найбільшу кількість голосів.
Виберіть другий і третій варіант як резервні на випадок, якщо перше рішення виявиться неефективним. Досягніть згоди студентів щодо випробування додаткових варіантів.
Етапи вирішення навчальної проблеми:
з’ясуйте її суть;
з’ясуйте важливість проблеми;
обміркуйте всі можливі варіанти вирішення;
проаналізуйте можливі наслідки кожного варіанта;
виберіть можливий варіант вирішення, який здається вам оптимальним;
якщо перший варіант рішення виявився неефективним, спробуйте інший і розпочніть все спочатку.
7. „Дерево рішень”. Це варіант технології вирішення проблем, який допомагає студентам проаналізувати та краще зрозуміти механізми прийняття складних рішень. Організувати роботу академічної групи під час проведення семінарських чи практичних занять можна так [95]:
Виберіть ситуацію, проблему чи дилему, що немає однозначного рішення. Вона може бути викладена у вигляді історії, судової справи, комерційної чи виробничої ситуації, епізоду літературного твору чи парламентських дискусій.
Запропонуйте студентам необхідну для розв’язання проблеми інформацію для самостійної домашньої роботи.
Підготуйте на дошці (дисплеї) чи роздайте кожному студенту ДРМ (друковані роздаткові матеріали) зі зразком „дерева рішень”.
Сформулюйте проблему для вирішення, визначте суть проблеми і запишіть на дошці (ПЕОМ), заповнюючи схему.
Наведіть необхідну додаткову інформацію щодо проблеми (чи дайте час для її пошуку, перегляду, якщо це було домашнім завданням).
Запитайте у студентів, чи вони дійсно хочуть розв’язувати запропоновану проблему? Якщо проблема важлива і актуальна, процес можна продовжувати.
Шляхи й варіанти вирішення проблеми можна визначити проведенням „мозкового штурму”. На цьому етапі жоден з варіантів не може бути неправильним. Важливо набрати якомога більше ідей.
Обговоріть кожен із варіантів рішення. Що позитивного і негативного він містить? Таким чином можна відхилити частину ідей і залишити 3-4 найбільш прийнятних.
Розподіліть студентів на малі групи і запропонуйте кожній заповнити схему. Група повинна шляхом обговорення прийти до одного варіанта рішення.
Кожна мала група пропонує своє рішення. Проведіть обговорення. Можна провести рейтингове голосування всієї академічної групи для вибору одного взаємоприйнятного варіанту.
8.Метод кейса. Цей метод сприяє успішній реалізації низки освітньо
виховних цілей:
Набуття невідомої раніше інформації;
розвиток компетентності та здатності працювати з літературою;
удосконалення вмінь спілкуватися;
розвиток творчих здібностей;
налагодження надійних зв’язків у колективі.
Застосування означеного методу передбачає розподіл класу на групи та обрання спікера в кожній групі.
На цьому етапі важливо правильно визначити: рівень знань учнів, формальних і неформальних лідерів, готовність учнів до навчання, рівень інтелекту школярів, рівень навчальних мотивацій, взаємини в класі.
Перед тим, як розпочати роботу, вчитель і учні повинні провести певну до аудиторну підготовку: написання конспекту заняття, з’ясування методів і форм роботи, поділ на блоки-завдання , підготовка контрольних запитань, розробка методичних рекомендацій для самостійної роботи учнів, укладання списку рекомендованої літератури, розподіл класу на групу.
Висновок
Отже, використання інтерактивних методів на уроці дозволяє активізувати різноманітні фактори: теоретичні знання, практичний досвід учнів, їх спроможність висловлювати свої думки, пропозиції, вміння вислухати ательтернативну точку зору. Застосування цих методів створює умови для максимального залучення до роботи усього класу. Кожному учневі пропонується диференційоване завдання , здійснюється індивідуальний підхід, проводиться робота з обдарованою молоддю. Можна бути чудовим спеціалістом-теоретиком, але ще важливіше – уміти знаходити раціональне рішення. Бути готовим співвідносити вивчений матеріал з практикою – цьому можна навчитися за допомогою активних методів навчання.
Список використаної літератури:
1. О.Пометун та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.- метод. посібн. – К.: Видавництво А.С.К., 2003.
2. Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход: Метод. пособие. – М.: Высш.шк., 1991.
3. Методика навчання української мови в середніх освітніх закладах / Колектив авторів за редакцією М.І. Пентилюк: М.І. Пентилюк, С.О. Караман, О.В. Караман, О.М. Горюшкіна, З.П. Бакум, М.М.Барахтян, І.В.Гайдаєнко, А.Г. Галетова, Т.В. Коршун, А.В.Нікітіна, Т.Г. Окуневич, О.М. Решетило ва. – К.: Ленвіт, 2004. – 400 с.