Ефективність засвоєння природничого матеріалу до-сягається за допомогою методів, що властиві природни-чим наукам: демонстрування натуральних об'єктів, дослі-дів, проведення спостережень, виконання практичних робіт. Потрібно систематично залучати учнів до самос-тійного пошуку знань, озброювати їх прийомами на-вчальної діяльності.

Важливого значення у вивченні природничого мате-ріалу надається екскурсіям, предметним урокам, без-посереднім спостереженням учнів за навколишньою природою.

ОРГАНІЗАЦІЯ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ПРИРОДІ

Зміст програми з природознавства передбачає прове-дення учнями протягом року систематичних спостере-жень за погодою, сезонними змінами в рослинному й тваринному світі та праці людей.

Спостереження являє собою цілеспрямоване пізнан-ня предметів і явищ навколишнього середовища органа-ми чуттів, які можна спостерігати в самій природі або в класі. Вони проводяться самостійно або під керів-ництвом учителя. Організоване вчителем спостережен-ня — основний спосіб ознайомлення учнів з предметами і явищами природи. У процесі спостережень учні розгля-дають предмети і явища природи, виділяють істотні і неістотні ознаки, встановлюють залежність між ни-ми. Завдяки цьому в них формуються чіткі уявлення і поняття про навколишню природу. Навчальні години на спостереження не відводяться, тому вчитель планує цю роботу незалежно від того, чи є в цей день урок приро-дознавства. Щодня на одному з уроків 2—3 хв відводять на бесіду за самостійними спостереженнями учнів. Після бесіди черговий занотовує в класному календарі Природи і праці людей результати спостережень.

У розробках викладено основний зміст уроків, який складається із таких структурних елементів:

I. Актуалізація знань учнів та повідомлення теми уроку.

II. Вивчення нового матеріалу.

III. Закріплення вивченого матеріалу.

Актуалізація знань учнів пропонується у вигляді бесід, спрямованих на виявлення раніше набутих знань, які є складовою частиною нових. Ураховуючи те, що актуалізація знань повинна створювати емоційний настрій і мобілізувати увагу школярів на сприймання нового матеріалу, на цьому етапі уроку рекомендується відгадувати загадки, розв'язувати ребуси, головоломки, проблемні ситуації.

При вивченні нового матеріалу рекомендуються до використання різноманітні методи та прийоми навчання:*

створення і розв'язання проблемної ситуації, дидактична гра;*

бесіда і розповідь з використанням наочності;*

демонстрація дослідів;*

практична робота з колекціями, гербаріями, натуральними об'єк-тами;*

робота з таблицями і схемами;*

описування тіл і явищ природи;*

порівняння і виявлення істотних ознак;*

повідомлення цікавих фактів та ін.

Для закріплення вивченого матеріалу пропонуються види робіт, спрямовані-на запам'ятовування, систематизацію і узагальнення знань. Це бесіда, робота з таблицями та схемами, дидактична гра, відгадування загадок, відповіді на запитання.

Урок 4. Дерева, кущі, трав'янисті рослини.

Плоди і насіння. Спостереження за рослинами

Зміст уроку. Різноманітність життєвих форм рослин (дерева, кущі, трави). Виділен-ня істотних ознак у будові дерев, кущів, трав'янистих рослин та порівняння їх за тривалістю життя. Поділ рослин на хвойні та листяні. Походження плодів та насіння з квіток. Різноманітність плодів та насіння. Спостереження за сезон-ними змінами в житті рослин.

Мета уроку: Формувати поняття «дерева», «кущі», «трави»; вміння порівнювати їх за будовою та тривалістю життя. Встановлювати подібність та відмінність між хвойними та листяними рослинами. З'ясувати, з чого утворюються плоди з на-сінням. Ознайомити учнів з різноманітністю плодів та насіння. З'ясувати зна-чення плодів для насіння. Розкрити різноманітність пристосувань плодів з насінням до розповсюдження. Формувати вміння спостерігати за рослинами. Формувати уявлення про сезонні зміни в житті рослин. Виховувати естетичні почуття.

Матеріали до уроку

Пізнавальні та тестові завдання

1. Закінчіть речення.

Рослина, що має міцний дерев'янистий стовбур, живе сотні і навіть тисячі років, називається... .

Рослина, що має багато дерев'янистих стовбурів, серед яких складно визначити головний, живе десять або більше років, називається ... . Рослина з м якими соковитими стеблами називається.... 2. Липа живе 800 років, модрина на 200 років менше, береза в 4 рази мен-ше, ніж модрина, осокір — на 50 років менше, ніж береза, а верба — на 30 років менше, ніж осокір. Скільки років живе кожне дерево? Заповніть таблицю:

Липа | Модрина | Береза | Осокір | Верба

800р.

3. Про яку рослину йдеться?

Це широко відома в народі рослина, що росте в лісах і перелісках, на кру-чах, на горбах, на високих берегах річок, над урвищами, біля залізничних шляхів. Гілки мають гострі та міцні колючки. Квітки п'ятипелюсткові, з білими або рожевими пелюстками. Плоди світлі або криваво-червоні з 1-5 кісточками. Цвіте рослина в кінці травня — на початку червня. Плоди до-стигають у кінці серпня — на початку вересня. 1. Шипшина 2. Глід 3. Барбарис

4. Позначте знаком « + » ознаки дерева:*

одне м'яке соковите стебло;*

один міцний дерев'янистий стовбур;*

декілька міцних дерев'янистих стебел (стовбурів).

5. Що зайве? Чому?

Каштан, акація біла, малина, ялиця, верба — листяні рослини.

6. Чому дерева необхідні для природи та життя людей? Виберіть та під-кресліть правильні відповіді.

а) дерева мають гарний вигляду різні пори року;

б) з деревами пов'язане життя тварин;

в) очищують повітря від пилу;

г) виробляють кисень, необхідний для дихання живих організмів;

д) дають деревину.

7. Коли прийдете на місце екскурсії, знайдіть дерева, кущі, трав'янисті рослини. Порівняйте їх. Порівнюючи, зверніть увагу на те, скільки сте-бел (стовбурів)