Інтегровані уроки, на яких матеріал кількох тем пода-ють блоками (В. Шаталов); міжпредметні уроки, які став-лять за мету «спресувати» споріднений матеріал кількох предметів; театралізовані уроки, які проводять у межах чинних програм і відведеного навчальним планом часу. Вони збуджують інтерес до навчання, спираючись пере-важно на образне мислення, фантазію, уяву учнів; суге-стопедичні2 уроки, що не набули поширення, оскільки ме-ханізми дії підсвідомого поки що технологічно не розроб-лені щодо педагогіки й окремих методик; уроки з різно-віковим складом учнів, які передбачають подачу блоками матеріалу одного предмета, що за програмою вивчається у різних класах.

Нестандартні уроки руйнують застиглі штампи так званих зунів (знання, уміння, навички). Структура нових типів уроків також відмінна від традиційних.

Пошуки ефективних форм навчання в зарубіжній школі

Зарубіжна школа і педагогіка прагнуть удосконалити існуючу класно-урочну систему навчання різними шляха-ми. Один із них — навчання учнів групою вчителів за пев-ного розподілу обов'язків між ними. Провідний педагог пояснює новий матеріал кільком класам-паралелям, а за-кріплення здійснюють по класах інші вчителі-помічники. Така система поширена у школах США, Швеції та інших країн.

До новацій у розвитку форм навчання належать неградуйовані школи і школи з різновіковими об'єднаннями уч-нів за інтересами. У неградуйованих школах заняття ор-ганізовують так, щоб учень, виконуючи самостійну робо-ту під керівництвом учителя-консультанта, міг досягати вищих результатів власним темпом. Практикують і так зване відкрите навчання, суть якого в тому, що у школі учень навчається обмежений час, отримуючи від учителя загальні вказівки і завдання. Для їх виконання він пови-нен звертатися до спеціального навчального центру, де йо-го забезпечать необхідною інформацією і матеріалами для самостійної роботи з опорою на технічні засоби навчання.

В індивідуалізації навчання учнів використовують кон-трактну форму. Контракт — угода між учнем і педагогом, яка передбачає основні напрями самостійної роботи учня. Ця форма навчання дає змогу учням індивідуально плану-вати свою навчальну діяльність і оволодівати матеріалом відповідно до власних здібностей та інтересів. Контракт не звільняє від щоденних занять у школі, а є доповненням до них, оскільки складений з метою поглиблення знань з ок-ремого предмета. За такої форми навчання вчитель є ли-ше організатором пізнавальної діяльності учня і консуль-тантом.

У багатьох школах запроваджено такі форми органі-зації навчання, як навчальні центри і центри за інтереса-ми. Навчальний центр може бути організовано у класі, він забезпечує учнів, що цікавляться певною галуззю знань, необхідним обладнанням і матеріалами, науковою і попу-

лярною літературою. Центри за інтересами дають учням змогу розширити знання з конкретної соціальної пробле-ми: дослідити екологічну ситуацію в штаті, расове питан-ня та ін. Результати роботи учнів над проектами у нав-чальному центрі або центрі за інтересами оформляють у шкільні виставки, наукові доповіді тощо.

Серед нових форм організації навчання — «школи без стін». Така школа не має свого приміщення, постійних класів. Діти збираються з учителем у різних місцях, пла-нують свою роботу, відвідують заводи, музеї, бібліотеки, пізнають передусім практичний бік життя.

У сучасних школах США використовують також проекти — індивідуальну або групову форму дослідження (уч-ні збирають інформацію, аналізують її, роблять висновки й отримують результати). Роль учителя — надання допо-моги, спрямування процесу навчання загалом. Час від часу він перевіряє результати виконання проекту.

Якщо для шкіл Західної Європи і США характерний поділ дітей на здібних, малоздібних та нездібних, то у школах Японії такого поділу не існує. Тут і сам процес навчання, і вільний час учнів підпорядковано груповому спілкуванню. Зокрема, дітей залучають до розробки різ-них групових проектів, до організації та проведення спіль-них туристичних походів, виховуючи таким чином пова-гу один до одного і відданість своїй групі.