Наступний етап - мотивація навчальної діяльності – передбачає ознайомлення учнів з темою, та завданням роботи, її характером. Вчитель пояснює, як підходити до виконання завдань, які результати мають бути одержані; визначає засоби фіксації проміжних і кінцевих результатів, підходи до оцінювання підсумків праці кожного. Залежно від характеру роботи створюється проблемна ситуація.

Відтак учні сприймають і усвідомлюють мету, послідовність своїх дій, аналізують і узагальнюють вихідні положення, на яких грунтується завдання, вивчають проблему (якщо вона є), шукають засобів до її розв`язання

На черговому етапі школярі знайомляться зі змістом завдання, встановлюють, що вони знають, а що потрібно вивчити, які відомі прийоми дослідницької діяльності можна застосувати в цій ситуації. Якщо вчитель не сформулював проблему, учні шукають її в змісті роботи. Якщо виникає потреба, вчитель уточнює план діяльності, а в разі, коли учні натрапляють на серйозні перешкоди в дослідженні, пропонує їм докладну інструкцію і шляхи їх вирішення.

Виконуючи роботу, учні аналізують історичне джерело індивідуально, парами або групами – залежно від кількості примірників тексту джерела й мети заняття. Вчитель спостерігає за перебігом дослідження, точністю виконання завдання, при потребі допомагає учням, спрямовуючи непрямими запитаннями та опосередкованими завданнями їхню роботу в належне річище.

На передостанньому етапі виконання завдання, учні ретельно аналізують результати своєї роботи, систематизують та фіксують їх у зошитах у вигляді коротких висновків.

Підбиття підсумків, якими закінчується робота, вчитель проводить у формі узагальнювальної бесіди, під час якої розглядається кінцевий і проміжний результати дослідження, характерні помилки. Вчитель теоретично обґрунтовує підсумки учнівських досліджень.

Наведемо приклад виконання лабораторно-практичної роботи з аналізу історичних документів програмового характеру, яка пропонується учням 10 класу при вивченні теми: “Виникнення Центральної Ради”.

Робота починається з актуалізації знань і корекції уявлень. Вчитель просить учнів згадати: у чому полягала суть національного питання на початку ХХ століття? Як намагалася розв`язувати це питання щойно постала Центральна Рада? Чи відповідала така політика потребам українського народу й тогочасним політичним реаліям? Чому М.Грушевський не вплинув на заяву Центральної ради під час її ухвалення? Припустіть його можливі дії. Після невеликої бесіди вчитель підводить учнів до сприйняття теми й мети роботи.

Тема уроку: Програма М.Грушевського щодо розбудови української держави.

Мета: Виявити основні положення програми М.Грушевського, накреслені в статтях, надрукованих в березні-квітні 1917 року; розвивати вміння учнів аналізувати й узагальнювати інформацію, здобуту під час різнобічного вивчення джерел.

Хід роботи, тобто порядок дій учнів:

1. Уважно ознайомтеся з усіма наданими вам джерелами.

2. Визначіть їхню основну думку та сформулюйте її короткою тезою.

2. Порівняйте ці положення між собою і зробіть висновки.

4. Висновки обґрунтуйте й узагальніть.

Для учнів з досить високим рівнем пізнавальної активності завдання обмежуються визначенням мети й наведеним вище коротким планом роботи, а також ставиться завдання на зразок: “Український історик з Канади Томас Приймак зазначав, що конституційний проект М.Грушевського 1905 року став політичною програмою України на багато років. Звертаючись до учнів вчитель запитує чи згідні вони з таким твердженням? Виходячи із результатів порівняльного аналізу вчитель просить обґрунтувати свою думку.

Для учнів із середнім рівнем активності завдання не таке складне: Український історик Валентин Мороз писав, що Грушевський чудово пасував до початкового заспівного стану української революції. Проаналізуйте уривки із статей М.Грушевського, порівнюючи їх із програмною заявою Центральної Ради, і висловіть свою думку. Чи справді його ідеї сприяли подальшому розвиткові української революції?

Учням з низьким рівнем пізнавальної активності разом із завданням дається план порівняння: Проаналізуйте вибірки зі статей М.Грушевського за таким планом:

1. Визначення долі України та Росії.

2. Ставлення до Установчих зборів в українському суспільстві.

3. Територія України в уявленні М.Грушевського.

4. Доля неукраїнських народів у майбутній українській державі.

5. Порівняйте програмні тези Центральної Ради з програмою її Голови та визначить місце М.Грушевського в розвитку революційного процесу в Україні.

Хід роботи. Учні аналізують вихідні положення, уточнюють у вчителя суть завдання. Після цього вони читають і обмірковують уривки зі статей, намагаються співвідносити свої первинні уявлення з поставленим завданням, будують гіпотези. Вчитель спостерігає за роботою учнів, відповідає на непрямі запитання, скеровує діяльність класу.

Усвідомивши зміст роботи, учні починають її виконувати. Коротко записують свої висновки в зошиті. Вчитель контролює діяльність школярів і коригує її. Складність педагогічного керівництва на цьому етапі передумовлюється неоднаковими здібностями й підготовкою учнів, що визначає різні темпи виконання роботи. Значно впливають на це також вікові та особистісні можливості школярів, особливості їхнього психічного розвитку, різні здатності самостійно розв`язувати проблеми або творчо переносити знання і навички в нові умови. На цьому етапі особливо важить рівень пізнавальної активності учнів (як інтелектуальний, так і емоційно-вольовий) передусім такі якості, як воля, вміння ставити перед собою мету та знаходити оптимальні засоби для досягнення її, наполегливість у подоланні перешкод. Усе це вимагає від вчителя індивідуального підходу до учнів, вміння диференціювати їхні завдання.

Коли час, відведений для виконання значної частини роботи буде вичерпаний, вчитель оголошує про перехід до наступного етапу заняття –