Таким чином, найважливіше значення масових позакласних заходів полягає в тому, що вони є могутнім засобом організації дітей, сприяючим вихованню відповідальності за доручену справу.

Проте в проведенні масових заходів є багато «підводних каменів», які необхідно врахувати при їх підготовці. Перш за все, успіх масових заходів залежить від глибокої продуманості і умілої організації.

Масові заходи повинні плануватись на весь термін навчання дітей в початкових класах. У плані необхідно вказати частку участі класу в кожному заході [6, 119].

Кожен із заходів – складний і різноманітний вид роботи. Перед ним ставляться певні учбово-виховні задачі. Наведемо приклад, як можна провести в школі день птахів. Звичайно цей захід проводиться на початку четвертої четверті учбового року. Але підготовка до нього ведеться протягом всього учбового року. Складається план проведення заходів для всіх класів.

І клас. Вчитель підбирає літературу про птахів і організовує колективні читання. В процесі підготовчої роботи діти вивчають птахів і намічають програму спостережень за птахами по ознаках: величина (в порівнянні з відомими птахами), оперення, чим харчується, де живе, звички, яку користь приносить; виявляють, як треба проводити підгодівлю птахів взимку, заучують вірші про птахів.

II клас. Учні читають книги про птахів. За допомогою старших виготовляють годівниці і підгодовують птахів, організовують спостереження за звичками птахів, що прилітають на годівниці, звертають увагу на те, якому корму віддають перевагу птахи. Здійснюють колективні спостереження за птахами на екскурсіях в природних умовах, а також під час індивідуальних спостережень. Результати спостережень діти узагальнюють і готують виступи на уроках і на святі птахів.

III клас. Вивчення птахів заглиблюється. Учні знайомляться по книгах не тільки з птахами, що мешкають в околицях школи, але і з птахами нашої країни. Складають альбоми з видами і описом птахів. В них звертають увагу на житла, пристосування птахів до жител, умовам живлення, виявляють користь, яку приносять птахи, і заходи їх охорони. Описи супроводжують ілюстраціями, художніми розповідями і віршами. Спостереження за птахами заглиблюються. Діти вивчають звички птахів, взнають птахів по крику і співу, польоту і оперенню, спостерігають, як птахи піклуються про пташенят. З приходом зими діти виготовляють пташині будиночки, підгодовують птахів, звертають увагу на харчування птахів [6, 120-121].

Діти збирають прислів'я, приказки, загадки про птахів, нерідко складають їх самі. Все це вони використовують підчас проведення дня птахів.

Гурткова робота. В процесі проведеної індивідуальної і масової позакласної роботи створюються групи учнів, які з великим задоволенням виконують окремі доручення, наприклад: здійснюють догляд за кімнатними рослинами, ведуть роботу в живому куточку, доглядають за рослинами на пришкільній ділянці, роблять наочні приладдя, годівниці для птахів, пташині будиночки, оформляють гербарії, колекції та ін. В процесі роботи виявляються інтереси, певні схильності дітей. Зі складу цієї групи формується актив, на який вчитель може спиратися в своїй багатогранній роботі. Більш міцні групи з єдиними задачами можуть перерости в гуртки. Гурток – добровільна організація. Прийом в нього проводиться на зборах. Прийнятий учень повинен дотримуватись певних правил, розроблених наперед. Кожний член гуртка [6, ]:

1. Працює по якій-небудь певній темі.

2. Веде роботу за планом.

3. Доводить роботу до кінця.

4. Веде щоденник спостережень і дослідів.

5. Акуратно відвідує заняття гуртка і виконує доручення керівника гуртка.

6. Робить звіт про виконану роботу перед гуртком.

7. Бере активну участь в заготівці, виготовленні матеріалів і устаткування для гуртка.

8. Виступає перед учнями з невеликими виступами про виконану роботу.

Звичайно на перших зборах члени гуртка вибирають старосту із найбільш ініціативних і авторитетних учнів. Під керівництвом вчителя староста організовує роботу гуртка, стежить за виконанням плану, організовує громадські справи, встановлює зв'язок з шкільними організаціями.

Теми роботи гуртків можуть бути різні. Але неодмінною вимогою до тематики гуртка є її суспільна значущість. Корисна справа об'єднує дітей. Це одна із сторін, що найбільш відрізняють позакласну роботу від учбових занять.

Так, наприклад, у зв'язку з вивченням розділу «Природа нашого краю» вчитель може організувати краєзнавчий гурток, ціль якого – вивчити природу околиць школи, показати її різноманітність і красу, використання і заходи охорони. Темою роботи гуртка може стати охорона природи околиць школи.

Якщо учні зацікавляться цією темою, вчитель пропонує план роботи гуртка, намічає зміст роботи:

1. Закон про охорону природи і участь дітей в охороні природи.

2. Охорона вод (ґрунтових вод, колодязів, струмків, річок, ставків, озер) від забруднення і отруєння.

3. Охорона пам'ятників природи.

4. Охорона рослинного світу

5. Охорона тваринного світу [6, 121].

Кожний пункт плану виконується окремою групою учнів, які зацікавилися тією або іншою темою. Наприклад, охорона вод від забруднень і отруєння. З чого починається робота? Спочатку підбирається література про властивості і використання води, про охорону водоймищ від забруднення. Вчитель складає список книг, статі з дитячих журналів і газет і пропонує їх прочитати. На найближчому засіданні гуртка діти роблять невеликі повідомлення про прочитані книги, ілюструють їх малюнками, а якщо по темі є діафільми або кінофільми, то їх показують дітям. Особливо важливо звернути увагу членів гуртка на ті книги і статті, в яких описана робота дітей по охороні водоймищ.

Після вивчення літератури ставиться задача – виявити, який стан місцевих водоймищ і як вони використовуються. З цією метою гуртківці організовують екскурсії на місцеві водоймища. Під керівництвом вчителя намічаються заходи охорони водоймищ, в яких діти можуть взяти безпосередню участь. Пропозиції обговорюються на засіданні гуртка.

Робота гуртка по вивченню природи, господарства, історії, культури краю кінець кінцем може привести до створення краєзнавчого кутка або музею