Реферат на тему:

Метод усного навчання історії в школі

План

1. Основні усні прийоми викладу історичних фактів.

2. Прийоми описування.

3. Пояснення, розмірковування, характеристика, доказ.

4. Інтелектуальні прийоми і уміння учнів.

5. Діяльність учнів при вивченні теоретичного матеріалу.

1. Основні усні прийоми викладу історичних фактів.

Розповідь. Одним із прийомів усного викладу є розповідь. У викладанні історії це стисле повідомлення про історичні події. Одна з вимог до розповіді – відображення в ній конкретної історичної характеристики часу, простору, історичних осіб, що сприяє розвитку в учнів уявлення про специфічність кожного історичного факту в порівнянні з іншими.

Сюжетна розповідь – це детальне емоційне оповідання, яке має певний історичний сюжет, що нерідко має драматичний характер. Головні історичні факти відтворюються в ньому образно, динамічно, захоплюючи як у художньому творі. В основі розповіді, як правило, лежить конфліктна ситуація, яка розгортається у відповідності з сюжетною схемою подій і вчинків героїв. Таку розповідь слід застосовувати під час викладення значних подій, наприклад повстання Спартака. До неї включаються яскраві епізоди, деталі історичних подій, фрагменти з художнього твору. По ходу розповіді вчитель залучає учбові картини, аплікації, схеми воєнних дій.

Сюжет розповіді не обов`язково повинен бути повністю реалістичним, він може містити художній вимисел, але не можна фальсифіковувати відомі історичні факти.

Іноді сюжетна розповідь виступає як спосіб пояснення складних історичних явищ, наприклад джерел рабства Стародавньої Греції. Щоб пояснити їх вчитель вводить прийом персоніфікації. Кілька учнів, які умовно виконують роль рабів, розповідають як кожний з них потрапив у рабство. Після такої міні-вистави вчитель проводить бесіду за питаннями.

Свою розповідь вчитель доповнює малюнками, учбовою картиною, ілюстраціями підручника. Щоб образність і емоційність не заважали учням засвоїти найголовніше, вчитель доповнює сюжетну розповідь елементами пояснення.

Інша форма сюжетної розповіді –драматизація. Тут розповідь ведеться у вигляді діалогу двох осіб, які намагаються вирішити конфліктну ситуацію. В процесі діалогу розкривається сутність типового соціального явища. Часто учні бувають учасниками цих діалогів. Адже завжди краще усвідомлюється те, що виявлено при активній особистій участі.

Образна розповідь. На відміну від сюжетної, що має конкретну фабулу, образна розповідь містить більше теоретичних елементів і передає головні історичні факти у спокійній безконфліктній формі. Такий прийом найчастіше застосовується при викладі явищ і процесів економічного життя суспільства. Причому поєднується він, як правило, з графічною наочністю. Включення в розповідь такої наочності створює образні уявлення про явища, які вивчаються, що допомагає учням виявити його сутнісні риси.

Конспективну розповідь та інформаційне повідомлення вчитель використовує на уроках при викладанні неголовних фактів. Для конспективної розповіді характерним є позбавлене образності перерахування фактів, їх просторових, часових і кількісних характеристик. Таке коротке висвітлення фактів без їхнього аналізу необхідно для встановлення зв`язків між основними фактами, для створення цілісного уявлення про події. При допомозі карт, схем, графіків конспективно викладаються події політичного життя, воєнної історії, народних повстань.

Інформаційне повідомлення застосовують для перерахування фактів, дат, імен, географічних місць, взаємозв`язаних один з одним і з головними фактами уроку.

2. Прийоми описування

Картинне описування або описання дозволяє розкрити сутність, риси, деталі, ознаки чи стани. У ньому є об`єкт але немає розвитку сюжету. Описання буває картинним і аналітичним. Картинним описуванням називається прийом устного викладу матеріалу, коли з допомогою слова в емоційно-художній формі створюються образи того чи іншого факту, тобто відбувається образне відтворення фактів у вигляді цілісних картин. Цей вид опису застосовується для відтворення картин природи, побуту людей, географічного середовища, а також типових явищ господарського, культурного, суспільного життя.

Аналітичне описування значно відрізняється від картинного. Це прийом розповіді, в якому дається описання складових частин, деталей, їх функціонального призначення, передаються зовнішні ознаки створюваних цілісних образів, показується взаємодія їх сутнісних частин. Застосовується він при описанні знарядь праці, зброї, пам`ятників архітектури, воєнних і господарських об`єктів, а також при роз`ясненні влаштування деожави. Розповідь поєднується з крейдовими малюнками, схемами, з демонстрацією макетів і моделей.

Образна характеристика – різновидність опису. Образною називають характеристику типових представників суспільства конкретного періоду. Часто образна характеристика поєднується із завданнями для учнів. Так, наприклад, при вивченні середньовічної історії західноєвропейських країн, образна характеристика доповнюється, наприклад, завданням: “Які з приведених характеристик визначають лице середньовічного селянина, міщанина, монаха, представника знаті: смиренність, відмовлення від мирських турбот; влада, прагнення до слави, заняття війною; важка праця, залежність; активність і підприємливість; свобода свого стану?”

Характеристика історичної особистості подається на уроках історії поряд з образною характеристикою. Для цього розроблені спеціальні пам`ятки. Ось одна з них:

Охарактеризуйте зовнішній образ історичного діяча.

Постарайтеся охарактеризувати ознаки особистості.

Приведіть найбільш яскраві і важливі факти з життя.

Зробіть висновок про внесок цієї особистості в історію.

Для характеристики типових рис видатних історичних особистостей залучається документальний матеріал, портрети, фотографії, художня література.

3. Пояснення, розмірковування, характеристика, доказ

Пояснення – один з найбільш поширених прийомів при викладенні головних фактів і теоретичного матеріалу. Це та частина інформації, яка повинна бути засвоєна у вигляді понять, суджень, умовиводів, оцінок, висновків. Поняття вчитель розкриває при допомозі пояснення. Цей методичний прийом допомагає розкрити внутрішні зв`язки і залежності, смисл, сутність і значення історичних фактів і явищ. При поясненні один ряд умовиводів чітко відділяється від іншого, кожний з них випливає із аналізу фактів.

Прийом пояснення для учнів найбільш доступний, тому використовується в усіх класах. Учням повідомляється сутність подій і явищ, які вивчаються, їх зв`язків в готовому, роз`ясненому вигляді. Таким чином, пояснення не вимагає від учнів пошуку сутнісного, що обмежує їхню самостійну пізнавальну діяльність і