переконань, ціннісних орієнтацій;
3) постійне збагачення пам'яті, громадянського мислення, вироблення національно-свідомого ставлення до навчання, самоосвіти;
4) розвиток позитивних емоцій та громадянської гідності;
5) формування творчої особистості як могутнього стимулу духовного