Так, при формуванні поняття тундра деякі ознаки цього поняття виявляються на основі знань, отриманих дітьми при спостереженні оточуючої природи. Якщо в околицях є водойма, уздовж берегів якої тягнуться заболочені луги, то при вивченні природи свого краю можна ходимо в ці місця на екскурсію. На екскурсії потрібно звертати увагу дітей на рівнинний характер поверхні лугу, заболоченість і особливості рослин в заболочених місцях.

Після визначення по карті положення тундри, характеру її поверхні треба запропонувати дітям пригадати екскурсію, встановити схожість поверхні місцевих лугів з поверхнею тундри. Учні відзначають одну з важливих ознак тундри – рівнинність і сильну заболоченість поверхні. Далі характеризуємо погодні умови тундри. Порівнюємо зиму і літо тундри з цими ж порами року в нашому краї. На основі спостережень за погодою відзначаємо, що взимку в нас теж деколи бувають сильні морози, завірюхи, ґрунт промерзає. В тундрі ґрунт промерзає на велику глибину і за коротке прохолодне літо встигає відтанути лише її верхній шар.

Щоб встановити особливості рослин тундри, учням роздаються зразки з гербарію. Розглядаючи гербарні екземпляри рослин тундри, учні взнають, що деякі рослини цієї території зустрічаються і в нашій місцевості: мохи, ягідні чагарнички голубики і брусниці, багно, верби [6, 82].

Такі зіставлення, перенесення знань про природу свого краю в нові умови сприяють розвитку уяви, формуванню більш яскравих уявлень про природу далекого краю. При цьому формуються прийоми роботи, пов'язані з виявленням особливостей даного об'єкту і поясненням причин цих особливостей: аналіз, порівняння, вичленовування істотних ознак, різносторонній розгляд об'єкту, встановлення зв'язків, узагальнення.

Користуючись перерахованими прийомами навчальної роботи, учні встановлюють залежність рослинного світу від особливостей неживої природи. Розглянувши рослини тундри і визначивши їх особливості, учні приходять до висновку, що в тундрі ростуть тільки низькорослі рослини із стеблами, що стеляться, і поверхневим корінням, тому що там дуже суворі погодні умови, земля скута багаторічною мерзлотою, і навіть улітку відтає лише її верхній шар. Сніг оберігає низькі рослини від вимерзання [6, 82].

Отже, в даному випадку формування прийомів навчальної роботи відбувається одночасно із засвоєнням нових знань. Надалі засвоєні прийоми стають засобом самостійного надбання знань.

3.2. Узагальнення результатів спостережень учнів за природою і трудовою діяльністю людей

Спостереження є основним методом, за допомогою якого діти вивчають природу в початкових класах.

Накопичені учнями спостереження вимагають ретельної обробки і узагальнення. Ця робота дозволяє на основі спостережень встановлювати найпростіші зв'язки між предметами і явищами природи, формувати основі світогляду учнів, розвивати їх розумові здібності.

Щоб спостереження дітей за явищами природи стали основою міцних і систематичних знань, такі спостереження потрібно організовувати вже з І класу. За якими ж об'єктами природи можуть спостерігати учні класу? Перш за все – за сонцем. Вже в І класі потрібно розказувати дітям, що сонце дає всьому живому на землі тепло і світло, що настання дня і ночі залежить від сонця, що сонце міняє своє положення протягом дня: рано вранці воно низьке на небозводі, вдень – високо, а до вечора знову опускається. В погожі сонячні дні можна спостерігати, як сонце рухається по небозводу. Діти помічають, що вранці і увечері, коли сонце низько, то буває холодніше, ніж вдень, коли сонце високо знаходиться на небозводі.

В II класі потрібно починати вести систематично один раз в місяць (звичайно в двадцятих числах) спостереження за сонцем; спостерігати, де сходить сонце вранці, і відзначати час, коли воно зійшло; де воно заходить увечері і час заходу [6, 99].

Опівдні сонце займає найвище положення на небі. В цей час вимірюється довжина тіні від гномона (метрової жердини). Результати спостережень записуються на листочках паперу і вкладаються їх в «Щоденники спостережень», наприклад: «23 вересня сонце зійшло праворуч від будівлі школи о 7 год., зайшло зліва від магазина о 19 год. Тривалість дня – 12 год. Довжина тіні від гномона опівдні – 3 м 50 см». «23 жовтня сонце зійшло за будівлею школи о 8 год., зайшло за будівлею магазина о 20 год. Тривалість дня – 10 год. Довжина тіні від гномона опівдні – 5 м» [6, 99].

Іншим найважливішим об'єктом спостережень другокласників є погода. Спостереження за погодою діти повинні проводити щодня: вимірювати температуру повітря по термометру, вивішеному за вікном класу, визначати тип погоди по температурі, наявності та силі вітру, хмарності й опадам. Результати записуються в загальнокласному календарі природи і праці (це робить черговий) і в індивідуальних «Щоденниках спостережень».

За водоймищами, ґрунтами, рослинами і тваринами, працею людей учні проводять спостереження на сезонних екскурсіях (під моїм керівництвом) і вдома (самостійно).

Основні задачі в роботі за спостереженнями за природою – встановлення доступних другокласникам зв'язків між явищами природи і виділення характерних сезонних ознак по всіх елементах природи.

Узагальнюючий урок за результатами спостережень вимагає ретельної підготовки як з боку вчителя, так і з боку учнів. Напередодні такого уроку потрібно уважно проглянути записи в загальнокласному календарі природи і праці, проаналізувати їх, скласти характеристику місяця (або сезону), виділити ту причинну залежність, яка є видимою цього місяця на основі проведених спостережень, скласти програму спостережень на наступний місяць. Вдома учні обробляють свої записи в «Щоденниках спостережень»: підраховують кількість ясних і похмурих днів, днів із змінною хмарністю, днів з опадами, з температурою нижче і вище нуля, вітряних днів, відзначають найнижчу і найвищу температуру повітря. По «Щоденниках