На чергових батьківських зборах учитель повинен обов'язково звернути увагу батьків на ті зміни, які відбуваються з їхніми дітьми упродовж навчання в школі та нагадати, що кожна дитина розвивається за власною програмою відповідно до її власних можливостей і тому не можна вимагати від неї бути такою ж, як хтось інший, але допомагати їй розвивати власні здібності. І робити це слід повсякчас, у т.ч. і під час канікул, оскільки перерви у розвитку людини не буває.

Звичайно, кожен учитель має право на власну творчість як у процесі всієї навчально-виховної роботи, так і в організації батьківського всеобучу зокрема. Однак лише її системність та наступність від першого до останнього класу перебування дітей у школі забезпечить свідому орієнтацію батьків на тісну співпрацю з учителями з виховання і успішного навчання власних дітей.

Додаток Г

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЯК ОЦІНЮВАТИ ШКІЛЬНІ УСПІХИ СВОЇХ ДІТЕЙ

На основі: В.Ф.Калошин. Як оцінювати шкільні "успіхи" своїх дітей? // Практична психологія та соціальна робота. – 1999. – №5. – с. 22

Збоку батьків у відносинах із своїми дітьми необхідно зменшувати хворобливість їх переживань з приводу невдач, допомагати їм емоційно переборювати ситуації, які пов'язані зі шкільними оцінками. Похвала їм необхідна, але треба вказати на помилки, недоліки, неточності.

Як ставитись до шкільної оцінки в сім'ї? Як зробити так, щоб ваше ставлення позитивно впливало на вашу дитину, а не ще більше її пригнічувало?

Правило 1: заспокойтесь. Сконцентруйте свою увагу на диханні: один, два, ...десять... Відчуйте спокій, рівновагу. Згадайте про свої колишні "успіхи". "Постійте в черевиках" своєї рідненької дитини. А ось тепер можна починати розмову, а може... тільки послухати дитину, співчуваючи її бідам, а може... допомогти розібратись у складній теоремі, а може... Пам'ятайте, що спілкуватися в люті, роздратуванні – все одно, що включити в автомобілі "газ" і натиснути на гальма.

Правило 2: не поспішайте. Старий, вічний педагогічний гріх. Ми очікуємо від дитини все і зараз. Ми вимагаємо негайних успіхів, іноді не отримуємо їх, але при цьому не уявляємо, як нашкодили. Нам потрібно, щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо її – вона вчиться, але стає зубрилкою і ненавидить учіння, школу, а може й ... вас.

Правило 3: безумовна любов. Ви любите свою дитину, незважаючи на її успіхи у школі. Вона відчуває вашу любов і це допомагає їй бути впевненою в собі і подолати невдачі. А як же ставитися до невдач?.. Вона вас засмучує і... все.

Правило 4: не бийте лежачого. Двійка, а для когось і четвірка – достатнє покарання, тому недоцільно двічі кара і й за одні і ті ж помилки. Дитина очікує від батьків не докорів, а спокійної допомоги.

Правило 5: щоб позбавити дитину недоліків, намагайтеся вибрати один – той, якого ви хочете позбавитися найбільше, і говоріть тільки про нього.

Правило 6: вибирайте найголовніше, порадьтесь із дитиною, почніть з ліквідації тих шкільних труднощів, котрі найзначущіші для неї самої. Але якщо вас обох турбує, наприклад, швидкість читання, не вимагайте одночасно і виразності, і переказу.

Правило 7 – головне: хваліть – виконавця, критикуйте – виконання. Дитина схильна будь-яку оцінку сприймати глобально, вважати, що оцінюють всю її особистість. У ваших силах допомогти відокремити оцінку її особистості від оцінки її роботи.

Правило 8 – найважче: оцінка повинна порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її власними вчорашніми, а не тільки з державними нормами оцінювання та неуспіхами сусідського Івана.

Правило 9: не скупіться на похвалу; будуючи стосунки з власною дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні оцінки. Нема такого двієчника, котрого нема за що похвалити.

Правило 10: виділіть у морі помилок острівок успіху, на якому зможе триматися, укорінюватися дитяча віра в себе і в успіх своїх навчальних зусиль. Оцінювати дитячу працю потрібно досить індивідуально, тактовно. Саме при такій оцінці в дитини нема ні ілюзії повного успіху, ні відчуття повної невдачі.

Правило 11: ставте перед дитиною найбільш конкретні та реальні цілі, і вона спробує їх досягти. Не спокушайте дитину цілями, яких неможливо досягти.

Правило 12: не рвіть останню нитку. Досить часто дорослі вимагають, щоб до занять улюбленою справою (хобі) дитина виправила свою успішність у навчанні. У ряді випадків така заборона має стимулюючий характер і справді спонукає дитину до навчання. Та частіше буває так, коли справи з навчанням ще не дуже запущені і до нього ще є інтерес. Якщо ж його вже нема, а в дитини є хобі, галузь живого інтересу, то її треба не забороняти, а всіляко підтримувати, бо це та ниточка, за яку можна витягнути дитину до активного життя у навчанні.

Для того, щоб усі правила виявились ефективними, необхідно їх об'єднати: дитина повинна бути не об'єктом, а співучасником власної оцінки, її слід навчити самостійно оцінювати свої досягнення. Уміння себе оцінювати є необхідним компонентом уміння вчитися – головного засобу подолання труднощів у навчанні.

Додаток Д

ДЕКІЛЬКА ПОРАД БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

Шановні батьки!

Закінчилася перша чверть навчання ваших дітей у нашій школі. Як вона пройшла для наших малюків? Як вони адаптувалися у новому житті? З яким настроєм почали ІІ чверть?

Питання, питання, питання. Питання, які хвилюють усіх: і