або граматико-орфографічними завданнями: по-перше, вчитель ставить перед учнями завдання видозмінити в переказі особу чи часову форму дієслова, число іменника і т. ін., що веде до зміни орфограм; по-друге, обов'язково зберегти визначену кількість слів з певними орфограмами. Це саме стосується й творів, у які учні за завданням учителя вводять слова, що пишуться за певними орфографічними правилами, чи виклад матеріалу здійснюють у заданій граматичній формі. Проте зловживати переказами й творами з спеціальним завданням не слід, бо порушується творчий характер, комунікативна спрямованість роботи.
5. Робота над орфографічними помилками
Успішне оволодіння орфографією передбачає чітко організовану роботу над помилками, до якої слід старанно готуватися. Підготовка розпочинається з ретельної перевірки письмових робіт, обліку й класифікації помилок. Методика і техніка виправлення помилок різна залежно від періоду навчання, підготовленості класу, організації наступної роботи над помилками. Виправлення може проводитись у такий спосіб: а) неправильно написану літеру чи частину слова вчитель закреслює, зверху пише правильно, орфограму підкреслює двома рисками, на полі вертикальною рискою позначає наявність помилки в рядку; б) орфограму, в якій є помилка, підкреслює без надписування в правильному вигляді; в) тільки на полі позначає наявність помилки в рядку.
Виправлені помилки підраховуються, кількість їх проставляється в кінці роботи (орфографічні — в чисельнику, пунктуаційні — в знаменнику). За контрольну письмову роботу оцінка ставиться відповідно до існуючих норм. У підрахунок не входять помилки, допущені на правила, які ще не вивчалися, вони і не впливають на оцінку роботи.
Після перевірки письмових робіт помилки обліковують і класифікують, що дає змогу встановити рівень грамотності учнів, їх знання і навички з орфографії, визначити шляхи роботи над усуненням помилок. У процесі класифікації помилки групують, виявляють типові, індивідуальні. Класифікація помилок є необхідною умовою й основою для планування і проведення уроків аналізу їх.
У методиці і шкільній практиці є різні класифікаційні системи помилок. Найбільш поширені — зведення і класифікація орфографічних.
Зведення складається за одну контрольну роботу і служить матеріалом для підготовки й проведення уроку аналізу орфографічних помилок.
Класифікація орфографічних помилок може будуватися по-різному, з неоднаковою мірою деталізації. Проте в більшості випадків порядок розташування граф подається в порядку вивчення орфографічних правил.
У процесі навчання правопису поруч з чіткою роботою над помилками треба прагнути до того, щоб реалізувати «один із найважливіших принципів сучасної методики орфографії» — попередження помилок. Попередження помилок передбачає таку організацію занять з орфографії, за якої і вивчення правил, і система тренувальних вправ, і повторення забезпечили б міцні знання й навички, а також створили перспективу успішного засвоєння нових правил. Попередження помилок може бути успішним тільки тоді, коли вчитель добре знатиме можливості кожного учня в оволодінні орфографією й організує роботу таким чином, щоб застерегти від помилок у майбутньому. Необхідність роботи над попередженням помилок випливає з того, що завжди легше не допустити помилку, ніж потім її виправляти.
Учитель здійснює систематичний контроль за веденням зошитів, за виконанням усіх видів письмових робіт, що є важливим стимулом піднесення грамотності учнів і розвитку писемного мовлення.
Список літератури:
1. Бардаш М. В. Навчання орфографії у восьмирічній школі.— К., 1966. – 126с.
2. Баринова Е. А., Боженкова Л. Ф., Лебедев В. Й. Методика русского языка.— М., 1974.
3. Богоявленский Д. Н. Психология усвоения орфографии.— М., 1966.
4. Горбачук В. Т. Класифікація диктантів // Укр. мова і літ. в школі.— 1968.—№ 8.—С. 67-70.
5. Дмитровський Є. М. Методика викладання української мови в середній школі.— К., 1965. – 278с.
6. Кобызев А. Й. Новий вид диктанта «Проверяю себя».— М., 1962.
7. Методика викладання української мови в середній школі /За ред. С. X. Чавдарова і В. І. Масальського — К., 1962.
8. Основи методики русского языка в 4-8 классах / Под ред. А. В. Те-кучева, М. М. Разумовской, Т. А. Ладьіженской — М., 1978.
9. Текучев А. В. Методика русского язьїка в средней школе — М 1980 — С. 287-297.
10. Шкуратяна Н. Г. Методика вивчення орфографії.— К., 1985. – 124с.