Також слід відзначити, що характерними для лінгвістичних інтересів учнів, які певною мірою визначають зміст позакласної роботи, є дві особливості: перша — це прагнення школярів ознайомитися з різними явищами і фактами з історії мови і друга — підвищена увага до тих розділів науки про мову, що визначаються різними позамовними факторами. Такі дані допоможуть учителеві правильно орієнтуватися у визначенні змісту позакласної роботи, в її плануванні.

Бажані результати дає продумана система позакласної роботи від 5 класу і до старших. Виробити таку систему вчитель може, орієнтуючись в основному на шкільну програму з мови, на теми й розділи, що вивчаються у відповідних класах. Перекладають з російської мови, змагаються у визначенні прізвищ авторів і назв творів, уривки з яких прочитав учитель.

Протягом року проводять одне-два відкритих заняття, на які запрошують і не членів гуртка. Такі засідання популяризують роботу гуртка, збуджують інтерес до вивчення мови і в інших учнів.

Роботу гуртка планують, план складають на півріччя; планувати роботу гуртка можна й на цілий рік.

Успіх роботи мовного гуртка значною мірою залежить від того, наскільки продумано і вдало організовує їі керівник. Він детально планує й готує кожне засідання, добирає потрібну літературу, наочні посібники, консультує гуртківців, навчає, як треба працювати над запропонованою літературою, як готувати реферат чи повідомлення, як добирати найбільш промовисті факти для ілюстрації теоретичних положень, де їх відшукати. Проте вчитель ні в якому разі не повинен підміняти учнів, давати їм готовий виступ, інакше вони втрачають інтерес і потяг до роботи.

Потрібно, щоб робота гуртка не замикалася у вузьких рамках, а ставала здобутком інших класів, школи, тому робота його повинна популяризуватися оголошеннями, виступами гуртківців у стінній пресі, по радіо.

Виготовлення таблиць, мовних плакатів — один із видів роботи мовного гуртка. Це своєрідна популяризація норм літературної мови серед учнів школи. Гуртківці під керівництвом учителя розробляють зміст і виготовляють орфоепічні й орфографічні таблиці «Стеж за наголосом і вимовляй» (із словами чисельник, знаменник, дільник, ознака, діалог, завдання, заголовок, запитання, дефіс, громадський), «Говори правильно» (я вважаю своїм обов'язком, а не рахую своїм обов'язком; найкращий учень, а не самий кращий учень; решта залишилася, а не останні залишилися) та ін. Виготовляють словники-мініатюри, в яких подають слова-терміни й звороти, які треба запам'ятати ( науково-технічний прогрес). Так само популяризується використання приказок і прислів'їв про працю, дружбу, мир. Такі таблиці вивішують

Ще більше зацікавити учнів мовним матеріалом можна тоді, коли тематика гуртка матиме так званий широкий профіль, тобто охоплюватиме кілька мовознавчих проблем: походження мови, виникнення і розвиток писемності, походження імен, географічних назв, розвиток значень слова, розвиток і збагачення словника в певну епоху.

У мовознавчому гуртку учні 5 — 6 класів найчастіше опрацьовують питання з лексики, фонетики, орфоепії, словотворення, у 7—8 класах вивчають питання синтаксису, стилістики, досліджують відповідні синтаксичні явища в мові письменників, наприклад, "Дієслівні словосполучення у творі Олеся Гончара «Модри Камінь»", "Іменникові словосполучення у новелі М. М. Коцюбинського «Іпtermecco»" тощо.

Гуртківці 9-11 класів опрацьовують мовностилістичні явища творів, що вивчаються за програмою. Це дозволяє їм глибше проникнути у творчу лабораторію письменника, збагнути особливості його творчості, усвідомити ідейно-тематичну й образну основи твору.

Заняття гуртка може складатися з таких основних структурних елементів: вступне слово керівника гуртка, виступи гуртківців з відповідними повідомленнями (рефератами, доповідями), виконання всіма учасниками гуртка практичних завдань, відповіді на запитання, у 5-7 класах — завдання з цікавої граматики, мовні ігри. Наприклад, заняття мовного гуртка на тему «Слова нашої епохи» (учні 5-7 класів) відкриває вчитель — керівник гуртка, який після оголошення теми заняття виступає з коротким вступним словом про ті зміни, що сталися в нашій мові за роки Радянської влади, коли «нове життя нового прагне слова». Далі з повідомленнями виступають три учні-гуртківці і характеризуючи консенсус, ринкові умови, контракт, факс, комп’ютер. У повідомленнях гуртківців біографія слів переплітається з уривками, взятими з газет і журналів, пов'язані з ними цікаві історичні довідки про походження назв, окремих слів, кращі твори учнів. Наприклад, у журналі, підготовленому гуртківцями з нагоди 1500-річчя Києва, вміщено матеріал про історію українського народу, подаються відгуки, нариси, вірші учнів, написані під враженням екскурсій по визначних місцях, під час яких відбувалося знайомство з історичними, архітектурними й культурними пам'ятками столиці України. Цікавий пізнавальний матеріал зібрали гуртківці для розділу «Місто розповідає», в якому даються роз'яснення топонімів часів Київської Русі (Хрещатик, Золоті ворота, Аскольдова могила, Батиєва гора), походження назв (Контрактова площа, станція метро «Лук’янівка», вулиця Богдана Хмельницького, вулиця Володимирська тощо).

Вміщуються зібрані гуртківцями фольклорні матеріали (приказки, прислів'я, легенди).

Підготовка й оформлення таких альбомів стимулює творчість учнів, розширює їх запити, збагачує новими фактами, має виразну виховну спрямованість.

Цікавою роботою для гуртківців (особливо сільських шкіл) є робота над діалектним матеріалом. Вона загострює увагу до норм літературної мови, сприяє піднесенню культури усного та писемного мовлення гуртківців.

Досить важливим у цьому плані є укладання словника місцевої говірки. Цим займаються насамперед члени