Широке використання вправляння в уяві на заняттях вважає доцільним А.А.Тер-Ованесян. Він рекомендує при використанні методичного прийому керуватись такими положеннями:*

прийом застосовується перед реальним виконанням вправи, в перервах між спробами, безпосередньо після закінчення вправи та між заняттями;*

перш, ніж його застосовувати, необхідно попередньо набути практичного досвіду реального відтворення рухової дії і навчитись чітко виражати словами те, що учень збирається уявити;*

на кожному занятті необхідно поєднувати реальне (практичне) виконання вправи з уявленням;*

при засвоєнні спортивних ігор та поєдинків необхідно безперервно уявляти можливі варіанти техніко-тактичних дій партнерів і суперників та формувати проект своїх дій у відповідь;*

більший ефект дає вправляння в уяві, якщо його супроводжувати проговорюванням;*

під час вправляння вчитель не повинен втручатися в дії учнів;*

тривалість одного сеансу не повинна перевищувати 2-3 хвилини. Триваліше вправляння викликає втому;*

протягом дня вправлятись можна 2-3 рази. В кожному занятті 8-10 уявних повторень простих вправ і 1-2 рази — складних. Безпосередньо перед практичною спробою уявляти слід не більше двох-трьох разів;*

вправляючись в уяві, необхідно намагатись у кожному повторенні відтворювати техніку якомога чіткіше і детальніше;*

можна вправлятися з відкритими і закритими очима, усуваючи при цьому інші подразники;*

уявляти можна вправу загалом або окремі її частини;*

необхідно прагнути уявляти не тільки образ руху, але і ті відчуття, які його супроводжують;*

встановлено, що підсистеми спортивної техніки, які уявляються недосконало, — це ті місця, в яких при реальному виконанні допускаються помилки;*

деталі спортивної техніки, які важко засвоюються, повинні ставати предметом уяви найчастіше;*

для виправлення помилок рекомендують декілька разів уявити правильну структуру, потім рух з допущеною помилкою і знову — правильну форму;

Якщо вправи виконуються з зовнішнім обтяженням (гантелі тощо), то можна збільшувати або число повторень, або величину обтяження, або зменшувати час на виконання тієї ж кількості повторень. Вирішальне значення при виборі способу підвищення навантаження має те, який тренувальний ефект ми плануємо отримати. Наприклад, при розвитку максимальної сили недоцільно повторювати вправу більш як 10-12 разів, а при розвитку силової витривалості більший ефект дають саме вправи з кількістю повторень понад 10-12 разів.

Крім означеного, при застосуванні методу колового тренування слід керуватись такими положеннями:*

МП визначають у змаганнях через проміжки часу, достатні для зростання якостей;*

метод має багаточисельні варіанти в підборі засобів залежно від завдань, і це дозволяє використовувати його для дітей різного віку і підготовленості;*

перед коловим тренуванням проводьте загальну, а при потребі й індивідуальну спеціальну розминку;*

на станціях розмістіть навчальні карточки, рисунки, схеми;*

перш, ніж запропонувати програму колового тренування класові, апробуйте її особисто з кращими учнями;*

розміщайте на станціях не більше 3-4 учнів;*

при систематичному використанні методу та при роботі за цим методом самостійно рекомендуйте учням здійснювати самоконтроль і вести щоденник. Цим ви підтримаєте інтерес учнів до власного розвитку;*

до достоїнств методу належить і можливість чітко управляти великою групою учнів та організувати самостійні заняття;*

застосування методу колового тренування вимагає великої підготовчої роботи по обладнанню станцій різноманітними тренажерами, діагностично-корегуючими комплексами, спеціальним обладнанням. Тренування на них дає змогу індивідуально добирати обсяг і характер тренувальної дії, оптимізувати контроль за якістю виконання завдань, оперативно вносити корективи в програму тренувальних занять;*

розміщують станції і добирають вправи таким чином, щоб учень послідовно виконував різні за характером і переважною спрямованістю вправи, які б в комплексі забезпечували різнобічний вплив на організм учнів;*

індивідуальний підхід забезпечується шляхом зміни величини опору на тренажерах, величини обтяжень, кількості повторень, темпу роботи тощо.