Майстерність педагога — в "олюднюванні", натхнен-ності знання, яке не переноситься з книг в аудиторію, а висловлюється як власний погляд на світ. На грунті про-фесійних знань формується педагогічна свідомість — принципи і правила, які є засадовими щодо дій і вчин-ків учителя. Ці принципи і правила кожний педагог ви-робляє на підставі власного досвіду, але осмислити, усвідомити їх можна лише за допомогою наукових знань, що потребують систематичного поповнення. Слід заува-жити, що складність навчання вчителя, набуття профе-сійної компетентності полягає і в тому, що професійне знання має формуватися водночас на всіх рівнях: мето-дологічному, теоретичному, методичному, технологічно-му. Це потребує розвинутого професійного мислення, здатності добирати, аналізувати й синтезувати здобуті знання у досягненні педагогічної мети, уявляти техноло-гію їх застосування.

Проте швидкість набуття майстерності не регламенту-ється лише накопиченням професійних знань. Справді, студентові, який добре вчиться в педагогічному вузі, не завжди легко на педагогічній практиці в школі. Є індиві-дуальні передумови успішної діяльності, стимулятори професійного зростання — здібності.

Отже, третім елементом у структурі педагогічної май-стерності є здібності до педагогічної діяльності, Вони залежать від особливостей перебігу психічних процесів, що сприяють успішній педагогічній діяльності. Аналіз пе-дагогічних здібностей здійснено у низці фундаменталь-них досліджень.

Якщо говорити про генеральну здібність, що об'єднує всі провідні, то вона, на нашу думку, найточніше визна-чена Н, В, Кузьміною — це чутливість до людини, яка росте, до особистості, яка формується. Спираючись на дослідження, можна виокремити такі шість провідних здібностей до педагогічної діяльності:

1) комунікативність — професійна здатність педагога, що характеризується потребою у спілкуванні, готовніс-тю легко вступати в контакт, викликати позитивні емо-ції у співрозмовника й відчувати задоволення від спілку-вання;

2) перцептивні здібності — професійна проникливість, пильність, педагогічна інтуїція, здатність сприймати і ро-зуміти іншу людину,

3) динамізм особистості — здатність активно впливати на іншу особистість;

4) емоційна стабільність — здатність володіти собою, зберігати самоконтроль, здійснювати саморегуляцію за будь-якої ситуації, незалежно від сили зовнішніх чинни-ків, що провокують емоційний зрив;

5) оптимістичне прогнозування — прогнозування роз-витку особистості з орієнтацією на позитивне в ній і пе-ретворення всієї структури особистості через вплив на позитивні якості;

6) креативність — здатність до творчості, спроможність генерувати незвичні ідеї, відходити від традиційних схем, швидко розв'язувати проблемні ситуації.

Здібності до педагогічної діяльності можна оцінити залежно від того, як швидко йде професійне навчання.

Сфера впливу, поле тяжіння вмілого педагога поши-рюються передусім на нього самого. Самовладання, здат-ність до саморегуляції, емоційна усталеність особистості дають змогу володіти ситуацією. Визначаючи оптиміс-тичне прогнозування як одну з провідних професійно-педагогічних здібностей, ми водночас наголошуємо на зв'язку комплексу здібностей зі спрямованістю особис-тості вчителя. Професійний оптимізм є опертям на пози-тивне у становленні особистості будь-якої людини. "Вчи-тель не має права сказати учневі: "Ніколи..." — це слова народної вчительки Т. І. Гончарової.

Четвертий елемент педагогічної майстерності — педа-гогічна техніка як форма організації поведінки вчителя. Знання, спрямованість і здібність без умінь, без володін-ня способами дій не є гарантією високих результатів. Педагогічна техніка — це вміння використовувати пси-хофізичний апарат як інструмент виховного впливу, це прийоми володіння собою (своїм організмом, настроєм, мовленням, увагою й уявою) і прийоми впливу на інших (вербальними і невербальними засобами).

Елементи педагогічної майстерності дають змогу з'ясу-вати системність цього явища в педагогічній діяльності. Високий рівень майстерності надає нової якості всій роботі педагога: формується професійна позиція, що аку-мулює в собі вищі рівні спрямованості, знань і готовно-сті до дії; розвинуті знання стають інструментом для самоаналізу і вияву резервів саморуху; високий рівень здібностей стимулює саморозкриття особистості, а вдос-коналення педагогічної техніки — пошук результату, адек-ватного задумові.

Критеріями майстерності педагога є доцільність (за спрямованістю), продуктивність (за результатами), діало-гічність (характер стосунків з учнями), оптимальність (у виборі засобів), творчість (за змістом діяльності).

Педагогічна ситуація і педагогічна задача

Уся педагогічна діяльність складається з ланцюга педаго-гічних ситуацій, їх створюють як учитель, так і учні, спон-танно і спеціально.

Починається шкільний день. До класу заходить учень, що запізнився, — вже ситуація. Перевірка домашнього завдання. Два учні виявилися непідготовленими — та-кож ситуація. Під час пояснення нового матеріалу через клас передається записка — знову ситуація. Це не завж-ди конфлікти, але завжди суперечність між очікуваним і реальністю. Отже, педагогічна ситуація — це фрагмент педагогічної діяльності, що містить суперечності між до-сягнутим і бажаним рівнями вихованості учнів і колек-тиву, що їх враховує вчитель, добираючи способи впли-ву, стимулюючи розвиток особистості.

Учитель усвідомлює педагогічні ситуації і формулює для себе завдання: стратегічні (як виховати у школярів почуття відповідальності, організованість), тактичні (роз-робка засобів обліку та контролю знань, активізація піз-навальної діяльності на уроках) і ситуативні (як відреагувати на те, що хтось запізнився, не вивчив, є неуважним на уроках тощо).

Майстерність учителя полягає в умінні перетворити ситуацію на педагогічну задачу, тобто спрямувати умо-ви, що склалися, на перебудову стосунків, наближаючись до поставленої педагогічної мети. Ситуація може не ста-ти педагогічною задачею, якщо вчитель її не помічає або ігнорує.

Таким чином, ситуація стає задачею в умовах ціле-спрямованості педагогічної діяльності (ситуація + ме-та = задача). Що таке педагогічна задача? Це виявлені в навчально-виховному процесі