Методи роботи з батьками молодших школярів

курсова робота з педагогіки

ЗМІСТ

Вступ

Відповідно до Державної Програми "Освіта” (Україна ХХІ ст.) затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1993 р. №896 на етапі раннього родинного виховання батьки, як перші педагоги, покликані створити умови для повноцінного фізичного та психічного становлення особистості, забезпечити дитині почуття захищеності, рівноваги, довіри, сформувати активне, зацікавлене ставлення до навколишнього світу. Сім'я несе повну відповідальність за розвиток, виховання і навчання своїх дітей.

Важливою умовою ефективної навчально-виховної роботи є співробітництво школи і сім'ї, яке передбачає належний рівень педагогічної культури батьків. Саме цьому підпорядковані програми школи молодих батьків та педагогічної культури молодої сім'ї, які спираються на систему перевірених досвідом багатьох поколінь найважливіших сімейних цінностей (здоров'я, любов та взаємоповага членів сім'ї, матеріальне благополуччя і духовність). Ці програми ґрунтуються на особистісно-орієнтовному підході, найбільш коректному та ефективному в роботі з сім'єю, який враховує конкретні життєві та індивідуальні особливості. Відповідно орієнтовані й програми з етно- та родинної педагогіки.

Тісний взаємозв'язок школи та сім'ї може розвиватися завдяки педагогічній освіті батьків і залученню їх до виховної роботи.

Робота педагогічних колективів шкіл з батьками здійснюється в двох напрямах: з колективом батьків і індивідуально. У практиці склалися найбільш раціональні її форми: загальні і класні збори батьків, колективні і індивідуальні консультації, бесіди, лекції, конференції, відвідування сімей учнів, оформлення різних за формою і змістом текстових матеріалів, фотомонтажі, виставки робіт учнів. Батьки залучаються до участі в організації учбово-виховного процесу: керівництво гуртками, виступи перед батьками і дітьми, підготовка і участь в проведенні позакласної і позашкільної роботи з учнями, господарська допомога і т. д.

В психолого-педагогічній науці є чимало досліджень, присвячених методам і формам роботи педагога з батьками у навчально-виховному процесі початкової школи (Я.А. Коменський, К.Д. Ушинський, А. С. Макаренко, В. О. Сухомлинський, Г. І. Щукіна, О. Я. Савченко, Я. Корчак, Б. Спок, Ю. Азаров, М. Монтесорі та багато ін.).

А як важливо виховати у дітей цікавість і любов до рідної природи, яку К. Д. Ушинський називав одним з великих учителів і наставників: "Називайте мене варваром у педагогіці, але я виніс із вражень мого життя глибоке переконання, що красивий ландшафт має такий величезний виховний вплив на розвиток молодої душі, з яким важко змагатися впливу педагога", а далі зазначав: "День, проведений дитиною серед лісу та полів... вартий багатьох тижнів, проведених на шкільній лаві".

Особливо актуальною і значимою ця проблема є сьогодні, коли перед школою стоять важливі завдання підготовки підростаючого покоління до життя, творчого пошуку у майбутній діяльності. І таку підготовку необхідно розпочинати з раннього віку дитини, з перших днів перебування її у школі. Цьому може прислужитися використання у навчально-виховній діяльності роботи з батьками учнів.

Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему курсового дослідження: "Методи роботи з батьками".

Об'єкт дослідження – є процес взаємодії сім’ї та школи у початковій школі.

Предмет дослідження –методи роботи з батьками молодших школярів.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати сутність роботи з батьками та визначити особливості та необхідність її використання у навчально-виховному процесі початкової школи.

Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:

1) вивчити теоретичні аспекти роботи з батьками в психолого-педагогічній науці;

2) з'ясувати роль сім’ї навчальному процесі молодших школярів;

3) дослідити роль батьківського прикладу як головного методу сімейного виховання учнів початкової школи;

4) дослідити основні методи роботи з батьками учнів у практиці початкової школи.

Методи дослідження. Для розв'язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизація, моделювання, спостереження, бесіда.

Структура дослідження. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури. Список використаних джерел включає 33 найменування. Робота викладена на 50 сторінках друкованого тексту.

Розділ 1. Аналіз ідей взаємозв’язку сім’ї і школи в історико-педагогічній науці

1.1 Зарубіжні педагоги про методи роботи з батьками

Відомий педагог Г. І. Щукіна у своєму дослідженні зазначає, що ставлення школяра до навчання перебуває у прямій залежності від пізнавального інтересу. Він є головним мотивом діяльності підлітків у сучасній школі. Пізнавальний інтерес, що передбач." "цікавість, допитливість і постійну, невичерпну жадобу знань... і являє собою природженої якості". Він – наслідок формування особистості і залежить "не тільки від речей, а й від людей, що його спрямовують, виховують, коригують". Серед цих людей першими вихователями є батьки. Цілеспрямована діяльність сім'ї сприятиме тому, що пізнавальний інтерес стане не тільки переважаючим мотивом навчальної діяльності дітей, а й на вищому етапі – стійкою рисою їхнього характеру. І чим раніше батьки прагнутимуть сформувати цю рису в своїх дітях, тим реальніші будуть їхні шанси досягти успіху [32, 94-111].

Здобуття знань завжди супроводжується пізнавальними почуттями, які виявляються у відчутті нового, у подиві, любові до знань, певності, сумніві. Предмети та явища навколишньої дійсності мають ознаки і властивості, які ми пізнаємо зором, слухом, смаком, нюхом, дотиком. Почуття і сприймання людини тісно взаємопов'язані і формуються протягом усього її життя в різних видах діяльності.

Ян Амос Коменський (1592 – 1670) – найбільший педагог демократ, видатний суспільний діяч 17 століття. Він народився в Південній Моравії (Чехія) в сім'ї члена общини Чеських братів. Освіту отримав традиційну для того часу – закінчив латинську школу, вчився в Гернборнському і Гейдельбергському університетах в Німеччині. Після цього Коменський був проповідником, а потім главою своєї релігійної общини, займався педагогічною