спостережень» діти проглядають також записи про зміни в неживій природі, в житті рослин, тварин, в трудовій діяльності людей [6, ].
Нижче наведений приклад узагальнюючого уроку за наслідками спостережень за вересень.
Тема уроку: «Узагальнення результатів спостережень за природою і працею людей у вересні» [6, 100].
Мета уроку: обробити результати спостережень за природою (сонце, погода, водоймища, ґрунти, рослини, тварини) і працею населення; навчити дітей записувати результати в узагальнюючі таблиці; навчити складати характеристику місяця за отриманими даними; встановити залежність між окремими явищами природи у вересні; почати формування ознак осені на прикладі з ранньої осені.
Обладнання уроку: загальнокласний календар природи і праці, «Щоденники спостережень» в кожного учня, аналогічні таблиці на дошці, картини природи та праці людей восени.
ПЛАН УРОКУ
1. Повідомлення учнів про спостереження за погодою, порівняння спостережень за погодою сьогоднішнього та вчорашнього дня. Бесіда про погоду.
2. Характеристика спостережень за сонцем і температурою повітря. Розповіді учнів.
3. Перевірка визначення учнями кількості ясних і похмурих днів у вересні, днів зі змінною хмарністю, з опадами, вітряних днів і т.д. Самостійна робота з «Щоденниками спостережень».
4. Складання характеристики погоди за вересень. Узагальнення результатів.
5. Встановлення причинних зв'язків між елементами погоди (хмарністю і опадами, температурою і опадами та ін.). Самостійна робота з «Щоденниками спостережень».
6. Узагальнення результатів спостережень за водоймищами і ґрунтом, рослинами і тваринами, працею людей. Встановлення залежності між неживою і живою природою восени.
7. Робота над ознаками осені. Самостійна робота по таблиці «Ознаки осені».
8. Складання програми спостережень на жовтень. Робота по таблиці «Спостереження в жовтні». Домашнє завдання.
ХІД УРОКУ
І. Спостереження за погодою. Головна задача цього етапу уроку (можна назвати його «Хвилинка календаря») полягає в тому, щоб навчити дітей самостійно щодня спостерігати за погодою. Це розвиває спостережливість школярів, привчає їх робити висновки і узагальнення, аналізувати і зіставляти отримані результати.
На «Хвилинці календаря» один з учнів (звичайно це черговий класу) розказує про погоду сьогоднішнього дня по наступному плану: температура повітря, вітер, хмарність, опади. Під час розповіді він відзначає погоду в загальнокласному календарі природи і праці. Решту учнів перевіряють свої записи в індивідуальних «Щоденниках спостережень». Інший учень розказує про погоду вчорашнього дня, користуючись записами в своєму «Щоденнику спостережень». Третій учень порівнює погоду сьогоднішнього дня з вчорашнім, визначаючи загальні і відмітні ознаки. Іноді діти розказують про причину зміни погоди. Всі відповіді учнів оцінюються. (В класному журналі виділяються спеціальні графи, де кожному учню виставляється відмітка за спостереження.)
II. Узагальнення спостережень за сонцем. В результаті спостережень за сонцем у вересні ще важко зробити якісь висновки, але вже в жовтні, порівнюючи результати спостережень, можна встановити дуже важливі взаємозв'язки. Сонце в жовтні пізніше сходить (8.00) і раніше заходить (18.00), – значить, день став коротшим. Місця сходу і заходу сонця як би «зближувалися». Тінь від гномона опівдні стала довшою, – значить, сонце в жовтні підіймається нижче над горизонтом, ніж у вересні. Воно менше світить, менше гріє.
Такі висновки дозволяють формувати в учнів уявлення про те, що похолодання і всі інші зміни в природі залежать від висоти сонця на небозводі. Без спостережень за сонцем не можна відповісти на основне питання природознавства в II класі: чому відбуваються сезонні зміни в неживій і живій природі?
III. Наступний етап уроку – кількісна обробка результатів спостережень і запис їх в загальнокласні таблиці.
Кожний працює з індивідуальним «Щоденником спостережень». Діти підраховують, скільки у вересні було ясних, похмурих днів, днів із змінною хмарністю, з опадами, днів з температурою нижче за нуля, вище нуля, вітряних днів. Вони відзначають найнижчу і найвищу температуру повітря.
Температура
Що узагальнювати | Назва місяця | Всього за осінь
вересень | жовтень | листопад
Днів з температурою нижче за нуль
Днів з температурою вище за нуль | 30
Всі ці дані записують і в загальні таблиці, які готують наперед.
Вітер
Що узагальнювати | Назва місяця | Всього за осінь
вересень | жовтень | листопад
Вітряних днів | 30
Безвітряних днів
Хмарність
Що узагальнити | Назва місяця | Всього за осінь
вересень | жовтень | листопад
Ясних днів | 23
Похмурих днів | 7
Опади
Що узагальнювати | Назва місяця | Всього за осінь
вересень | жовтень | листопад
Дощ | 3
Сніг—
Без опадів | 27
Так складається характеристика місяця по погоді, наприклад: «Вересень був теплий, вітряним, ясним, було мало опадів».
IV. На основі аналізу спостережень встановлюється залежність між температурою і хмарністю. (У вересні в ясну погоду тепліше, ніж в похмуру.)
V. Наступний етап уроку – узагальнення результатів спостережень за ґрунтом, водоймищами, рослинами, тваринними, працею людей. Задаємо дітям питання: «Які зміни відбулися з ґрунтом і водою в ставку (річці) в порівнянні з літом?» (Учні роблять висновок, що вода охолоджується (люди не купаються), ґрунт – теж.) «Чому відбулися ці зміни?» (З'ясовуємо, що поверхня водоймищ і ґрунту одержує восени менше тепла від сонця, а це, у свою чергу, відбувається тому, що сонце стало нижче підійматися. Воно менше гріє.)
Далі узагальнюємо спостереження за рослинами і тваринами. «Які зміни відбулися з деревами, чагарниками, травами?» (Листя на деревах і чагарниках змінило забарвлення, вони пожовтіли і почервоніли. Багато дерев почали скидати листя, трави пожовтіли і висохли.) «Що відбувається в житті тварин у вересні?» (Комах стало менше. Вони з'являються тільки в теплу погоду. Багато які птахи відлетіли в теплі краї. До нас прилетіли птахи з півночі. В звірів утворюється підшерстя, яке захистить їх від холоду в суворі зимові морози.)
Головне на узагальнюючому уроці не тільки повторити весь матеріал, а й відповісти