Важливе значення має випуск гуртківцями стінгазет (регулярні і тематичні спеціальні випуски) «Слово про слово», «За культуру мовлення», «Вогонь в одежі слова» та ін. У таких газетах висвітлюються короткі, але виразні матеріали про суспільне значення мови, розвиток нашої мови в радянський період, роль російської мови як мови міжнаціонального спілкування; також широко висвітлюються питання культури мовлення, тлумачаться значення й правильність вживання окремих слів і словосполучень, складні випадки слововживання, керування, узгодження, критикуються засміченість, стилістична невправність писемного й усною мовлення окремих учнів.

У стінгазеті гуртка висвітлюються факти його роботи, завдання й запитання мовних вікторин, умови конкурсів, що їх проводить мовний гурток.

Члени гуртка можуть видавати журнал, випуски якого найчастіше приурочуються до знаменних дат політичного, історичного й культурного значення. У журналі вміщуються матеріали, що характеризують ці події,

108 сільськогосподарських термінів: гібридна пшениця, озима пшениця, яра пшениця, гібридизація, пари, підпари, зяблева оранка, суперфосфат, калійна сіль, азотисте добриво, гній-сирець, селітра та ін.

Екскурсії як вид позакласної роботи не дуже поширені, хоч вони потрібні для збагачення життєвих вражень гуртківців, розвитку вміння спостерігати, вивчати і точно називати побачене.

Досвід роботи мовних гуртківців широко висвітлений в методичній літературі.

У позакласній роботі практикують проведення мовних вечорів. Такий вечір може підводити підсумки роботи гуртка. Тоді основна роль в організації його належить гуртківцям, які виступають на вечорі з найцікавішими повідомленнями, підготовленими і прослуханими на гуртку, а тепер тематично об'єднаними і відповідно скомпонованими.

Найчастіше мовний вечір проводиться як самостійний вид позакласної роботи, присвячується важливим мовним проблемам або приурочується до знаменних дат. Тоді його організовують широко, до участі в ньому залучають учнів відповідних класів, учителів-словесників, зал святково оформляють, учні готують спеціальний номер стінгазети, виставку наочності, виготовленої гуртківцями, демонструють кращі учнівські зошити з творчими роботами, альбоми тощо.

Тематика мовних вечорів може бути найрізноманітніша: «Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов!» (М. Т. Рильський), «Ну що б , здавалося, слова...» (Т. Г. Шевченко.), «Слово, моя ти єдиная зброя...» (Леся Українка.).

Вечір на тему «Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов!» можна розпочати доповіддю вчителя (або учня-старшокласника), в якій розкриваються цими завдання записати характерні для місцевої говірки слова й укласти словник.

Збирання діалектного матеріалу треба починати із запису лексики, найбільш доступної для гуртківців (діалектизми на означення виробничої діяльності людей, слова, що характеризують суспільні відносини тощо). Учні, записуючи слова, повинні стежити за тим, щоб букви відповідали звукам вимови інформаторів. Крім того, всі діалектизми слід подавати в реченнях і обов'язково ставити наголоси в них.

На одне заняття виділяється не більше двох-трьох тем, за кожною темою закріплюються три-п'ять гуртківців, що дозволяє уникнути помилок, неточностей у записі. Зібраний матеріал опрацьовують на наступному занятті: зіставляють відповіді на запитання всіх збирачів, діалектизми заносять у картки, які розставляють в алфавітному порядку. Відповідно проводиться запис картки: Шуляк (шул'ак). 1.Яструб, їдне курча вкрав шул'ак, а друге десь так поділося. 2. Листя капусти, що не утворило головки: Капусти ними зусім, а сама шул'аки є на градци.

Коли матеріалу збереться багато, гуртківці приступають до написання словникових статей. У них слова записують у початковій формі за нормами українського правопису, в дужках діалектизм подають так, як він звучить у говірці (добре було б подавати фонетичною транскрипцією) ; обов'язковим є наголос, коли слово має два або більше складів; далі йде літературний відповідник чи пояснення значення слова, нарешті, приклад — речення, в якому виступає слово-діалектизм. Якщо слово має кілька значень, вони всі фіксуються з відповідним роз'ясненням, коли з діалектним словом виступає фразеологізм, фіксується також і він.

Робота над діалектним матеріалом вносить багато цікавого й цінного в заняття мовного гуртка, розвиває в гуртківців дослідницькі павички, поглиблює їхні знання з мови.

Один-два рази на рік керівник організовує для гуртківців екскурсію пізнавального характеру з метою збагатити їхній словник термінологічною чи професійно-виробничою лексикою. Екскурсію організовують на завод, польовий стан, де працюють учнівські бригади, до бібліотеки, друкарні, радіовузла.

Лексику, записану під час екскурсії, гуртківці аналізують на своїх засіданнях. Наприклад, перебуваючи на особливому стані, учні знайомляться із значенням таких лексем.

Під керівництвом учителя учні-активістами добирає потрібний матеріал, виготовляють таблиці, плакати, альбоми, макети, готують магнітофонні записи та ін. Комісія по проведенню тижня мови складає програму й затверджує її, визначає відповідальних за окремі заходи. Усю підготовчу роботу — затвердження складу комісії, програми тижня мови, обов'язки кожного члена комісії — треба розпочинати заздалегідь, ще на початку року, тоді ж складають оголошення й основні питання, вивчення яких буде своєрідною перепусткою на це шкільне свято.

Великий інтерес у школярів викликає участь умовних олімпіадах, що проводяться в масштабах школи, міста, району, області й складаються з двох турів: першого — у межах школи й другого — загальноміського чи обласного. Переможці першого туру одержують право на участь у другому турі.

Для кожного туру журі розробляє план проведення олімпіади і визначає її зміст. Зміст і складність завдань визначаються як програмовим матеріалом, що вивчався на уроках, так і тим матеріалом, який зорієнтований на загальний мовний розвиток учнів.

У завдання олімпіади включають творчі роботи (твори, перекази залежно від віку учасників), запитання з різних розділів шкільного курсу мови,