Методика проведення уроків природознавства (з прикладами уроків і тестів)

ВСТУП

Природознавство як навчальний предмет має пропе-девтичний (підготовчий) характер, тобто має своїм завданням підготувати учнів до вивчення елементарних курсів ботаніки, зоології, фізичної географії, анатомії, фізіології і гігієни людини та інших предметів наступних класів.

Основні завдання вивчення природознавства — роз-ширити елементарні знання учнів про предмети і явища природи, розкрити в доступній формі зв'язки між нежи-вою і живою природою, а також природою і трудовою діяльністю людей, озброїти дітей науковим підходом до вивчення природи, виховувати любов до рідної країни.

З 1992/93 навчального року вивчення природо-знавства як у трирічній, так і чотирирічній початко-вій школі здійснюється за єдиними програмами, які забезпечуються відповідними підручниками. Так, учні другого класу трирічної і третього класу чотириріч-ної початкової школи працюватимуть за підручником: Н, С. Коваль, Л. К. Нарочна. Природознавство, 3(2).— К.: Освіта, 1993.

На більш високому рівні продовжується екологічне виховання і навчання учнів, коли формуються поняття «ліс», «поле», «луг» тощо. Крім того, другокласники і третьокласники здобувають нові знання про форми земної поверхні, корисні копалини, грунти, водойми своєї місцевості, дізнаються, як людина охороняє природу рідного краю.

Уроки трудового навчання в 3-му класі проводяться за програмою для 1—4-х класів чотирирічної початкової школи. Відповідно до цієї програми і складено навчаль-ний посібник «Умілі руки» (автор І. Т. Міщенко), реко-мендації щодо використання якого наводяться нижче. Нумерація параграфів у тексті відповідає нумерації карток навчального посібника.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ

Уроки природознавства покликані виховувати в учнів повагу до праці, людей праці, формувати в них певні трудові вміння і навички. Особлива увага приділяється вихованню в учнів відповідальності за збереження навко-лишнього середовища як важливого фактора існування людини.

Найбільш доступним для учнів початкових класів є місцевий матеріал. Тому в основі вивчення програмного матеріалу покладено краєзнавчий принцип, який орієн-тує вчителя на ознайомлення учнів з об'єктами природи своєї місцевості.

Як другокласники, так і третьокласники ознайом-ляться з найпоширенішими рослинами і тваринами своєї місцевості, видами праці, дізнаються, як впливає нежива природа на стан рослин і розвиток тварин у різні пори року, на працю людей. У процесі вивчення природничого матеріалу дізнаються, як використовуються і охороня-ються природні багатства.

Зміст підручника становлять розділи «Що таке при-рода» і «Природа рідного краю».

Висловимо деякі зауваження щодо завдань і методи-ки організації засвоєння учнями змісту І розділу. У дру-гому класі трирічної школи теми цього розділу вивчати-муться вперше. Це націлює вчителя на формування в учнів елементарних уявлень і понять про предмети і явища природи, їх взаємозв'язки і взаємозалежності та відповідних умінь.

У третьокласників чотирирічної школи елементарні уявлення і поняття з цього розділу сформовано в друго-му класі у курсі ознайомлення з навколишнім. Виходячи з цього, метою кожного уроку в третьому класі є: актуалізація засвоєних знань і вмінь, їх розширення, по-глиблення й застосування під час різноманітних зав-дань. Проілюструємо це на конкретних прикладах. Так, на уроці з теми «Рослини — частина живої природи» серед інших понять формуються поняття «дикорослі рослини» і «культурні рослини». У другому класі діти засвоїли, що дикорослими називають ті рослини, яких ніхто не сіє і не доглядає, а культурними — ті, які вирощують і доглядають люди. З метою актуаліза-ції цих знань учитель може запропонувати такі за-питання:. Які рослини називають дикорослими? Про які дикорослі рослини ви дізналися на уроках ознайом-лення з навколишнім? Назвіть дикорослі рослини, які ростуть біля школи (вашого будинку, на городі, у полі).

Для того щоб розширити саме поняття (підведення під поняття нових об'єктів) «дикорослі рослини», можна використати завдання такого типу: учитель показує дітям гербарії або малюнки відомих і невідомих дико-рослих рослин і пропонує назвати їх. Рослини, з якими учні зустрілися вперше, вчитель називає сам, звертає увагу на особливості зовнішньої будови рослин, повідом-ляє про середовище їх існування та користь для людини і природи.

На засвоєння учні можуть виконувати завдання за зразком або ж у новій навчальній ситуації. Наприклад, дикорослі рослини — це ті, яких люди не висівають і не доглядають за ними. Подорожник не висівають і не доглядають. Отже, подорожник — дикоросла росли-на. Розмірковуючи за зразком, доведіть, що кропива — це дикоросла рослина.

Серед перелічених назв рослин підкресліть дикорослі: пшениця, пирій, кукурудза, щириця, лобода, петрушка, череда, волошка, ячмінь, спориш, кульбаба. За якими ознаками їх віднесли до дикорослих рослин?

Після цього продовжується робота над поняттям «культурні рослини». Учитель пропонує прочитати назви рослин, які не підкреслені, і назвати, до якої групи вони належать, довести чому. Якщо учням важко відповісти, учитель актуалізує знання дітей про культурні рослини або привертає увагу до способів виконання попередніх завдань. Для розширення знань про культурні рослини можна використати загадки, вікторини, ребуси, кросвор-ди, ігрові ситуації.

Під час опрацювання тем розділу «Природа рідного краю» вчитель звертає увагу на встановлення взаємо-зв'язків між елементами неживої природи; живої приро-ди; неживої і живої природи. Для усвідомлення цих взаємозв'язків доцільно моделювати їх у вигляді схем або схематичних малюнків.

На уроці з теми «Тварини лісу» увага учнів звертаєть-ся на те, що тварини живляться рослинами або іншими тваринами. Показати це можна за допомогою схем: рослина - тварина - тварина. Конкретизуємо цю схему прикладом. У лісі ростуть дуби, плодами яких живляться дикі кабани. На них полюють вовки. Схему взаємозв'яз-ків між цими об'єктами діти зображують разом з учите-лем: дуб - дикий кабан - вовк.

Під час вивчення цього розділу велика увага