можуть бути знайомство з новими фактами, коли вчитель організовує їхнє заучування в об`ємі підручника; поглиблення розуміння взаємозв`язку історичних явищ; уточнення нових понять та інші завдання.
Як приклад такого використання підручника можна навести розгляд теми: “Утворення держав у Греції в VIII-VI ст. до н.е.”
Розглянувши з допомогою аплікацій питання про розорення селян в Аттіці, вчитель переходить до характеристики господарства і суспільства Аттіки.
Ці питання можна розглянути шляхом роботи з текстом підручника, його учбовими ілюстраціями і картою. Запропонувавши учням прочитати абзаци 3 і 4 на стр. 83 підручника, вчитель задає питання: 1) Які нові галузі виробництва розвиваються в Аттіці? 2) Знайдіть на карті підручника (стр.82) гори Лавріона. 3) Що виробляли майстерні, які цілими вулицями оточували афінський акрополь? 4) Розглянемо малюнок кузні на стр.83. 5) Які нові галузі розвивалися в сільському господарстві Аттіки?
Розповідь вчителя про торгівля і мореплавство ілюструється заставкою пред розділом “Стародавня Греція” (стр.63).
Учні важко засвоюють поняття “демос” і “аристократія”, змішують їх, особливо останнє, з поняттями “знатний”, “рабовласник”. Усвідомленню цих понять допомагає таблиця на підставі тексту підручника.
3. Текст підручника як джерело першопочаткового знання
Цілком можливим є варіант використання підручника як джерела першопочаткового ознайомлення з новим навчальним матеріалом. Легше всього організовувати роботу над подійним матеріалом, якщо він достатньо конкретно і яскраво викладений в підручнику. Вчителю не обов`язково все викладати самому. Клас може заслухати якогось із своїх товаришів, який підготував уривок із книги для читання (наприклад, про завоювання арабів) або самостійно прочитати відповідний матеріал в підручнику. Проте в цих випадках метою повинно бути не тільки засвоєння фактів, але й осмислення їх. Для цього до читання перед учнями ставиться питання, розкриття якого вони повинні знайти в підручнику або в повідомленні.
Так, по історії стародавнього Китаю вчитель залишає за собою повноцінну розповідь про повстання “Жовтих пов`язок”. Потім учні мають розглянути текст, керуючись планом, складеним ще при вивченні повстання в Єгипті, і вказати на ті нові обставини, які в порівнянні з повстанням єгипетської бідноти, можна відмітити в Китаї.
Перед читанням про зруйнування Карфагену вчитель знайомить клас з одним з питань в кінці параграфа: У чому полягає основна відмінність третьої Пунічної війни від перших двох?
Інколи учням доручається самостійно ознайомитися з невеликим уривком з підручника і виділити характерні риси цього явища (події). Наприклад, звідки видно, що у Візантії VI ст. положення трудящих було важким? Відповіді учнів, які перед тим прочитали відповідний фрагмент параграфа, замінять розповідь вчителя. Отже матеріал буде засвоєно в ході самостійної роботи.
4. Робота з текстом підручника як важливий елемент розвивального навчання
Робота з підручником допомагає реалізовувати принцип розвивального навчання, зокрема зазначений вид учбової роботи розвиває увагу учнів. Ось один з прийомів Після пояснення нового матеріалу вчитель пропонує учням прочитати параграф в підручнику і відповісти, про що він не розповів і які повідомив їм нові знання( у порівнянні з тими, які є в тексті відповідного параграфа).
До підручника вчитель звертається і тоді коли робить висновки. Спочатку повідомляється, що під висновками розуміється найголовніше, подібне, спільне чи різне, що міститься в учбовому матеріалі який вивчається. Під керівництвом вчителя учні створюють нове судження на базі одного чи кількох попередніх. Після цього вони порівнюють свої висновки з висновками підручника. В подальшому вони роблять висновки по уже по цілій темі.
Учні також можуть підбирати по підручнику докази до сформульованого вчителем висновку або до якогось судження.
У старших класах можливі завдання по поглибленню змісту підручника. На підставі наукової літератури учні розкривають згадувані в підручнику факти і події, характеризують персоналії. Вони також співставляють викладення фактів в підручнику з інтерпретацією їх в першоджерелах.
Можливим є і повне самостійне вивчення теми уроку по підручнику. В такому випадку вчитель пропонує план вивчення нового матеріалу, питання і завдання, коротко розкриває основні положення, які учні повинні самостійно засвоїти.
Проте найбільше учні працюють над текстом підручника в ході виконання домашнього завдання.
Таким чином, при роботі з підручником в учнів слід сформувати такі вміння: 5 клас – навчитися виділяти найголовніше у фрагменті тесту, переказувати текст, навчитися складати простий план параграфа. 6 клас – виділяти найголовніше в параграфі, використати в переказі декілька джерел знань; 7 клас – викладати матеріал кількох параграфів, складати складний план, застосовувати різні види наочності; 8-9 класи – підбирати докази до сформованого вчителем висновку, складати план тем, працювати з термінами і поняттями. 10-11 класи – викладати матеріал по наскрізним проблемам з кількох тем, складати план-конспект кількох тем, співставляти факти підручника з першоджерелом, розвивати і поглиблювати зміст підручника матеріалами додаткової літератури.
Література:
Агибалова Е.В., Донской Г.М. Методическое пособие по истории средних веков. – М., 1978.
Годер Г.И. Методическое пособие по истории древнего мира. – М. 1977.
Завадье А.С. и др. Методическое пособие по новой истории. – М., 1978.
Коровкін Ф.П. Методика викладання історії стародавнього світу. – К., 1975.
Лутошкина И.В. Работа с текстом учебника в 5 классе // Преподавание истории и обществоведения в школе. – 1998. - №4. – С.43-45.
Методическое пособие по новой истории / А.П.Аверьянов и др. – М., 1985.
Шевченко Н.И. Работа с учебником и развитие школьников // Преподавание истории и обществоведения в школе. – 1999. -№6. – С.45-52.