На уроках української мови після проведення екскурсії можна написати твір. Це особливо корисно в тому разі, коли екскурсія проводиться значно раніше, ніж вивчається матеріал у класі. Наприклад, екскурсія на водоймища своєї місцевості проводиться восени (3(2)-й клас), а вивчення даної теми передбачено програмою на початку другого півріччя. Коли учні вивчатимуть цю тему, вони прочитають свої твори і пригадають зміст екскурсії.

Під час збору матеріалу на екскурсії треба звернути увагу учнів на охорону природи. Часто об'єктів збирається так багато, що частина їх викидається. При цьому знищуються корисні рослини і тварини. Тому збори об'єктів живої природи на екскурсії потрібно обмежити. Наприклад, треба збирати тільки ті комахи, що завдають шкоди сільському та лісовому господарству; рослини, які передбачені навчальною програмою, якщо їх достатньо в даній місцевості. А за рослинами і тваринами, що занесені до Червоної книги, лише спостерігати. Їх ознаки вивчаються в навколишньому середовищі [3, 188].

Спостереження, які провели учні на екскурсії, зібрані об'єкти використовуються на наступних уроках.

Отже, під час екскурсії вчитель повинен сприяти формуванню в учнів природознавчих понять, які становлять основу знань про природу. На екскурсіях, як і на предметних уроках діти навчаються бачити за словом його конкретний зміст, у них збагачується мова і накопичуються конкретні знання про природу. У зв'язку з цим учитель повинен звернути увагу на розвиток зв'язного мовлення учнів, що тісно пов'язано з уроками мови.

2.2. Використання позаурочних форм навчання у краєзнавчій роботі

Важко знайти такого вчителя, який обмежував би себе тільки класними заняттями при вивченні природи. Він неодмінно використовує різноманітні види позакласної роботи, яка сприяє рішенню основних задач школи. Головний напрямок цієї позакласної роботи – поглиблення знань, передбачених програмою, формування дбайливого відношення в дітей до природи і до дієвої охорони її. В процесі позакласного вивчення природи з'ясовуються найпростіші закономірності, встановлюються зв'язки і взаємозв'язки між окремими елементами і явищами природи, розглядаються різноманітні природні комплекси. Ця робота сприяє розширенню уявлень дітей про єдність природи. Задача вчителя полягає в тому, щоб заронити в душу дитину зерна допитливості, формувати в дітей стійкий інтерес до природи, прагнення до різних досліджень. Дієвість та практична спрямованість – основна умова в проведенні позакласної роботи по природознавству [6, 114].

Зупинимося на значенні позакласної роботи у вивченні природи в початкових класах і на її організації.

Одним з найважливіших умов організації будь-якої роботи з учнями, у тому числі і при вивченні природи, є врахування психологічних особливостей дітей. Дітям 7-9-річного віку властива виняткова допитливість. Вони цікавляться всім: хочуть знати про небо і землю, сонце і зірки, воду і повітря, рослини і тварин, їх цікавить праця і взаємини людей в процесі праці. Це період їх бурхливого розвитку. Проте інтереси дітей молодшого віку поки недиференційовані. В міру розширення кругозору дітей інтереси їх ростуть і починають створюватися передумови для диференціації останніх.

Ураховуючи багатобічні інтереси дітей до природи, вчитель направляє їх. Із цією метою використовується загальнодоступний метод вивчення – спостереження. Тому в організації позакласної роботи велике місце відводиться методиці постановки спостережень. Вправи в спостереженнях створюють необхідні умови для вироблення таких найважливіших рис особи, як спостережливість і допитливість. Діти допитливі вже по своїй природі. Але це абсолютно не означає, що ці якості формуються в них стихійно, без направленої роботи з боку вчителя. Ось чому в позакласній роботі повинна бути розроблена така ж чітка методика, як і в класних заняттях.

В процесі спостережень в дітей розвивається інтерес до навколишньої природи. Їм потрібно допомогти знайти нове, цікаве в найзвичайніших явищах, з якими вони зустрічаються щодня. Ось невелике водоймище на шляху в школу. На його поверхні снують водомірки, швидко відштовхуються від води і не тонуть. Миттєво нападають вони на метелика, що тільки що впав. А ось в цьому ж водоймищі кружляється невеликий жучок-вертячка. Швидко упірнає він у воду і з такою ж швидкістю з'являється на поверхні. Спробуйте піймати його сачком! Якщо наведете сачок зверху, він упірне вниз, якщо знизу, він встигає вислизнути убік. Тут же на торішній траві діти побачать драглисту масу з чорними плямами. Що це? Все це дивує дітей, зупиняє їх увагу [6, 115].

З великим інтересом слухають діти про життя і звички птахів, звірів, риб.

Неодмінною умовою організації позакласної роботи є керівна роль вчителя. Тільки в тих школах учні займаються позакласною роботою, де вчитель любить природу і сам із захопленням вивчає її.

Якими знаннями повинен володіти вчитель, якими уміннями, щоб захопити учнів? Він повинен досконало знати природу рідного краю і бути готовим відповісти на будь-яке питання. Разом з тим він повинен багато що вміти: вміти спостерігати, обробляти результати спостережень і використовувати їх в своїй учбовій роботі, вміти проводити найпростіші польові дослідження (вимірювання висоти горба і глибини яру або балки, визначення напрямку і швидкості течії води в річці, визначення типу ґрунтів і ін.), уміти скласти гербарій рослин, колекції корисних копалин, гірських порід, ґрунтів, комах; поставити дослід з рослинами, тваринними, правильно спланувати і обробити пришкільну ділянку, організувати догляд за тваринами і т.д. [6, 116]

Абсолютно очевидно, що без відповідних знань і умінь не можна організувати позакласну роботу по природознавству.