Реферат на тему:

Комп`ютерні технології у навчанні історії в школі

План

1. Місце і роль комп`ютерної технології у методиці викладання історії в школі.

2. Комп`ютери на уроках історії

1. Місце і роль комп`ютерної технології у методиці викладання історії в школі

Сучасний процес навчання історії характеризується все більш широким застосуванням в ньому комп`ютерних технологій.

Під комп`ютерними технологіями навчання розуміють сукупність методів, форм і засобів навчання, які базуються на використанні сучасних комп`ютерних засобів і спрямованих на ефективне досягнення поставлених цілей навчання в даній предметній області.

Поєднуючи в собі вартості багатьох традиційних інформаційних технологій, комп`ютерні технології дозволяють істотно оптимізувати процес навчання історії. Він може стати більш цікавим, емоційно насиченим, динамічним і наочним; комп`ютерна технологія також здатна індивідуалізувати і диференціювати учбовий процес; реалізувати його творчий характер, організувати гнучке управління учбовою діяльністю, інтенсифікувати і активізувати навчання.

Крім цього, комп`ютерні технології дають можливість на якісно новому рівні вивчати різні курси історії. Вони надають інформацію в зручній для учнів формі – у вигляді графіків, таблиць, діаграм, екранних картинок, а також для статичної оцінки історичних фактів і проведення порівняння різних об`єктів за якимось параметром.

Виконуючи функцію інформативного супроводу історії, комп`ютер здатний істотно полегшити процес оволодіння учнями як репродуктивними уміннями, так і загальнологічними (систематизацією, класифікацією, аналізом і синтезом), а також рефлексивними (умінням опрацьовувати статистичні дані, здійснювати збір, упорядкування і аналіз інформації).

Комп`ютер відкриває широкі можливості і для побудови моделей історичних процесів.

Історія як наука характерна тим, що в ній переважають методи прямого спостереження, реєстрації і класифікації фактів. Проте та статична і фрагментарна інформація, яка отримується в результаті використання таких методів, не дозволяє в повній мірі відновити, реконструювати певний фрагмент історичного процесу. А це в свою чергу не дає можливість відділити випадкове від закономірного, суб`єктивне від об`єктивного в ході розвитку того історичного явища, яке вивчається.

Імітаційна комп`ютерна модель (яка, наприклад, імітує суспільно-економічні процеси або воєнні дії) дозволяє:

1. Реконструювати, уточнити числовий матеріал досліджуваного фрагменту історичного процесу.

2. Провести динамічний аналіз історичної інформації, яка відноситься до досліджуваного періоду.

3. Зимітувати розвиток історичного процесу по роках. Підрахувати коефіцієнти (доходи, видатки, запаси), які характеризують економічне положення кожної верстви населення на протязі досліджуваного фрагменту історичного процесу.

4. Глибше зрозуміти смисл і значення деяких політичних подій.

5. Спрогнозувати події економічного і політичного характеру.

Одним із найбільш ефективних методів удосконалення загальноосвітнього процесу у контексті викладання історії в школі є використання учбових мультимедіапродуктів, а також доступ до інформації завдяки використанню глобальних комп`ютерних мереж, і в першу чергу мережі INTERNET.

У поєднанні з традиційними і різноманітними інноваційними методами навчання глобальні комп`ютерні мережі і телекомунікації сприяють реалізації принципу розвиваючого навчання, оскільки застосування їх у загальноосвітньому процесі спрямоване на:

1. Широке спілкування і зближення учасників телекомунікаційних проектів.

2. Контакти з іншими культурами.

3. Використання дослідницьких методів, індивідуальних, парних, групових, самостійних видів діяльності.

4. Розвиток гуманітарної освіти.

Місце комп`ютера в навчальному процесі в цілому визначається типом комп`ютерної програми. Значна частина з них призначена для закріплення знань. Такі програми доцільно використовувати після засвоєння певного теоретичного матеріалу в рамках традиційної системи навчання.

Інші програми зорієнтовані переважно на засвоєння нових понять в режимі, близькому до програмованого навчання. Такі програми, як правило, містять фіксований набір навчаючих впливів і не передбачають розгорнутого діалогу з учнями. Тому дидактичні можливості у них відносно обмежені.

Значно більшими можливостями володіють навчальні програми, які реалізують проблемне навчання. Вони дозволяють не лише здійснювати рефлексивне управління учбовою діяльністю, але й роблять її оперативно контрольованою. В них можуть враховуватися такі параметри, як послідовність понять, які вивчаються, а також час проходження учбового матеріалу по розділам, методи викладення і складність завдань і питань, типи підказок і пояснень тощо.

Окремо слід відокремити програми, навчання за якими будується у вигляді ігор. За мірою впливу на учня дидактичні комп`ютерні ігри можна поділити на наступні види: навчальні, закріплюючі, контролюючі і розвиваючі.

В залежності від того, до якого виду відноситься гра, можна визначити, на якому з етапів уроку – етапі актуалізації опорних знань і способів дій, етапі формування нових понять і способів дій, етапі застосування знань і формування умінь – її ефективніше застосовувати.

На етапі актуалізації опорних знань і способів дій вирішення ігрових завдань в процесі застосування комп`ютерних ігор допомагає учням відтворити отримані раніше знання і способи дій. На етапі формування понять і способів дій надана комп`ютером можливість глибокої концентрації на ігровому матеріалі сприяє формуванню нових понять. На етапі застосування знань і формування умінь комп`ютерна гра дозволяє учню застосовувати і розвивати отримані знання, вміння і навики.

Процес використання комп`ютерних ігор на всіх етапах уроку має поліфункціональний характер: під час розв`язання ігрової учбової проблеми формуються не тільки знання, але й розвиваються різноманітні інтелектуальні якості, мотивація і воля, стимулюється ініціатива і творче мислення, тобто відбувається розвиток особистості.

Реалізуючи основні принципи дидактики, комп`ютерні технології привносять в навчання і деякі нові закономірності.

По-перше, всі елементи учбового процесу повинні бути орієнтовані на індивідуальні інформаційні можливості і особливості учня, тобто вони повинні володіти адаптованістю до індивідуальних особливостей учня по формі, об`єму і темпу надання інформації. Способи застосування комп`ютерних технологій у навчанні повинні визначатися віковими, фізіологічними і розумовими можливостями школярів.

По-друге, навчання повинно бути мультимедійним, тобто комплексним по змісту інформації і по формі організації. Об`єднання в учбових комп`ютерних програмах візуальної і звукової форм надання учбової інформації в значній мірі підвищує її наочність і